Президенти Польщі і Латвії Анджей Дуда і Едгарс Рінкевичс вважають, що європейська угода про корисні копалини, якщо її запропонують, може конкурувати з американською.
Про це вони сказали на пресконференції у Варшаві, передає Укрінформ.
Дуда зазначив, що питання стосується не лише отримання прибутку від використання українських копалин, а й гарантій безпеки для України. За його словами, "усі процеси відбуваються у контексті мирних переговорів і того, що за ними стоїть".
Польський президент наголосив на важливості того, щоб ці переговори призвели до тривалого миру, який гарантуватиме існування незалежної української держави.
"Тому для мене очевидно, що як з американської сторони, так і з боку Єврокомісії (хоча для мене незрозуміло, на якому етапі це відбувається) усе має бути пов’язано з гарантіями безпеки для України. Тобто на заміну черпання з цих копалин Україні буде надано гарантії безпеки з дотриманням стратегічних інтересів. Питання у тому, хто дасть кращі та надійніші гарантії безпеки. Усе зводиться до цього питання", — підкреслив Дуда.
Схожу позицію висловив і президент Латвії. За словами Рінкевичса, Європа хоче бути за столом переговорів, і вона має запропонувати конкретику Україні, також і в контексті економічної частини.
"Україна вирішуватиме про те, як, з ким і на яких умовах це відбуватиметься. І, по-друге, конкуренція — це завжди добре", — сказав Рінкевичс.
Європейський комісар з питань промислової стратегії Стефан Сежурне заявив, що 24 лютого подав конкурентну пропозицію щодо корисних копалин українським чиновникам, з якими він зустрічався в Києві під час візиту Єврокомісії з нагоди третіх роковин повномасштабного вторгнення Росії.
25 лютого речник Єврокомісії Томас Реньє спростував інформацію, поширену виданням Politico, що Євросоюз нібито запропонував Україні власну угоду щодо корисних копалин.
Що відомо про угоду між США та Україною про рідкісноземельні метали
12 лютого Зеленський повідомив, що міністр фінансів США Скотт Бессент привіз в Україну чернетку угоди про доступ до українських корисних копалин на 500 млрд доларів в обмін на допомогу Вашингтона. Президент тоді зазначив, що українська сторона хоче вивчити деталі документа якнайшвидше.
14 лютого стало відомо, що Україна доопрацювала драфт меморандуму щодо партнерства і передала його американській стороні.
15 лютого на полях Мюнхенської конференції безпеки Зеленський заявив, що не дав підписати зі США угоду про рідкісноземельні метали, бо вона не готова для захисту українських інтересів.
20 лютого стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа представила Україні "покращений" проєкт угоди щодо видобутку корисних копалин. В Офісі президента повідомили Суспільному, що робота над угодою триває.
23 лютого на пресконференції Зеленський заявив, що не збирається визнавати, що США надали Україні допомогу на 500 млрд доларів. За його словами, мова може йти про 100 млрд доларів допомоги від США.
"Я не збираюсь визнавати 500 млрд доларів допомоги від США. Ми не маємо визнавати гранти як борги, подобається це чи не подобається. Я домовлявся з Байденом і з Конгресом Сполучених Штатів Америки, я вдячний Конгресу, це була присутність двох партій і підтримка, підтримка грантів. Грант — це не є борг... Може це не подобається і це несправедливо, може, я не знаю, але це і є угода, яка була раніше. Це грант", — сказав президент.
24 лютого віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що наразі українська та американська команди перебувають на завершальній стадії переговорів щодо угоди про видобуток корисних копалин.
За її словами, обидві сторони "вели переговори дуже конструктивно, і майже всі ключові деталі вже узгоджені".
