Нові санкції проти РФ, якщо Путін не погодиться на припинення вогню, проблемні моменти українсько-польської історії, питання України під час передвиборчих кампаній кандидатів в президенти Польщі, ексгумаційні роботи у Пужниках та підтримка польської економіки українськими біженцями — про це в ексклюзивному інтервʼю посла України в Польщі Василя Боднара для Суспільного.
Голова польського уряду Дональд Туск у відповідь на заяву Володимира Путіна щодо готовності поновити переговори у Стамбулі 15 травня підтвердив позицію "коаліції охочих": спершу — припинення вогню, потім — переговори. Які у Польщі важелі впливу на РФ у цьому плані?
Головне знаряддя — це участь у "коаліції охочих". Солідарність Європи — це найбільш серйозний аргумент, якого побоюється Москва. Польща також зміцнює свої оборонні спроможності й на сьогодні є лідером серед країн Європи за видатками на оборону. Це теж є засобом тиску на РФ.
Туск також заявив, що якщо Росія відкине пропозицію припинити з 12 травня вогонь на 30 днів, країни-члени "коаліції охочих" будуть готові посилити санкційний тиск. Коли варто цього очікувати?
Насамперед мова про вже підготовлений 17 пакет санкцій ЄС. Триває й обговорення ширшого застосування санкцій щодо так званого "тіньового флоту" РФ, який постачає енергоресурси — насамперед нафту — на зовнішні ринки. Йдеться також і про загострення санкцій у банківській сфері. Підтвердження цьому — єдність європейських лідерів щодо створення спецтрибуналу проти Росії.
Якщо РФ не відгукнеться на пропозицію про переговори та припинення вогню, не лише європейські столиці, але й США будуть посилювати тиск і контроль за російською торгівлею та економікою.
Наскільки українське питання важить на майбутніх президентських виборах у Польщі?
У передвиборчих кампаніях тема України присутня у двох вимірах. Перший — це вимір безпеки. Польська держава враховує уроки російсько-української війни для зміцнення обороноздатності та розуміє необхідність підтримки України, щоб війна не перекинулась на територію Польщі.
Другий вимір — це велика кількість українських біженців. Деякі політики використовують цю тему, враховуючи настрої в польському суспільстві, в яких є певний спад підтримки українців.
Це, на жаль, природна реакція. Але, з іншого боку, в еліт є розуміння, що без українців польська економіка не буде розвиватися настільки ефективно. Польські видатки складають приблизно 3,5 мільярди злотих, а внесок українців — через виплату податків та різні оплати — 15 мільярдів. Українських біженців в Польщі — 998 тисяч. З них понад 75% працює.
24 квітня, на території колишнього села Пужники на Тернопільщині розпочали роботи з ексгумації загиблих у 1945 році, частина з яких була поляками. Цього довго вимагала польська сторона. Якими будуть подальші кроки? Ви зазначали, що наступні ексгумації мають бути вже у Польщі.
Є відповідна група, яку очолюють представники міністерств культури країн і в яку входять деякі польські політики. Результатом її дій і став початок роботи в селі Пужники. Станом на зараз ці праці завершені. Певний час буде тривати ідентифікація залишків тіл, а пізніше їх перепоховають на цвинтарі неподалік.
В нас є дозвіл на подібні пошукові роботи й на території Польщі. Все відбувається в конструктивному ключі. Українська сторона декларує готовність видавати наступні дозволи (на ексгумації — ред) після оформлення відповідних документів з боку заявників. Також будемо продовжувати працювати й в Польщі, в східній частині країни. Найближчим часом оголосимо про місце чи місця, які будуть досліджувати спільні групи українців і поляків.
Як поляки сприйняли початок ексгумаційних робіт у Пужниках? Чи можна сказати, що це допомогло знизити градус суперечок щодо історичних питань між країнами?
Для польського суспільства цей елемент має серйозний історичний контекст. Ці роботи дозволили зняти це питання з активного обговорення. Немає негативних конотацій, немає закидів до української сторони. Навпаки, бачимо конструктивність уряду, і організацій, що задіяні в пошуково-дослідницьких роботах. Працюємо над тим, щоб ця платформа діяла постійно, без політичних втручань, ручного керування, щоб все перейшло в міжвідомчу взаємодію між двома дружніми країнами.
Наступним етапом треба відновлювати роботу форуму істориків, який існував до 2018 року, щоб предметно обговорювати всі складні, важкі й трагічні етапи нашої історії.
Днями Польща звинуватила російські спецслужби в пожежі, яка минулого року майже знищила торгівельний центр у Варшаві, і оголосила про закриття генерального консульства РФ у Кракові. Чи можливі тут ширші дипломатичні наслідки?
Це не перша акція, де задокументована диверсійна діяльність Росії проти Польщі. Були й інші випадки, навіть ангажування громадян України вчиняти ті чи інші дії. Реакція польської держави зрозуміла — припинення діяльності генерального консульства РФ в Кракові — оскільки доведено, що саме російська сторона мала стосунок до організації таких акцій.
Польща — країна, яка відчуває, що війна триває не тільки на території України, але переноситься в певному вимірі й на її територію. Це не лише спроби диверсійних актів, але також і дезінформація, створення загроз на польсько-білоруському кордоні звідки нелегальні мігранти постійно намагаються проникати на територію Польщі.
Які напрямки підтримки України Польща визначає як найбільш пріоритетні?
Головний напрямок — це підтримка обороноздатності України. Польща вже надала 46 пакетів військової допомоги, була однією з перших країн, хто передав Україні велику кількість бронетехніки й амуніції. Також країна є важливим логістичним центром для постачання озброєння.
Звичайно, не зменшується і потік гуманітарної допомоги. Щотижня волонтери перевозять значну її кількість як для військових підрозділів, так і для жителів прифронтових регіонів.
Розвивається також і взаємодія між муніципалітетами, є досить тісні контакти між містами. Реалізуються проєкти, в тому числі в рамках політик ЄС щодо підтримки зрівноваженого розвитку регіонів.
Які наразі у відносинах між Україною та Польщею лишаються найбільші "больові точки"?
Одна з найбільш відчутних проблем — питання кордону. 12 травня певна група протестувальників, яка пов'язана з політичною партією "Конфедерація", розпочала блокування одного з пунктів пропуску. Вимоги пов'язані з правами перевізників. Ми вживаємо заходів аби мінімалізувати наслідки й скасувати протест. Тривають консультації, ми намагаємося знайти рішення, яке б не створювало подальших перешкод для транзитних перевезень.
Доволі чутливим питанням є й спільна історія, про що ми вже говорили раніше. Але ми розпочали пошуково-ексгумаційні роботи, тож його актуальність спала. Однак не можна виключати, що це питання ще використають в політичних цілях, з обох боків кордону.
Актуальною, але не проблемною, є питання взаємодії в оборонній сфері. Це перспективна тема, враховуючи досвід України.
Крім того, на порядку денному питання відбудови. Ми передали запрошення польській стороні взяти участь у форумі з відбудови України, який наступного року відбудеться в Римі. Польща також планує організувати тематичну міжнародну конференцію. Ми формуємо групи з представників польського бізнесу й урядових агенцій для поїздки до України й обговорення перспектив залучення польської сторони до відбудови.