14 березня у Міжнародному кримінальному суді (МКС) розпочинається засідання у справі колишнього президента Філіппін Родріго Дутерте. За три дні до того поліція Філіппін заарештувала його за ордером від МКС. Дутерте звинувачують у злочинах проти людяності під час кампанії з боротьби з наркотиками з 2016 по 2022 рік, яка привела до загибелі тисяч людей. Прибічники й родина Дутерте називають його затримання незаконним, оскільки з 2019 року Філіппіни не є стороною Римського статуту МКС і не визнають юрисдикцію суду. Як попри це арешт ексглави держави став можливим і що це говорить про силу міжнародного права — розповідає Суспільне.
Початок війни
Коли Джейн Лі дізналася, що Родріго Дутерте заарештували, кинулась додому, аби повідомити цю новину трьом своїм дітям, розповідає жінка. Чоловіка Лі вбили у 2017-му під час "війни з наркотиками", яку провадив експрезидент Філіппін. Відтоді вона, як і тисячі інших родичів загиблих, присвятила себе боротьбі за притягнення Дутерте до відповідальності. "Наша єдина зброя — продовжувати боротьбу: від проведення слідства над ним до увʼязнення. Ми не зупинимось", — каже Лі.
Щоб зрозуміти, як усе дійшло до масових вбивств, варто нагадати з яким порядком денним Дутерте взагалі прийшов у політику. Основним його пунктом завжди була боротьба з наркотиками. До того, як стати президентом, упродовж 20 років, з перервами, він боровся з ними на посаді мера міста Давао — комерційного центру на острові Мінданао на півдні Філіппін. За цей час, як заявляли правозахисники, в регіоні загинула понад тисяча філіппінців, підозрюваних у вживанні наркотиків і торгівлею ними.
Боротьба з наркотиками стала і головною обіцянкою під час його президентської кампанії у 2016-му. "Забудьте про закони й права людини. Якщо я доберуся до президентського палацу, зроблю те саме, що робив, будучи мером", — заявляв Дутерте.
Вже у перший день на посаді президента він дозволив поліції провести рейди по всій країні. За даними Al Jazeera, з липня по грудень 2016 року вбили понад 5000 людей (Reuters пише про понад 2 тисячі за цей же період — ред.). Частина загинула під час рейдів. Інші — від рук невідомих озброєних людей. Деяких загиблих знаходили звʼязаними, у водоймах, на сміттєзвалищах. Часто на них були таблички: "Я наркоман/наркоманка. Не будь схожим на мене".
Однозначних даних, які б свідчили про те, що такі дії уряду Філіппін допомогли ефективно боротися з рівнем наркозлочинності, немає. Однак за даними ООН від 2019 року, приблизно 1,67 мільйона або двоє зі ста філіппінців у віці від 10 до 69 років були споживачами наркотиків. Ще у 2016 році ця кількість перевищувала 4 млн. Та згідно з доповіддю ООН World Drug Report за 2022 рік, Філіппіни — усе ще серед лідерів вживання наркотиків у регіоні, зокрема метамфетаміну.
У 2019 році філіппінські дослідники Веніфредо Дельмонте Алагабія та Робіно Д. Каві випустили звіт, у якому зафіксували: "істотної різниці в рівнях злочинності, зафіксованих до та під час урядової кампанії проти наркотиків немає", а отже війну Дутерте з наркотиками "не можна вважати значним стримувальним фактором у зниженні обсягів злочинності".
Ліцензія на вбивства
Як ідеться у звіті міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch за 2017 рік, війна Дутерте з наркотиками була невибірковою. Тож під покарання потрапили не лише наркокартелі й наркодилери, а будь-хто, хто міг вживати наркотики. Дутерте не намагався перебудувати систему допомоги наркозалежним, натомість залучив правоохоронців, дії поліції були неконтрольованими, що призвело до надмірного насильства і величезної кількості жертв, писали Human Rights Watch.
За оцінками прокурора МКС Каріма Хана, до кінця президентського строку Дутерте у 2022-му під час "війни з наркотиками" на Філіппінах загинуло близько 30 тисяч людей. Уряд країни визнав 6248 смертей. Як відзначає Reuters за підсумками свого розслідування, у десятках відомих їм випадків це була саме насильницька загибель — навіть якщо у свідоцтві про смерть вказано "природні причини".
Під атакою уряду Дутерте також опинились журналісти та правозахисники, які документували вбивства. Однією з головних мішеней виявилося найпопулярніше філіппінське новинне медіа Rappler. У 2021 році засновниця видання Марія Ресса отримала Нобелівську премію миру за боротьбу за свободу слова в умовах зростання авторитаризму Дутерте. Її колега, Ліан Буан, долучилась до команди Rappler на початку 2017-го: на той момент "війна з наркотиками" була у розпалі, і для Ліан стала головною темою її роботи на роки, каже журналістка у розмові з Суспільним.
"Війна з наркотиками стала публічною дискусією протягом усіх шести років Дутерте при владі. Особливо людей обурювали випадки, коли підозрюваних вбивали поліцейські. Пізніше ми дізналися, що деякі з цих людей взагалі не були підозрюваними у справах про наркотики. Але врешті все це породило культуру насильства та безкарності", — каже Ліан.
Шлях до Гааги
Дутерте ніколи не вибачався за кількість жертв. За його твердженнями, він наказував поліції вбивати виключно задля самозахисту. Але у відео записаному швидше за все уже на борту літака до Гааги, він вперше узяв на себе відповідальність за свої дії. "Це я керував правоохоронними органами та військовими. Я сказав, що захищатиму вас і буду відповідати за все це. Це буде тривалий судовий процес. Але я кажу вам, що продовжуватиму служити своїй країні", — заявив Дутерте.
Офіс прокурора МКС відкрив провадження у справі про позасудові вбивства на Філіппінах ще у 2018 році — коли Дутерте перебував при владі. Експрезидент, однак, довгий час заперечував звинувачення та казав, що перед іноземною юрисдикцією схилятися не буде. У 2019-му Філіппіни вийшли зі складу держав-учасниць МКС.
Розслідування МКС було призупинене, але поновилося за два роки: суд зберіг свою юрисдикцію щодо злочинів, які скоїли ще під час членства Філіппін в МКС. Це, а також "щасливий збіг" низки інших обставин посприяв тому, що Дутерте таки опинився в Гаазі. Його наступник у президентському кріслі, Фердинанд Маркос-молодший, спершу заявляв, що не співпрацюватиме з МКС, але у 2024 році змінив свою думку.
"Вирішальним контекстом тут став політичний конфлікт Маркоса з Дутерте. Дочка експрезидента, Сара Дутерте, є нашою нинішньою віцепрезиденткою. Вона та Маркос балотувалися разом на останніх виборах, але згодом розірвали альянс. Зараз Сара Дутерте проходить процедуру імпічменту", — пояснює Ліан Буан. Сам Маркос повідомив, що його країна просто дотрималась зобовʼязань перед Інтерполом.
"МКС звернувся до Інтерполу з проханням помістити Дутерте в "червоне повідомлення" (запит на арешт або екстрадицію людини, яка є підозрюваною у злочині — ред.), а Інтерпол звернувся до Філіппін — як країни-члена організації — за допомогою", — пояснює Ліан. По суті, так вдалося "перехитрити" систему і заарештувати Дутерте на вимогу організації, членом якої є Філіппіни, хоча зацікавленим у цьому був МКС, з якого країна вийшла.
"Дутерте звинувачують у злочині проти людяності за те, що він був "непрямим співвиконавцем" позасудових вбивств. МКС стверджує, що є підстави вважати, що Дутерте як президент "координував і підтримував" їх", — пояснює Ліан.
12 березня в МКС повідомили, що Дутерте "передали" під варту, і слухання будуть призначені "в належний час". За словами Ліан, зараз Дутерте перебуває у слідчому ізоляторі МКС в Гаазі. "Я розумію, що немає чітких термінів розгляду справи в МКС, але адвокати потерпілого готуються, що це може розтягнутися і на десять років", — пояснює журналістка.
CNN відзначає, що передача Дутерте до Гааги — це неабияка перемога для органу, який не може здійснювати арешти самостійно і покладається на співпрацю національних урядів. Часто перепоною цьому стає політична воля країн. Наприклад, премʼєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу їздив до США після оголошеного на нього ордеру на арешт за звинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти людяності за військові дії Ізраїлю в Секторі Газа після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Володимира Путіна, якого МКС звинувачує у воєнному злочині щодо незаконного переміщення й депортації українських дітей, не затримали під час візиту до Монголії, яка є членом МКС.
"Багато хто каже, що міжнародне право не таке сильне, як нам би того хотілося, і я згоден з цим. Але, як я також неодноразово наголошував, міжнародне право і не таке слабке, як дехто може думати", — зазначив у зверненні після арешту Дутерте прокурор МКС Карім Хан.
