Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що не ставив ультиматумів президентові Володимиру Зеленському щодо повернення на посаду очільника Міноборони і пояснив, чому відмовився від посади віцепрем'єра.
Про це він сказав в інтерв'ю Українській правді.
«Дуже багато лунає в медіа, що Федоров поставив ультиматум. Я не ставив ніякого ультиматуму. Я пішов з посади разом з урядом. Потім почалися протести. Був мій прес-брифінг, і після цього мені запропонували низку посад. Я просто сказав, що в мене є певна візія, що робити далі. Де б я не був, я буду слідувати цій візії, але займати якусь декоративну посаду не буду», — сказав Федоров.
Він зазначив, що асоціює себе як менеджера, який вміє будувати систему та досягати результату, і якщо не бачить результату, то «мене це супер демотивує».
«Тому немає ніякого ультиматуму в цій ситуації. Мені запропонували посади, я сказав: ні, дякую, я буду працювати в іншому полі. А якщо я потрібен для реалізації візії війни, то тоді як міністр оборони я зможу це продовжити і досягнути результату, який декларував», — сказав ексурядовець.
Відповідаючи на питання, чому він вважає, що функціонал віцепрем'єра з питань оборони чи віцепрем'єра з питань інновацій у війні був би недостатній для реалізації його планів, Федоров зазначив, що маючи досвід роботи в уряді, він розуміє «які посади функціональні, а які ні».
«Віцепрем'єр без міністерства – це, по суті, як радник, який може радити системі, як працювати, але в тебе немає можливості сформувати команду, впливати на реальний результат. В тебе може бути інституційний конфлікт з міністерствами, якими ти опікуєшся, тому що не ти обираєш керівників цих міністерств. В тебе може бути різний погляд на ті політики, якими вони займаються. Тому це більше декоративна посада, яка не націлена на реалізацію моїх сильних сторін», — сказав Федоров.
Водночас він наголосив, що у нього ще не було фінальної розмови з президентом.
«У нас не було фінальної розмови з президентом, ми не посварилися, не було такого, що ми домовилися більше не спілкуватися. З моєї точки зору, комунікація ще триває, і ми повинні вийти з цієї ситуації для того, щоб Україна стала сильніша», — сказав ексміністр.
Оновлення уряду
12 липня Зеленський анонсував оновлення Кабінету міністрів і кадрові зміни серед керівників правоохоронних органів у межах нової політичної стратегії України. Прем'єр-міністерці Юлії Свириденко він запропонував очолити новий напрямок у відносинах з одним із ключових партнерів.
Тоді співрозмовники в ОПУ повідомили Суспільному, що її відставку аргументували необхідністю замінити посла України у США, але згодом наші джерела інформували, що Свириденко наразі не прийняла пропозицію очолити українське посольство у Вашингтоні.
13 липня стало відомо, що вона написала заяву на звільнення, яку вже наступного дня підтримала Верховна Рада. Відповідно, всі міністри уряду Свириденко залишились у статусі тимчасових виконувачів обов'язків до призначення парламентом нових.
15 липня нардепи від «Слуги народу» після зустрічі із Зеленським на фракції повідомили Суспільному, що президент запропонує посаду голови Міноборони Ігорю Клименку, який в уряді Свириденко очолював МВС.
Тоді ж Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони. На тлі цього у Києві та низці інших міст люди вийшли на мирні акції протесту з гаслами «Поверніть Федорова». Вони тривають понад тиждень.
16 липня Зеленський заявив, що доручив в.о. голови СБУ Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони України.
Також Зеленський заявив, що запропонував Федорову «достойну позицію у владі, яка б дозволила об'єднати технологічну компоненту нашої держави».
23 липня він казав, що запропонував ексголові Міноборони посаду віцепрем'єр-міністра з військових новацій та заявив, що «Михайло — в команді».
На це Федоров заявив, що не погоджується на жодну із запропонованих йому Зеленським посад у державному секторі, адже саме міністр оборони є однією із тих посад, що «реально визначають хід війни».