Кабінет міністрів хоче внести зміни до національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба заявляє, що цим збираються скасувати реформу інтернатів.Чи дійсно запропоновані урядом зміни свідчать про фактичне скасування реформи, в ефірі "Українського радіо" розповіли дитячий омбудсман Микола Кулеба та директорка представництва благодійної організації "Надія і житло для дітей в Україні" Галина Постолюк.
Які зміни хоче запровадити Кабмін
Як зазначається у проєкті розпорядження, скорочення кількості закладів інституційного догляду та виховання дітей планується на 10% їх кількості станом на 1 січня 2018 року.
Окрім цього, планується:
- забезпечення у спеціальних закладах загальної середньої освіти, закладах спеціалізованої освіти та ліцеях, у структурі яких є пансіон, умов, максимально наближених до сімейних, а також надання соціальних, реабілітаційних та інших послуг;
- припинення з 2026 року влаштування дітей віком до трьох років до закладів інституційного догляду та виховання дітей;
- припинення до 2026 року діяльності всіх типів закладів інституційного догляду та виховання дітей, у яких проживає більше ніж 15 вихованців, крім спеціальних закладів загальної середньої освіти, закладів спеціалізованої освіти та ліцеїв, у структурі яких є пансіон.
"Це не закриття освітніх закладів"
Дитячий омбудсман Микола Кулеба вважає, що інтернати були частиною радянської ідеології, а в більшості країн від них відмовилися.
"Раніше і в західних країнах культивувалася ідея того, що якщо з дитиною є проблеми, то її мають виховувати в інтернаті. Вже давно йде мова про те, щоб створити умови для дітей сиріт, а у 2017 році навіть розробили стратегію, яку ухвалили. До 2026 року ми повинні створити умови для дітей, щоб вони жили в сім’ях. Держава має спрямувати свої зусилля на те, щоб забезпечити дітей транспортом, послугами з реабілітації, організувати інклюзивну освіту в школах", – розповів Кулеба.
За його словами, наразі реформа зіштовхнулась зі спротивом.
"Але знаходяться люди, які стверджують, що треба зміцнювати інтернатну систему. П'ять років я пояснюю журналістам, суспільству, урядовцям навіщо потрібна ця реформа і як вона пройшла в інших країнах, які пріоритети вона має. Між іншим, один з них — про те, щоб дітей до 3 років не брали в інтернати, бо вони найбільш вразливі, це вплине на їхнє подальше життя. Тому планували почати з легких інтернатів, повільно виводити звідти дітей", – зазначив омбудсмен.
Як зазначив Кулеба, реформа інтернатів — це не закриття освітніх закладів.
"Це закриття місць, де проживають діти. Та в першу чергу — це реформа для зміцнення сім’ї, надання допомоги їй. Можливо, батьки не мають роботу або отримують низьку заробітну плату, чи дитина не має умов для навчання, тому ми допоможемо купити стіл чи зробити ремонт у кімнаті. Допоможімо цим дітям, щоб вони не жили в інтернатах, адже дослідження показують, що тим, хто жив у таких умовах важко адаптуватися до дорослого життя", — наголосив Микола Кулеба.
"Свідома руйнація реформи"
Чому уряд ухвалює такі рішення, пояснює Галина Постолюк: "Наразі реформа справді під загрозою, я дуже песимістично налаштована, що це рішення ухвалять. Пандемія може бути причиною, але більше — виправданням. Основна причина — лобістські дії груп депутатів, щоб зберегти радянську систему інтернатів. З іншого боку — безпорадність тих, хто займається соціальним захистом дітей, у тому, щоб налагодити ефективну роботу".
За її словами, нині склалася така ситуація, що разом з цим розпорядженням ще є й інші кроки уряду, які погіршують ситуацію.
"Наприклад, ліквідують служби у справах дітей на рівні районів, а там працюють саме ті люди, які виявляють негаразди у сім’ї та надають їм допомогу. Що ж буде на місці цих служб, ніхто не знає. Таке враження, що це є свідома руйнація системи захисту дітей, яка і так ніколи не була у нас ефективною", – додає вона.
Як додає Постолюк, стратегія з реформування соціального догляду і виховання дітей була ухвалена у 2017 році.
"На жаль, не можна сказати, що з того часу є видимі результати. Кількість дітей в інтернатах залишилася незмінною. Єдина різниця — нині в цих закладах менше дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського виховання. Частіше в інтернати потрапляють діти, які мають особливі освітні потреби. Відбулася псевдореформа, перейменування типів закладів, а все інше збереглося", – сказала Постолюк.
На її думку, не було координації реформи, адже кожне міністерство реформувало свою систему заходів.
"Є три міністерства, які мають у своєму підпорядкуванні мережу інтернатних закладів: Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я і найбільшу мережу має Міністерство освіти. І, наприклад, міністерство освіти замінило слово інтернат на пансіон, а це нічого не змінює для дітей, які повинні там не тільки навчатися, а й жити. Ця реформа ще й не мала фінансування. Нині на систему інтернатних закладів виділяють 11 млрд грн натомість щоб розвивати послуги в громадах, які мали б замінити радянську систему, грошей не дають”, — підсумувала вона.
Що відомо
- 3 березня 2020 року Кабмін підтримав план реформування системи інтернатів. Він передбачає, що до 2024 року кількість інтернатів в Україні скоротиться на 75%, у яких перебуватимуть щонайбільше 16 000 дітей замість 63 000.
