Що робити, якщо вас відмовилися обслуговувати українською. Пояснює мовний омбудсмен

Що робити, якщо вас відмовилися обслуговувати українською. Пояснює мовний омбудсмен

Що робити, якщо вас відмовилися обслуговувати українською. Пояснює мовний омбудсмен pexels

З 16 січня 2020 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову. У випадку, якщо співробітники сфери обслуговування відмовляються обслуговувати клієнта українською мовою, існує певний порядок дій.

Про це написав у Facebook уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Перш за все мовний омбудсмен радить спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою, а у разі відмови, звернутись до керівництва закладу або на "гарячу лінію" закладу: ресторану, торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.

Читайте також: "В якому стані перебуває українська мова на 30-тому році незалежності. Пояснюють експерти"

У разі ж відмови або не забезпечення надання інформації та послуг державною мовою треба подати скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови. Для цього протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення необхідно:

  • Зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назву, місцеперебування, контакти суб'єкта).
  • Подати скаргу на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку [email protected] або заповнити відповідну форму на сайті уповноваженого.
  • У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб'єкт/працівник суб'єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендується також додати докази на підтвердження.
Читайте також: "Чому варто захищати українську. Розповідає мовний омбудсман Кремінь"

Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.

Згідно із законом, уразі порушення суб’єктом господарювання права громадян обслуговуватись українською, мовний омбудсмен або його представник складає акт та оголошує такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів.

За повторне протягом року порушення вимог закону, суб'єкт господарювання буде змушений сплатити штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 6800 грн).

Що відомо

  • 28 народних депутатів від "Слуги народу" пропонують парламенту скасувати штрафи за невикористання української мови у сфері обслуговування. Ініціатори пояснюють ідею складною ситуацію для бізнесу через COVID-19, необхідністю захищати мови національних меншин та зменшувати тиск на підприємців.
  • 7 липня Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
  • 21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон про мову.
  • 16 січня 2021 року набуває чинності норма про обов’язковість застосування державної мови у сфері послуг.
  • Стаття 32 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набула чинності 16 січня 2020 року. Стаття закріплює, що мовою реклами в Україні визначено державну мову. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований ЗМІ. Мовою реклами на телебаченні та радіо також є українська мова.
  • Дана норма поширюється і на інтернет, зокрема банери, контекстну рекламу, ролики на YouTube, соцмережі та рекламні розсилки.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди