16 січня набуває чинності норма статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Тепер державна мова обов’язкова до використання в усій сфері обслуговування. Хто і як контролюватиме дотримання Закону про державну мову на Чернігівщині? Яке покарання передбачене для порушників? Про це говорили у програмі «Праймвечір. Акценти» в ефірі Українського радіо: Чернігівської хвилі.
Контроль за дотриманням Закону «Про мову» поклали на Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня. За його словами, закон має виконуватись «за замовчуванням». Однак, якщо громадянин України звертається до персоналу будь-якого закладу (у сфері торгівлі, медицини, соціальних послуг…) іншою, зручною для нього мовою, і це для персоналу буде зручно – така ситуація прийнятна.
«Але коли персонал буде категорично відмовлятися надавати послуги державною мовою – це, фактично, є порушенням Закону, яке я рекомендую фіксувати на фото чи відео, і надсилати у вигляді скарги на адресу Уповноваженого. У нас є свій сайт, де є відповідна форма. І ми будемо діяти відповідно до закону».
За словами Тараса Креміня, є два варіанти реагування на порушення. Або під час того, як вам відмовили у обслуговуванні українською, ви можете попросити персонал, який вас обслуговує, перейти на державну мову. В іншому ж випадку – надіслати скаргу.
«Ми встановлюємо факт правопорушення, складаємо акт, формуємо попередження й надсилаємо вимогу на адресу порушників. Якщо протягом календарного року таких фактів порушення мовного законодавства буде декілька – ми можемо складати постанову й накладати штраф. Починаючи з 2022 року, він може складати від 5100 гривень до 6800 гривень», говорить Тарас Кремінь.
Зі скаргою можна також звернутися й до ГУ «Держпродспоживслужби» в області. Про це в коментарі Українському радіо: Чернігівській хвилі сказав заступник начальника управління захисту споживачів Олександр Зенов.
«Буде проведено позапланову перевірку. Якщо інформація зі скарги споживача підтвердиться, вина особа буде притягнута до адміністративної відповідальності – буде надано припис про усунення порушень. У сфері торгівлі передбачена відповідальність від одного до десяти неоподаткованих мінімумів громадян. У сфері обслуговування – від одного до вісімнадцяти».
Разом з тим, Людмила Зіневич, координаторка волонтерського руху «Безкоштовні курси української мови» у Чернігові, має побоювання, що «закон буде ігноруватися».
«Курси у Чернігові діють вже п’ять років. Ті. Хто хотіли оволодіти мовою, мали таку змогу. Звичайно, я б хотіла, щоб українська звучала повсюди, але в мене є побоювання, що закон буде ігноруватися, і знівелюється взагалі саме поняття закону. Особливо в мовному плані».
Людмила Зіневич вважає, що все має починатися в школі. За її словами, на уроках вчителі говорять українською, а на перервах можуть переходити на російську.
Представники Чернігівського тролейбусного управління готові говорити суржиком. А як інші надавачі послуг у Чернігові ставляться до мовного закону у чи готові його дотримуватися – дивіться у запису ефіру «Праймвечір. Акценти».
