Кандидат у президенти Польщі від консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС) Кароль Навроцький сказав, що не бачить країну в НАТО та Європейському Союзі, якщо вона не відповість за Волинську трагедію.
Про це він зазначив у ефірі програми "Гість подій" на Polsat News.
"Станом на сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі. Ні в Європейському Союзі, ні в НАТО. (...) Держава, яка не в змозі відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 000 своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів", — сказав Навроцький.
Він додав, що якщо стане президентом, то чітко скаже українській стороні, що "з огляду на наші фінансові зусилля, зусилля громадян, військові зусилля, які допомогли Україні, ми хотіли б, щоб Україна до нас ставилася як до партнера і щоб була можливість поховати наших жінок і дітей".
Навроцький також назвав угоду про ексгумацію жертв Волинської трагедії, укладену між Радославом Сікорським і главою українського МЗС Андрієм Сибігою, "непотрібним кроком глави польської дипломатії", який був частиною внутрішньої кампанії "Громадянської коаліції", коли Сікорський боровся з мером Варшави Рафалом Тшасковським, щоб котрогось із них обрали кандидатом у президенти.
Навроцький очолює польський Інститут національної пам'яті. "Я хочу чітко заявити, що ІНП (...) спроможний підтримати зусилля влади щодо ексгумації на Волині. Тут для нас набагато важливіше польське питання. Я хотів би проривів, але їх не було".
На заяву Навроцького відреагував прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск (партія "Громадянська коаліція"). Він звернувся до голови ПіС Ярослава Качинського:
"Пане Качинський, ваш кандидат Кароль Навроцький заявив, що не бачить місця для України в НАТО. Ви ще пам'ятаєте, хто з президентів найбільше підтримував Україну в цьому питанні? А хто найбільше виступав проти? Вам не соромно?"
Раніше в ефірі Polsat News віцепремʼєр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна не увійде до ЄС без розв'язання проблеми Волинської трагедії. За його словами, реальна політика вимагає "поставити ультиматум".
Заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський заявив, що під час перемовин про вступ України до Євросоюзу обговорять питання ексгумації загиблих під час Волинської трагедії.
Вибори президента Польщі відбудуться в неділю, 18 травня 2025 року. "Право і справедливість", яка нині в опозиції, 25 листопада на з'їзді в Кракові підтримала безпартійного кандидата, очільника Інституту національної пам'яті Кароля Навроцького. "Громадянська коаліція" обирала між міністром закордонних справ Радославом Сікорським і мером Варшави Рафалом Тшасковським, зрештою від партії на президентські вибори піде Тшасковський.
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хв вашого часу. Дякуємо!
Що стало причиною заборони на ексгумацію для Польщі
Як пише Lb.ua, 26 квітня 2017 року польські націоналісти з погодженням місцевої влади та присутністю старости села Грушовичі в Підкарпатському воєводстві Польщі осквернили монумент повстанцям УПА. Вони нанесли символіку нацистських "СС" (дві блискавки) і поставили знак дорівнює слову УПА. Пізніше монумент знесли польські націоналісти. Пам'ятник спорудила в 1994 році українська меншина Польщі. Ці дії санкціонувала місцева влада, назвавши монумент "незаконно встановленим".
Після цього українська влада заборонила полякам проводити ексгумацію, однак у 2019 році дозволила її за умови, що ексгумацію проводитимуть українські фахівці з польськими колегами, після "виконання необхідних формальностей".
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
