Повстанці руху М23 заявили про захоплення найбільшого міста на сході Демократичної Республіки Конго (ДРК). Йдеться про Гому — важливу для обігу конголезьких корисних копалин. В Конго заявили, що повстанців підтримує сусідня Руанда. В Руанді від цього відхрещуються. А втім, у них з Конго давні суперечки — ще з 1990-х, з подій геноциду тутсі. Суспільне розповідає, в чому суть конфлікту між країнами.
Що сталося
27 січня повстанці увійшли в конголезьке місто-мільйонник Гома — столицю провінції Північне Ківу. Нині вони просуваються до Букаву, центру сусідньої провінції Південне Ківу. Лідер повстанських груп Корнель Нангаа пообіцяв іти аж до столиці всього Конго, Кіншаси. Від кордону до нього — 2600 км. Кінцевою метою бойовиків є повалення уряду Конго на чолі з президентом Феліксом Чісекеді.
Як кажуть джерела Reuters, 29 січня конголезькій армії вдалося витіснити бійців з міста Ньябібве, що за 50 км від Букаву, а 30 січня вони зіткнулися з армією Конго в сусідній місцевості Кахалала.
ООН занепокоєна гуманітарною кризою в Гомі: на вулицях міста лежать тіла, лікарні переповнені, зросла кількість повідомлень про сексуальне насильство та грабунки. З виправної колонії міста втекли 4 тисячі в’язнів, з обох атакованих провінцій вже виїхали 700 тисяч людей. У регіоні — небезпека поширення інфекцій, таких як ебола, холера, віспа та кір.
Захоплена Гома розташовується на кордоні з Руандою. Конго, ООН, США та Британія переконані, що бойовиків підтримує саме вона. Руанда заперечує. Проте в неї були непорозуміння з Конго, і вони сягають ще часів геноциду у 1994-му.
Відгомін геноциду
Минулого року світ згадував 30-ті роковини геноциду в Руанді — тоді за понад три місяці народ хуту вбив, за різними оцінками, від 800 тисяч до мільйона народу тутсі. Протистояв хуту Руандійський патріотичний фронт (РПФ). Врешті він відбив декілька важливих населених пунктів, в тому числі й столицю країни.
Тоді багато хуту втекли в табори ООН в Заїр (нині це і є Демократична Республіка Конго). Всього кордон перетнули 2 млн біженців, деякі з них переховувались від покарань за злочини проти тутсі. Руанда стверджувала, що в Конго її основний інтерес — це власне пошук та екстрадиція злочинців.

Перша війна в Конго
Тим часом у втікачів хуту почалися сутички з місцевими тутсі, і Руанда на чолі з новим президентом від РПФ Полем Каґаме (до слова, він і досі керує країною) атакувала Заїр.
Руанда мотивувала вторгнення тим, що хуту в Заїрі все ще небезпечні для тутсі та що режим заїрського лідера Мобуту Сесе Секо переховує хуту-злочинців.
Це вторгнення увійшло в історію як Перша війна в Конго (1996-1997). Руанду в конфлікті підтримувала Уганда. Зрештою Мобуту скинули, країну перейменували на Демократичну Республіку Конго, яку очолив лідер опозиції екс-Заїру — Лоран Кабіла.
Друга війна в Конго
Кабіла також почав усувати етнічних тутсі з уряду, а потім наказав усім іноземним військам покинути Конго та дозволив збройним групам хуту знову розташуватися на кордоні з Руандою. І Руанда у відповідь на це почала Другу війну в Конго (1998-2003). На боці Конго були Ангола, Намібія та Зімбабве — вони воювали проти армій Руанди, Уганди та Бурунді.
Лорана Кабілу вбили його охоронці під час спроби перевороту. Лідером Конго став його син Джозеф. Він провів з Руандою та Угандою мирні перемовини, руандійські солдати вийшли з Конго.
Під час першої війни в Конго загинули тисячі людей, під час другої, за даними Міжнародного комітету порятунку, було 3,8 млн жертв.
Як виник рух М23, який нині захоплює схід Конго
І от коли все начебто вгамувалося, на початку 2000-х в Конго зароджується нова група бойовиків. Це етнічні тутсі — руандійські бійці, які після двох воєн вирішили залишитися в Конго й мали б інтегруватися в конголезьку армію. Бійці з Руанди сформували Національний конгрес захисту народу (CNDP), який комунікував з урядом Конго та захищав права конголезців руандійського походження.
23 березня 2009 року CNDP підписав угоду з урядом Конго, за яким руандійців мали випустити з в’язниць і, зокрема, дозволити їм доєднатися до збройних сил Конго. Проте корінні конголезці не привітали ці домовленості, адже вважали, що лідери CNDP відповідальні за лиходійства під час обох воєн.
Інтеграції бійців CNDP до конголезьких збройних сил (FARDC) так і не вийшло, у 2012-му процес зупинився. Того ж року з CNDP й виокремилась група М23. Вона зокрема виступала проти тих хуту в Конго, які причетні до геноциду в Руанді. Фактично, знову виникла опозиція тутсі-хуту, тільки в Конго. Руанда тоді підтримала М23.

Перше захоплення Гоми та спроби домовитися
Рух М23 у 2012-му захопив в Конго території провінції Північне Ківу та її столицю, місто Гома — те саме місто-мільйонник, про контроль над яким М2З оголосили й зараз.
Минулого разу бойовики утримували Гому недовго. Вони відійшли під тиском конголезької армії та миротворців ООН (місія Monusco, що налічує понад 10 тисяч військових ООН — ред.). Військова підтримка з боку Руанди теж зменшилась.
Бойовики М23 уклали мирну угоду, вкотре погодилися інтегруватися в армію Конго в обмін на захист інтересів тутсі. Але в 2021 році М23 знову взялася до зброї — нібито через порушення домовленостей з боку Конго.
У 2022 році M23 здобули контроль над значною частиною Північного Ківу. Наприкінці 2023-го Конго та Руанда за посередництва США вкотре спробували домовитися: говорили про скорочення військової присутності біля кордону, зменшення ворожої риторики та невпливання на політику одна одної.
Попри угоди, конфлікт на сході Конго тривав практично без упину до 2024 року і набув нової сили на початку 2025-го.
Чим цінні території Конго
Гома — ключ до великих природних ресурсів, а отже, і до грошей. Це також важливий транспортний і торговий вузол поблизу великих джерел корисних копалин, як-от золото, олово, колтан (ключовий компонент для виробництва мобільних телефонів і акумуляторів для електромобілів), тантал (мобільні телефони, мікрочипи, ортопедичні імплантати) і вольфрам (рентгенівські трубки, нитки лампочок розжарювання, покриття боєприпасів).
Крім того, в місті діють міжнародний аеропорт та офіси багатьох конголезьких і міжнародних компаній, неурядових організацій та ЗМІ.
Чи підтримує Руанда повстанців
У 2022 році звіт ООН виявив "вагомі докази" того, що руандійські війська воювали на боці M23. За словами частини західних дипломатів, за кілька тижнів до нового прориву М23 Руанда глушила GPS-пристрої конголезьких силовиків.
Крім того, експерти ООН задокументували експорт великої кількості награбованих корисних копалин через Руанду. За даними гірничодобувного управління Руанди, доходи країни від експорту корисних копалин у 2023 році зросли до рекордних 1,1 мільярда доларів. Міністр фінансів Конго Ніколас Казаді заявив, що багатства, очевидно, надходить з його країни.
Руанда заперечує підтримку повстанців у Конго та звинувачує в теперішніх бойових діях конголезьку армію. Міністерство закордонних справ Руанди закидає уряду Конго те, що той не може впоратися з бойовиками. МЗС вважає, що ситуація на кордоні загрожує безпеці й територіальній цілісності Руанди, тому країна має постійно бути готовою до оборони.

Як реагує Конго
Демократична Республіка Конго розірвала всі дипломатичні зв’язки з Руандою. Міністерка закордонних справ Конго Тереза Каїквамба Вагнер засудила вторгнення в Гому як порушення суверенітету країни і зажадала негайного виведення руандійських військ. "Тисячі людей опинилися в пастці в обложеному місті Гома, з обмеженим доступом до їжі, води, електрики, безпеки", — сказала вона.
Президент Конго Фелікс Чісекеді закликав громадян мобілізуватися для опору. Уряд Конго назвав ситуацію "оголошенням війни".
У столиці Конго, місті Кіншаса, місцеве населення взяло штурмом і розграбувало посольство Руанди. Про жертв даних немає, проте на відео видно підпал та мародерства.
Реакція світу
Велика Британія попередила Руанду, що її участь в ескалації конфлікту в Демократичній Республіці Конго може поставити під загрозу допомогу в розмірі понад 1 мільярда доларів, яку вона отримує щороку. Міністр закордонних справ Сполученого Королівства Девід Леммі підкреслив, Лондон ніде у світі не терпітиме "виклик територіальній цілісності інших країн".
Держсекретар США Марко Рубіо закликав лідера Руанди Пола Каґаме припинити вогонь, а президента Конго запевнив, що США поважають суверенітет його країни. Пізніше Каґаме написав у Х, що мав "продуктивну розмову" з Рубіо про "необхідність забезпечити припинення вогню у східній ДРК".
Німеччина назвала вторгнення повстанців М23 в Гому "грубим порушенням міжнародного права".
Рада Безпеки ООН закликала М23 вийти з Гоми; Радбез також засудив "несанкціоновану присутність зовнішніх сил у східній частині ДРК". Миротворці ООН попередили, що бойові дії загрожують повторним спалахом міжетнічних конфліктів і навіть Третьою війною в Конго.


