10 лютого президент США Дональд Трамп підписав укази про підвищення тарифів на весь імпорт сталі та алюмінію до 25%. Винятків для жодної країни нема. Мита почнуть діяти 12 березня. Підписуючи укази, Трамп заявив, що це "велика справа — зробити Америку знову багатою". Чи не зробить це біднішими американських покупців і як позначиться на Україні, яка теж продає металургійні продукти в Штати? Читайте в матеріалі Суспільного.
Що підпадає під мита та чи є винятки
За документами, оприлюдненими на сайті Білого дому, президент Трамп ухвалив мита на 25% на імпорт сталі (тобто ту, яку привозять з інших країн до США), і так само 25% — на імпортний алюміній.
Такі тарифи запрацюють з середи, 12 березня 2025 року.
Ідеться не про товари з цих металів, а саме про матеріали. Тобто, до прикладу, мита вводяться на металеві листи, труби та дроти з-за кордону, але не на каструлі, автомобільні деталі чи праски.
У перше своє президентство Трамп вже запроваджував подібні тарифи: 25% мита на сталь і 10% — на алюміній. Тоді були винятки для Аргентини, Австралії, Бразилії, Канади, Японії, Мексики, Південної Кореї, ЄС, Великої Британії та України. Зокрема для цих держав ввели квоти замість мит. Наразі не передбачено жодних винятків для жодної країни.
Проте Трамп одразу після введення мит поговорив із прем’єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе і після цього глава австралійського уряду сказав журналістам, що президент США погодився розглянути звільнення Австралії від тарифів Сполучених Штатів на сталь і алюміній. Рішення про такий виняток, втім, ще немає. Аргументом для Трампа може бути те, що Австралія більше купує товарів і продукції в США, ніж продає.
Які аргументи є на користь тарифів
Трамп пояснив, що мита мають стимулювати виробництво в США: "Якщо ми виробляємо це в Сполучених Штатах, нам не потрібно, щоб це було зроблено в Канаді". Ну і принагідно знову сказав, що "Канада має стати нашим 51-м штатом", адже тепер у США буде більше роботи. Канада, імовірно, — не просто приклад, адже вона найбільший експортер сталі та алюмінію в США за останній рік, як свідчать дані Адміністрації міжнародної торгівлі.
Логіка Трампа така: відтепер деякі іноземні компанії зможуть відкрити нові заводи безпосередньо в США, щоб уникнути мит, а покупці — переорієнтуються на продукцію американського виробництва, а не на дорожчий імпорт. Але коли Трамп ввів подібні мита за першої каденції, внутрішнє виробництво сталі США зросло тільки на 7,5%, тоді як імпорт впав на 27%, або на 10,2 мільйона тонн. Ціни в Америці на низку найменувань стали вищими. Особливо постраждали автовиробники, як-от Ford і GM.
Представник адміністрації Трампа заявив, що нині тарифи розроблені так, щоб усунути лазівки і винятки, які спонукали деяких імпортерів маніпулювати системою. The New York Times описав таку схему з Китаєм: В’єтнам купував у КНР напівпродукти сталі, переробляв на більш готовий продукт і реекспортував по всьому світу, зокрема в США — таким чином можна обійти мито. А ще коли минулого разу Трамп вводив тарифи, Китай обходив їх, відкривши представництва в інших країнах.
25-відсоткові мита Трампа націлені багато в чому саме проти КНР. "Надлишкові потужності Китаю заполоняють світові ринки і завдають шкоди американським виробникам і робітникам", — каже Майкл Вессел, торговий радник Об'єднаних сталеливарних компаній США.
Китай домінує у світовій сталеливарній та алюмінієвій промисловості. Його потужності щороку виробляють стільки ж або більше сталі та алюмінію, скільки решта світу.
Як це вплине на Україну
Міністерка економіки України Юлія Свириденко написала у Facebook, що нові правила зачеплять Україну, металургійна продукція якої становила 57,9% з усього, що Україна експортує в США. Увесь експорт металургійної продукції за кордон обчислюється на $869,1 млн. До Штатів із цього ішла продукція на $503,3 млн.
Як розписала Свириденко, до США ішли такі найбільші товари:
- чавун — $363,4 млн, 940 тисяч тонн;
- труби — $112,9 млн, 92 тисяч тонн;
- прутки — $15,2 млн, 3,3 тисячі тонн;
- дріт — $4 млн, 3,9 тисячі тонн;
- металоконструкції — $1,3 млн, 182 тонни.
Найбільшими експортерами цієї продукції є "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайп", пояснила Свириденко.
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Суспільному розповів, що мита на алюміній не дуже торкнуться України: "Алюміній в Україні ми маємо свій, але так історично склалося, що в нас Запорізький алюмінієвий комбінат не працює давно". Але, на думку Пендзина, мита на сталь означають погіршення економічних умов. По-перше, тому що мита у 25% — це нижче рівня рентабельності (тобто робота собі у збиток) для тих двох підприємств, які й експортують свою продукцію сталі в США. Це все ті ж "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайп".
Другий негативний наслідок пов’язаний з Китаєм, каже Пендзин. Річ у тім, що Україна продавала багато залізної руди до КНР, а китайське виробництво робило з напівфабрикатів готову продукцію для США. З новими тарифами від Трампа Китай почне скорочувати власне виробництво металу, відповідно, в Пекіна буде менший попит на залізну руду з України.
