Якою буде стратегія української делегації у ПАРЄ. Пояснюють членкині делегації

Якою буде стратегія української делегації у ПАРЄ. Пояснюють членкині делегації

Ексклюзивно
Якою буде стратегія української делегації у ПАРЄ. Пояснюють членкині делегації twitter/ President of Ireland

25 січня у Страсбурзі розпочалася зимова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи, у якій бере учать і українська делегація. Чи усунуть росіян від участі у ПАРЄ, які питання будуть розглядати на сесії та як зміниться стратегія української делегації, в ефірі Українського радіо розповіли членкині постійної делегації України в ПАРЄ та народні депутатки від партій "Слуга народу" та "Голос" Леся Забуранна та Леся Василенко.

Яка стратегія України в ПАРЄ

Як розповіли членкині української делегації, Україна активно готувалася до сесії ПАРЄ та анонсувала зміни у тактиці щодо протистояння Росії.

"У перший день роботи ми поставили питання оскарження повноважень РФ. Це була єдина країна, питання оскарження повноважень якої було поставлено. Ми отримали підтримку для того, щоб цей процес був запущений попри гібридний формат проведення сесії", – розповіла Леся Забуранна.

За її словами, більша частина депутатів ПАРЄ нині працює онлайн, голосування також відбувається онлайн. Однак українській делегації вдалося досягти тієї кількості голосів для ініціювання процедури оскарження.

"Ми сподіваємося, що результати роботи моніторингово-регламентного комітету будуть раціональними та на користь нашої країни скасують повноваження РФ. Але в будь-якому випадку буде підготовлена резолюція, у якій буде зазначені усі ті пункти, які порушує російська сторона. Щодо України вона порушує понад 35 резолюцій ПАРЄ. Росія є таким собі негативним рекордсменом в контексті порушення прав людей. Одна з основних стратегій української делегації полягатиме у висвітленні усіх цих елементів", – зазначила членкиня.

Читайте також: Нова керівниця української делегації в ПАРЄ Мезенцева розповіла про пріоритети на посаді

"Ми повертаємося до питання Криму шляхом створення неформальної кримської платформи та звертання уваги людей щодо порушення прав людей в Криму та окупованих територіях. Водночас ми хочемо бути ефективними, тому активно працюємо над важливими питаннями для Європи – кліматичних змін, гендерної рівності, захисту прав людей тощо", – додає Леся Забуранна.

Щодо нової генеральної секретарки ПАРЄ Деспіну Хатзівассіліу-Цовіліс, Забуранна розповідає, що Цовіліс заявила, що вважає неприпустимими всі ті порушення прав людей, які відбуваються і на окупованих територіях і в Криму.

Чому не увійшли питання про порушення прав люди

На запитання, чому до порядку денного сесії не увійшли такі питання, як порушення прав людини в окупованому Криму і події у Білорусі членкиня Леся Василенко зазначила, що це сталося через "російське лобі".

"Кошти, які виділяє Російська Федерація, є колосальними. Це стосується не лише сплати внесків у ці організації чи виділення коштів на роботу представництв, дипломатичних місій, делегацій. Вони стосуються ще й підготовки кадрів від самого початку, а також роботи їхніх дипломатичних представництв в різних країнах. тому склалася ситуація, коли питання російського порядку денного були краще пропрацьовані", – розповіла Василенко.

"Йдеться не лише про те, що їхні питання увійшли до порядку денного, а й про те, що питання проти РФ не увійшли. Це для них досягнення. Було б добре, якби на наше МЗС виділялося хоча б половина тих ресурсів, які Росія виділяє на своїх дипломатів. Тоді ми зможемо говорити про успіхи та перемоги та повноцінний захист України на міжнародній арені", – додала вона.

Що відомо

  • У квітні 2014 року після анексії Криму російську делегацію було позбавлено права голосу в ПАРЄ. Асамблея продовжувала дію санкцій, оскільки Росія відмовлялася виконати резолюції Асамблеї, зокрема припинити анексію півострова та збройну агресію на Донбасі. На знак протесту Росія відмовилася брати участь у засіданнях ПАРЄ та перестала сплачувати внески.
  • У червні 2019 року ПАРЄ змінила регламент, чим скасувала усі серйозні санкції проти національних делегацій, такі як позбавлення права голосу, виступів та представництва в асамблеї. Відтак РФ повернулася до Асамблеї.
  • Парламентська асамблея Ради Європи під час засідання у Страсбурзі 25 січня підтримала оскарження повноважень російської делегації.
  • ПАРЄ 26 січня обрала Деспіну Хатзівассіліу-Цовіліс на посаду генерального секретаря. Вона стала першою жінкою-генсеком ПАРЄ за 72 роки існування асамблеї.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди