Перейти до основного змісту
Польські дисиденти закликали США дотримуватися безпекових зобов’язань перед Україною

Польські дисиденти закликали США дотримуватися безпекових зобов’язань перед Україною

Лєх Валенса
Експрезидент Польщі Лєх Валенса. Getty Images

Польські дисиденти на чолі з експрезидентом Польщі Лєхом Валенсою назвали тон розмови президента США Дональда Трампа і віцепрезидента Джей Ді Венса з президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі "образливим" для українців і закликали Вашингтон виконати свої безпекові зобов’язання перед Україною.

Про це йдеться у зверненні десятків польських дисидентів і колишніх політичних в’язнів до Трампа, яке Валенса опублікував на своїй сторінці у Facebook.

Дисиденти зазначили, що спостерігали за цією зустріччю "з жахом і огидою".

"Ми вважаємо образливими ваші очікування щодо виявів поваги і вдячності за матеріальну допомогу, надану Україні, що бореться з Росією. Вдячність належить героїчним українським воїнам, які пролили свою кров на захист цінностей вільного світу. Саме вони понад 11 років гинуть на передовій в ім’я цих цінностей та незалежності своєї батьківщини, на яку напала путінська Росія. Ми не розуміємо, як лідер країни, яка є символом вільного світу, може цього не розуміти", — йдеться у листі.

Дисиденти підкреслили, що їх вжахнула атмосфера, яка панувала в Овальному кабінеті під час цієї розмови. Вона їм нагадала ту, яку вони добре пам’ятають з допитів Служби безпеки (аналог КДБ в СРСР – ред.) та із залів комуністичних судів. Дисиденти заявили, що тоді прокурори і судді їм також казали, що "мають усі карти на руках", а вони – жодної.

"Вони вимагали від нас припинити діяльність, мотивуючи це тим, що через нас страждають тисячі невинних людей. Вони позбавили нас волі і громадянських прав за те, що ми не погоджувалися на співпрацю з владою і не дякували їй. Ми шоковані тим, що ви подібним чином поставилися до президента Володимира Зеленського", — йдеться у зверненні.

Вони звернули увагу, що історія XX ст. свідчить: щоразу, коли США намагалися дистанціюватися від демократичних цінностей та своїх європейських союзників, то це закінчувалося загрозою для самих Штатів.

За словами дисидентів, це розумів президент Вудро Вільсон, який у 1917 році вирішив ввести США в Першу світову війну. Це розумів також Франклін Рузвельт, коли після нападу на Перл-Харбор у грудні 1941 року вирішив, що війна на захист Америки вестиметься не лише в Тихому океані, але й у Європі, поряд з країнами, на які напав Третій рейх.

У звернення також згадується і президент США Рональд Рейган, який назвав СРСР "імперією зла" і оголосив їй боротьбу.

"Без президента Рональда Рейгана та американської фінансової участі розпад імперії Радянського Союзу був би неможливим", — зазначають польські дисиденти.

Автори листа наголосили, що матеріальна допомога – військова і фінансова – "не може бути еквівалентом крові, пролитої в ім’я незалежності та свободи України, Європи та всього вільного світу".

"Людське життя безцінне, його вартість не виміряти грошима. На вдячність заслуговують ті, хто жертвує своєю кров’ю і свободою. Для нас, людей "Солідарності", колишніх політв’язнів комуністичного режиму, який служив радянській Росії, це очевидно", — написали вони.

Дисиденти закликали США виконати свої безпекові зобов’язання перед Україною.

"Ми закликаємо США дотримуватись гарантій, наданих ними та Великою Британією в Будапештському меморандумі 1994 року, який прямо передбачає зобов’язання захищати недоторканність кордонів України в обмін на відмову України від своїх ресурсів ядерної зброї. Ці гарантії є безумовними: про те, щоб таку допомогу розглядати як економічний обмін, немає жодного слова", — йдеться у листі.

Окрім колишніх президентів Леха Валенси та Броніслава Коморовського, лист також підписали Богдан Борусевич, лідер руху "Солідарність" у Гданську, колишній спікер Сенату Польщі, Збігнєв Буяк, лідер "Солідарності" у Варшаві і колишній депутат Сейму, Владислав Фрасинюк, лідер "Солідарності" у Вроцлаві, колишній депутат Сейму, Ярослав Курський, колишній політв'язень, донедавна – перший заступник головного редактора "Газети Виборчої", Адам Міхнік, колишній політв'язень, засновник і головний редактор "Газети Виборчої", Анджей Северин, колишній політв'язень, актор, директор Польського театру у Варшаві та інші.

Зустріч Зеленського і Трампа 28 лютого

Зеленський 28 лютого прибув до Білого дому у Вашингтоні та зустрівся з Трампом. Сторони мали підписати міжурядову угоду про корисні копалини.

Раніше українська і американська сторони повідомили, що документ вже погоджений. Ця угода — рамкова. У ній ідеться про створення спільного фонду, яким керуватимуть Україна та США. Україна мала вносити 50% доходів з видобутку природних ресурсів, які мали реінвестувати в українську економіку.

Під час зустрічі президентів України та США між ними сталася суперечка. Серед іншого Трамп заявив, що або Київ підписує угоду з Вашингтоном про рідкісноземельні копалини, або "ви будете воювати самі". Після завершення зустрічі в присутності преси Зеленський достроково залишив Білій дім. Президент США у соцмережі Truth Social опублікував пост, де заявив, що глава України може повернутися, коли буде "готовий до миру".

Як повідомили ЗМІ, Київ та Вашингтон не підписали угоду про корисні копалини. Після зустрічі із Трампом Зеленський заявив, що Україні потрібен справедливий і міцний мир.

Топ дня
Вибір редакції
На початок