Олег Пендзин вважає, що тепер українським експортерам слід шукати додаткові ринки, адже ринок загалом "направду дуже конкурентний". Але тут є перешкода, додає експерт, — повномасштабна війна, яка породжує ризики для деяких торговельних шляхів: "В період війни кожен вихід корабля з портів Одеси і Дунайської частини з вантажем — це завжди ризик. Допливе не допливе".
Пендзин зауважив й іншу сторону ситуації: з початком тарифних нововведень у Трампа "в приймальні будуть черги з іноземних політиків, щоб якимось чином врятувати підприємства на території власних країн". Тобто почнуться перемовини країн зі США, аби послабити наслідки мит.
Попередня реакція української влади така сама: розмовляти з командою Трампа. "Ми налаштовані на активну роботу з партнерами для пошуку оптимального рішення", — написала міністерка економіки Свириденко.
Чи є негативний сценарій для США
США споживають десятки мільйонів тонн сталі та алюмінію на рік. Нові тарифи на метали стосуватимуться імпорту на приблизно $50 млрд. За даними Адміністрації міжнародної торгівлі, США імпортують приблизно чверть використовуваної всередині країни сталі. Більшість іноземної сталі завозиться з Канади і Мексики, а також з Бразилії, Південної Кореї, Японії тощо.
Сталь є ключовим компонентом численної кількості як побутових речей, так і великих проєктів інфраструктури в США: автомобілі й комерційні літаки, побутова техніка, пакування їжі; хмарочоси, нафтові вежі та трубопроводи, мости та дороги, лінії електропередач високої потужності.
На думку економістів, за нові 25% мита врешті можуть заплатити споживачі, якщо купуватимуть продукти, в яких наявні ці два метали. Про це зокрема сказав старший економіст Центру економічних і політичних досліджень Дін Бейкер в коментарі CBS News: вироби стануть дорожчими, бо зросте ціна імпортної сталі, а американські виробники сталі та алюмінію теж можуть підняти ціни на продукцію, адже зменшиться конкуренція з боку дешевого імпорту.
Економісти Deutsche Bank спрогнозували ще один негативний наслідок: мита на сталь та алюміній можуть підвищити базовий індекс цін на споживчі товари — іншими словами, спричинити зростання інфляції в США у 2025 році. Інфляція ще більше зросте, якщо до вже встановлених мит додадуться "взаємні тарифи"Трамп 9 лютого говорив, що США можуть ввести мита у відповідь, якщо якась країна стягує мита на американські товари, а також тарифи на товари з Мексики та Канади, які поки що відклали на 30 днів.
Наслідки для інших держав
Комісар ЄС з торгівлі Марош Шефчович у Європейському парламенті відповів на рішення Трампа. За словами Шефчовича, рішення Штатів про мита сприятиме інфляції.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла "пропорційні контрзаходи" у відповідь на рішення Трампа. У заяві президентки ідеться, що таке введення матиме погані наслідки для бізнесу та гірші — для споживачів. "ЄС діятиме для захисту своїх економічних інтересів. Ми захистимо наших працівників, бізнес та споживачів", — наголосила вона.
12 лютого міністри торгівлі ЄС зберуться на відеоконференції, щоб обговорити план дій у зв’язку з митами США.
На частку європейських виробників сталі припадає близько 15% імпорту в Сполучені Штати. Як пише Reuters, експорт сталі з ЄС до США в середньому становив близько 3 мільярдів євро (3,10 мільярда доларів) на рік протягом останнього десятиліття. В Єврокомісії наголошували, що запровадження тарифів було б незаконним та економічно контрпродуктивним, особливо з огляду на "глибоко інтегровані виробничі ланцюги, які ЄС і США створили через трансатлантичну торгівлю та інвестиції".
Подібно до Євросоюзу реагує Канада. Прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо назвав мита "неприйнятними". "Мита на канадську сталь і алюміній були б абсолютно невиправданими. Ми є найближчим союзником [США]. Наші економіки інтегровані", — каже політик. На запитання CBC News, чи відповість Канада тарифами на алюміній і сталь для США у відповідь, Трюдо висловив надії, що цього не має статися.
"Якщо дійде до цього, наша відповідь, звичайно, буде твердою і чіткою. Ми захищатимемо канадських робітників і канадську промисловість", — пообіцяв прем’єр. Канадський уряд наступними тижнями планує перемовини як з адміністрацією Трампа, так і з іншими міжнародними партнерами.
Президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю CNN застеріг, що запровадження США мит щодо товарів з Євросоюзу може нашкодити американській економіці й викличе зростання інфляції: "Європа — це ваш союзник, і якщо ви хочете, щоб Європа більше займалася інвестиціями і питаннями оборони та безпеки, якщо сподіваєтеся на розвиток, який, як я вважаю, в інтересах США, не треба шкодити європейській економіці".
Міністерка фінансів Великої Британії Рейчел Рівз сподівається на угоду зі Штатами, щоб уникнути мит на сталь та алюміній: "Я твердо вірю, що угода може бути укладена. Я не вірю в тарифи. Не хочу бачити більше тарифів", — додала міністерка.
