"Хоч як мені важко, не можу кинути це". Пенсіонерка з Клинців шиє валянки і рукавиці для військових

"Хоч як мені важко, не можу кинути це". Пенсіонерка з Клинців шиє валянки і рукавиці для військових

"Хоч як мені важко, не можу кинути це". Пенсіонерка з Клинців шиє валянки і рукавиці для військових Суспільне: Кропивницький

Сотню пар валянків та 15 пар рукавиць для бійців пошила пенсіонерка з села Клинці Кропивницького району Кіровоградської області Діна Малецька. Валянки та рукавиці передадуть військовим, які захищають Україну під Донецьком.

Діні Малецькій 84 роки, українській армії допомагає з 2014 року. Говорить, за день встигає пошити одну пару валянок.

Робочий день у жінки починається о 8 годині ранку. “Сідаю за машинку, дуже важко рукам. Вивертати важко, я онука просила”.

Говорить, хоч важко, кинути не може. ”Коли хворіла, мені так було соромно, що я лежу в ліжку, а вони там бідні. Валянки тоді я не могла шити, тільки рукавиці”.

Коли починала шити у 2014 році, тканину для шиття їй приносили односельці. Нині присилають з різних міст України. “29 кілограмів сукна з Києва прислали. З Олександрійського району – привезли десять мішків”.

Пошиті валянки і рукавиці пенсіонерка передає голові громадської організації “Разом ми Сила” Тетяні Силі та командиру 12 територіального загону Української добровольчої армії Ігорю Козубу.

"Хоч як мені важко, не можу кинути це". Пенсіонерка з Клинців шиє валянки і рукавиці для військовихСуспільне: Кропивницький

Ігорь Козуб говорить, повезе їх на передову. “Гостро потребують бійці, особливо в холодний період року, теплі валянки і рукавиці. Найголовніше, щоб боєць був у теплі і почував себе впевнено, і головне, щоб був боєздатним. Бо коли боєць замерз, він не боєздатний. Це я передам бійцям окремого легкопіхотного загіну “Волинь”.

Пенсіонерка говорить: допомагатиме бійцям, доки буде потрібна її поміч.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди