Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко заявив, що година повітряної тривоги коштує Україні близько 45 мільйонів доларів через вимушене призупинення роботи бізнесу.
Про це пише The Guardian.
За його словами, РФ дедалі частіше атакує інфраструктуру, що забезпечує функціонування української економіки. Удари по промислових об'єктах, складах, логістичних та дата-центрах посадовець назвав спробою «знищити фактично всю економіку».
«Ми не цілком передбачили, наскільки швидко Росія розробить ці реактивні безпілотники й почне використовувати їх для атак на будь-які цілі», — зазначив Кравченко.
Він зауважив, що через атаки значна частина економіки періодично вимушено зупиняється: працівники ідуть в укриття, а повітряні тривоги можуть тривати до 10 годин на добу.
«Якщо люди в бункері — бізнес зупиняється», — зауважив міністр.
Щоб мінімізувати економічні збитки, уряд запровадив дворівневу систему сповіщення, яка дозволяє бізнесу функціонувати під час тривалих тривог. Зокрема, сигнал червоного рівня попереджає про ракетну загрозу й вимагає від людей обов'язково пройти в укриття, тоді як жовтий рівень оголошують у разі загрози з боку безпілотників та дозволяє багатьом підприємствам продовжувати роботу.
«Однак жовтий рівень не гарантує безпеки. Це стало очевидним у понеділок, коли російський реактивний безпілотник влучив у будівлю Національної академії наук у центрі Києва саме під час дії жовтого рівня тривоги; внаслідок удару загинули двоє людей, які в той час перебували на робочих місцях», — сказав Кравченко.
Посадовець зазначив, що лише цьогоріч російські удари пошкодили основні активи на суму близько 10 мільярдів доларів — під обстріли потрапили металургійні заводи, склади, логістична інфраструктура та центри обробки даних. Крім того, РФ фактично заблокувала чорноморські порти, які раніше забезпечували більшу частину українського експорту.
Для захисту від подальших обстрілів наразі уряд обговорює механізми, які дозволять більшій кількості приватних компаній купувати вітчизняні системи ППО, сказав Кравченко. Водночас він зауважив, що бізнес «ніколи не зможе повністю захистити себе від російських ракет і безпілотників».
За словами Кравченка, Київ прагне залучити додаткову допомогу від ЄС, Японії, Канади та Великої Британії. Серед можливих рішень розглядають перенесення кредитних виплат з наступного року на поточний.
«Триває дуже активна робота з усіма нашими міжнародними партнерами задля залучення додаткових джерел фінансування», — сказав Кравченко.
Водночас міністр спростував припущення про те, що дефіцит коштів став наслідком неефективного управління чи корупції. За його словами, цей фінансовий розрив зумовлений нижчими за прогнози бюджетними надходженнями та зростанням видатків на ведення війни.
«Вартість війни просто зростає», — сказав Кравченко, наголосивши на потребі України в додаткових системах ППО та прискоренні розробки безпілотників-перехоплювачів для боротьби з новими російськими засобами ураження з реактивними двигунами.
Загалом потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік становить 52,6 мільярда доларів, однак наразі підтверджено лише близько 20 мільярдів доларів. Через цей дефіцит на порядку денному постає питання подальшого підвищення податків і скорочення видатків, додав міністр економіки та довкілля.
