Військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ) після 29 листопада, мають пройти повну процедуру для поновлення на службі.
Про це повідомили в Міністерстві оборони України (МОУ).
"До 1 березня 2025 року військовослужбовці, які вперше самовільно залишили частину, можуть повернутися на службу за спрощеним алгоритмом без кримінальної відповідальності. Однак це не стосується тих, хто здійснив СЗЧ після 29 листопада 2024 року", – йдеться у повідомленні.
У міністерстві нагадали, що для цієї категорії військових діє загальна процедура, що вимагає:
- письмової згоди командира частини;
- проведення кримінального розслідування;
- рішення суду за клопотанням прокурора.
І тільки після рішення суду, за даними МОУ, військовослужбовець може розпочати процес поновлення на службі, що включає повернення грошового забезпечення та соціальних гарантій, втрачених після подання командиром заяви про СЗЧ.
Водночас ті, які здійснили СЗЧ після 29 листопада, можуть чекати кілька місяців на відновлення, і до цього моменту вони не отримують ані виплат, ані гарантій.
Натомість для військових, які залишили частину до 29 листопада і для яких це перший випадок СЗЧ, передбачена можливість повернення на службу за спрощеною процедурою до 1 березня 2025 року. У такому разі поновлення відбувається протягом трьох днів.
"Для цього в застосунку "Армія+" можна подати рапорт "Повернення на службу після СЗЧ" та прикріпити рекомендаційний лист від частини, яка потребує військового. Кожен етап повернення в "Армія+" супроводжується окремим сповіщенням, де військовослужбовець отримує інформацію про наступні кроки", — нагадали в міністерстві.
Що відомо про СЗЧ
Серед усіх військових кримінальних правопорушень в Кримінальному кодексі України, самовільне залишення частини (СЗЧ) до повномасштабного вторгнення Росії було найрідкіснішим видом злочину. Вже у 2022 році Офіс генерального прокурора зареєстрував більше шести тисяч таких справ. А лише за перші девʼять місяців 2024-го — у шість разів більше.
Причини самовільно покидати службу у військових різні — незадоволеність командуванням, психологічні та фізичні проблеми, страх загинути. Не кожне СЗЧ доходить до етапу кримінального провадження. І не кожне доходить до нього вчасно — справи про частину СЗЧ, з різних причин, відкривають запізно, вже коли людину важче знайти.
