Болгарський віцепрем'єр Атанас Зафіров заявив, що його країна передумала продавати Україні два ядерних реактори російського виробництва, купівлю яких погодили ще у 2023-му. Встановити їх планували на Хмельницькій АЕС. В Міненерго кажуть, офіційних повідомлень від Болгарії про те, що реактори більше не продаються вони не отримували. Суспільне зʼясовувало, які можливі причини відмови та чи зупиняє це добудову ХАЕС.
Коротка передісторія
У липні 2023-го, в день візиту президента Зеленського до Софії, Болгарія погодилася продати Україні два реактори ВВЕР-1000, які раніше купувала у Росії. Їх мали встановити на Хмельницькій АЕС — добудувати 3 та 4 енергоблоки. Україна від цього мала отримати додаткові 2,2 ГВт енергії.
Ціна реакторів була 600 млн євро. Півтора року Верховна Рада вирішувала, чи голосувати за цю угоду. Аргументи "за": Україні потрібні додаткові потужності, і саме АЕС вберігають країну від блекауту. Аргументи "проти" — вартість будівництва, його доцільність під час війни та недовіра до "Енергоатому" (який мав добудовувати ХАЕС) через звинувачення в корупції.
Врешті, 11 лютого депутати проголосували за купівлю реакторів. А тоді Болгарія передумала їх продавати.
Чому Болгарія передумала продавати реактори
Є декілька ймовірних причин. Першу з них озвучив віцепремʼєр Болгарії Атанас Зафіров — реактори знову потрібні його країні для розбудови атомної енергетики, бо у світі ростуть ціни на електроенергію.
Наступну причину назвав лідер найбільшої в парламенті Болгарії партії ГЕРБ Бойко Борисов — реактори використають для будівництва центрів для штучного інтелекту. У цьому, нібито зацікавлені США, Велика Британія та деякі великі світові фонди.
"Ми не продавали їх (реактори — ред.) 10 років, отже можемо продати їх наступного місяця, або через п’ять місяців. Але до тих пір я хочу, щоб президент Трамп, Ілон Маск, Microsoft, Білл Гейтс зацікавились (будівництвом датацентрів — ред.). Я не вірю, що є болгарин, який не хотів би, щоб тут був найпотужніший штучний інтелект", — пояснив Борисов.
Такі центри потребують великої кількості електрики, яку здатні виробляти саме АЕС. Проте будівництво атомної електростанції — це довгострокова задача. Наприклад, добудовувати 3-й енергоблок на ХАЕС, який вже завершений на 80%, за прогнозами, будуть щонайменше 3-4 роки. У Болгарії ж немає подібних незавершених енергоблоків, отже будувати їм доведеться з нуля. Нині мова йде про ймовірну побудову 7 та 8 енергоблоків у Козлодуї (там є діюча АЕС). У Белене — де зберігаються реактори, які мали продати Україні — цей процес буде ще довготривалішим, адже там немає жодного збудованого енергоблока.
Ще одна причина — політична. Продаж цих реакторів парламент Болгарії погодив у липні 2023-го. З того часу в країні обрали новий парламент, і що важливіше — сплив термін дозволу на продаж реакторів, який встановили депутати попереднього скликання (березень 2025-го).
"Цю заяву зробив представник (Зафіров — ред.) Соціалістичної партії, яка має проросійські погляди. Вони завжди виступали за те, що ці блоки не треба продавати", — каже голова комітету Верховної ради з питань енергетики Андрій Герус.
Про ймовірність зміни рішення щодо продажу реакторів у січні цього року говорив і міністр енергетики Герман Галущенко.
Проте за даними Міненерго Україна досі не отримала офіційної відмови болгарської сторони продати реактори. "Відповідно будь-які коментарі є передчасними", заявили у відомстві.
Врешті, ще одна причина — ціна. Початково йшлося про 600 млн євро. Саме стільки Болгарія заплатила росіянам, коли купувала у них ці реактори, пояснював Герман Галущенко. Проте, у квітні болгари заявили, що хочуть "переоцінити обладнання".
"Начебто у них є якась процедура переоцінки обладнання з урахуванням інфляції, і начебто ціна вже могла наблизитися до 700 мільйонів доларів", — переказує розмову з керівником "Енергоатому" Петром Котіним член комітету з питань енергетики Андрій Жупанин, та додає, що Україна нібито відмовилась платити вищу ціну та наполягала на перемовинах.
За словами голови комітету ВР з питань енергетики Андрія Геруса, загалом поки досі немає письмових домовленостей із Болгарією щодо продажу обладнання для АЕС, а сама комунікація проходила усно.
