Українська сторона спільно з польською працює над вшануванням могил та інших місць памʼяті з обох боків кордону (такі як цвинтарі військових УНР, занедбані села, індивідуальні та масові поховання) та веде перемовини щодо пошуку українських поховань на території Польщі.
Про це Суспільному сказав посол України в Польщі Боднар.
За його словами, українська та польська сторони над цим "плідно працюють".
"За домовленістю сторін ми не розголошуємо результатів перед тим, як досягти певних конкретних домовленостей і початку робіт. Це дорога з двостороннім рухом. Вона включає дуже великий комплекс питань, пов'язаних з чинним законодавством, з діючими нормами, з узгодженням певних місць (поховань — ред.) по обох сторонах кордону", — сказав Боднар.
Він додав, що наразі сторони визначають місця поховань: "Ми також працюємо з Об’єднанням українців у Польщі, визначаємо спільно місця і також комунікуємо з польською стороною".
Перемовини між Україною та Польщею щодо легалізації пам’ятників, споруджених без дотримання чинного законодавства, тривали щонайменше з 2014 року. За ці роки випадки вандалізму відбувалися, як на території Польщі, так і на території України.
Зокрема очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович раніше повідомляв, що лише з 2014 по 2017 рік було зафіксовано 15 актів вандалізму на українських місцях пам’яті в Польщі, включно з могилами.
"Виконавцями були спочатку невідомі вандали, потім відповідальність за частину знищень взяли на себе деякі громадські об’єднання. Однак польські правоохоронні органи не встановили винуватців, пам’ятники не відновили, а влада не засудила вандалізму", – зазначав В’ятрович.
Також за його даними, у 2017 році в Україні сталося чотири акти плюндрування польських пам’ятників. Тоді усі чотири місця було відновлено зусиллями української сторони. Водночас Україна просила про відновлення українських пам’ятників у Польщі, але це не було виконано.
"Навпаки, напередодні 70-х роковин акції "Вісла" в прямому ефірі було знищено український пам’ятник на цвинтарі у Грушовичах. Цей акт вандалізму, який включав плюндрування державного герба України, схвалили у своїх заявах польське Міністерство культури та Інститут національної пам’яті", – підкреслив очільник УІНП.
Раніше в ефірі Polsat News віцепремʼєр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна не увійде до ЄС без розв'язання проблеми Волинської трагедії. За його словами, реальна політика вимагає "поставити ультиматум".
Анджей Дуда прокоментував заяву віцепремʼєра і сказав, що "дійти згоди в усіх складних питань, у тому числі й історичних, також є інтересом України". Він додав, що "українці мають багато проблем зі своїм минулим" часів Другої світової війни. Дуда зазначив, що Путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію в ЄС, а хто блокуватиме це питання, той відповідає політиці Кремля.
Що стало причиною заборони на ексгумацію для Польщі
Як пише Lb.ua, 26 квітня 2017 року польські націоналісти з погодженням місцевої влади та присутністю старости села Грушовичі в Підкарпатському воєводстві Польщі осквернили монумент повстанцям УПА. Вони нанесли символіку нацистських "СС" (дві блискавки) і поставили знак дорівнює слову УПА. Пізніше монумент знесли польські націоналісти. Пам'ятник спорудила в 1994 році українська меншина Польщі. Ці дії санкціонувала місцева влада, назвавши монумент "незаконно встановленим".
Після цього українська влада заборонила полякам проводити ексгумацію, однак у 2019 році дозволила її за умови, що ексгумацію проводитимуть українські фахівці з польськими колегами, після "виконання необхідних формальностей".
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