Суспільне направило запити до уряду Болгарії, міністерства енергетики та енергетичного холдингу, який володіє реакторами, щоб уточнити причини потенційної відмови у продажі обладнання. На момент виходу матеріалу відповіді ми не отримали.
Чи добудує Україна енергоблоки на ХАЕС без цих реакторів
Хмельницький 3 та 4 енергоблоки недобудовані з 1987 року. За різними оцінками їх конструкції готові на 75-80% та 25-30%, відповідно. Для 3-го енергоблока може підійти виключно реактор ВВЕР-1000 — саме такий і хоче купити Україна у Болгарії.
"Чи можна не взяти ці блоки не в Болгарії? Неможливо. Якщо не в Болгарії, то потрібно замовляти їх виготовлення. Строк виготовлення корпусу одного реактора — пʼять років. Цей проєкт перетвориться у довгобуд, а у нашій ситуації нам електроенергія потрібно негайно", — пояснював у лютому міністр енергетики Герман Галущенко.
Реактор типу ВВЕР-1000 — це радянський проєкт, який після 1991 року виробляється в Росії. Проте, не тільки. За словами Андрія Жупанина, "Енергоатом" розглядає ще одного потенційного виробника корпусу такого реактора — чеську компанію Skoda JS.
2019 року вона вже фігурувала у проєктах щодо потенційної добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Тоді журналісти-розслідувачі з проєкту "Схеми", виявили що ця компанія хоча і зареєстрована у Чехії, насправді має російське коріння та підконтрольна російському "Газпромбанку".
Для закупівлі реактора у чеської компанії буде також потрібно погодження Верховної Ради. "Рада складно надавала дозвіл на купівлю енергоблоків від болгар, враховуючи, що обладнання було їм продане "Росатомом". Тому варіантів, що парламент узгодить купівлю від компанії, де фігурують росіяни — немає", — припускає Жупанин.
В "Енергоатомі" повідомили, що поки не коментують ситуацію щодо закупівлі реакторів у Болгарії.
Чи потрібно будувати зараз АЕС
За різними даними, до повномасштабного вторгнення загальну потужність української енергетики оцінювали від 37 до 55 ГВт. На всі АЕС країни припадало — 14 ГВт.
Через окупацію ЗАЕС атомна генерація втратила 6 ГВт, а обстрілами росіяни зруйнували частину неатомних енергообʼєктів. Зараз вцілілими залишаються менше ніж 20 ГВт — трохи більше, ніж країна споживає під час опалювального сезону (18 ГВт). Базову частину електроенергії генерують саме атомні електростанції.
По закінченню війни споживання електроенергії зросте на 30%, зокрема через відновлення промисловості, прогнозує керівник Центру енергетичної трансформації та сталого розвитку Київської школи економіки Борис Додонов. Про це ж говорить і міністр енергетики Герман Галущенко: "Якщо ми хочемо економічного розвитку, нам потрібна базова генерація. А це — атомна енергетика".
Окрім 3 і 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС "Енергоатом" планує побудувати ще два енергоблоки на цій станції, а також два на Південноукраїнській АЕС та один на Рівненській АЕС. А до 2050-го — 4 енергоблоки на покинутій Чигиринській АЕС у місті Орбіта. Всі вони будуть з американськими реакторами від Westinghouse.
Більшість експертів, з якими говорило Суспільне, скептично ставилось щодо необхідності добудови ХАЕС під час війни. Частковою альтернативою вони називали розбудову децентралізованої газової генерації. Йдеться про станції розміром з вантажівку, що розташовані по країні, які можуть давати невелику потужність — 1, 20, 50 МВт.
Загалом розбудова генерації залежить від вектора розвитку енергетики. Цю стратегію розробляє "Укренерго", але нині ці плани засекречені. Минулого року колишній керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтервʼю Суспільному розповів, що Україна планує розбудовувати альтернативну генерацію, але також і запустити 2 ГВт потужностей, які мають виробляти АЕС:
"Але є нюанс. Це дуже дорого. Вони окупаються по 20-30 років. Єдиний спосіб фінансувати побудову нових блоків АЕС — кредити. Залучати їх має організація з високою репутацією і довірою. Якщо така довіра буде, і якщо буде забезпечений цей кредитний ресурс, тоді побудова енергоблоків виправдана. Якщо це буде намагання просто почати щось будувати, а там подивимось, де гроші взяти — це ризикована стратегія".
