За 13 років війна у Сирії, яка забрала життя понад 300 тисяч людей, змусила тікати з країни близько 6 млн сирійців. Частина з них, щойно дізнавшись про падіння режиму Башара Асада, вирішила повертатися додому. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців прогнозує: лишень за перше півріччя наступного року варто очікувати прибуття в Сирію мільйона біженців.
Рамі Адхам — сирійський волонтер, який понад 30 років мешкає у Фінляндії, регулярно приїздив до Сирії з гуманітарною допомогою. Зокрема — привозив іграшки дітям, що залишилися у зоні бойових дій. Тепер він планує повернутися до Сирії та відбудовувати країну. Далі — його пряма мова про перші враження від звільнення Сирії та про плани на майбутнє.
Про перемогу опозиції
Я подорожую до Сирії з 2012 року. Був там близько 40 разів. Весь цей час мільйони таких як я були песимістично налаштовані щодо того, що відбувалося в країні. Та тоді зʼявилися новини: опозиція об’єднується, готується до війни проти Асада, росіян, Ірану. Режим вбив сотні тисяч сирійців, щоб взяти під контроль 70% території Сирії. А ми все повернули менш ніж за 10 днів. Все розсипалося. Росіяни підняли руки. Сказали, знаєте, насправді ми не підтримуємо Асада. І вийшли. Іранці зібралися та поїхали. Сам Асад втік як пацюк.
Сподіваюся, і ви незабаром переможете. Я тричі був в Україні, відвіз дітям понад 60 тисяч іграшок. Був у Бучі, Луцьку, Києві, у близьких до Харкова районах. І помітив величезну кількість допомоги, яка надходить в Україну зі всього світу. Відчув, що українці не самотні. У вас є шанс перемогти Росію.
Чи стало падіння Асада новиною
Ми знали, що сам Асад не зможе боротися. Спочатку підтримку йому забезпечив Іран. Цей рятувальний круг був у Асада до 2014 року, поки нам не вдалося взяти під контроль Алеппо. Але тоді, у 2015-му, до Сирії прийшла Росія.
Та у 2024-му іранський режим зазнав удару від Ізраїлю. Ми втратили одного з ворогів. Знали, Росія — одна — не стане підтримувати Асада. Тож для нас це був час, щоб повернути своє.
Про атмосферу в Фінляндії в сирійській громаді
Протягом останніх років я організовував в Гельсінкі декілька мітингів на підтримку Сирії, в тому числі на 15 березня — день початку революції. Однак до нас доєднувалося не так багато людей, може, до 100. Але цього разу, після повалення режиму Асада, на мітинг прийшли тисячі. Це було неймовірно.
Нарешті ми відсвяткували. Зустрілися в радісну мить. Співали й танцювали. На відміну від попередніх зібрань, де ми плакали, це було свято. На цьому заході підняли навіть українські прапори.
52 роки диктатури, можете уявити? І вона просто впала за десять днів. Ніби була паперовою. Диктатура не має шансів проти волі людей.
Про повернення
З Сирії виїхало 13 мільйонів біженців. Тисячі з них тут, у Фінляндії. Сотні тисяч загалом у Європі. Мільйони в Туреччині, Лівані, Йорданії. Їм настав час повернутися. Лише в Німеччині 48 000 сирійських лікарів. Вони потрібні в Сирії. Нам потрібен кожен. Я сам готовий вже збирати речі, тільки чекаю на закінчення проєкту, над яким зараз працюю у Фінляндії. А ще я чекаю, коли запрацюють авіарейси до Сирії. Хочу вперше за 15 років побачити Сирію з неба.
Нам потрібні школи, дороги, лікарні, електрика, вода. Є багато сирійців, які мають фінансову та політичну спроможність відновити все це, привнести досвід, який накопичили на Заході. Це ідеальна можливість для нас повернутися. Багато з сирійських біженців вже мають паспорти європейських країн. Але якщо вони хочуть повернутися, можуть це зробити.
Нікому не подобається бути біженцем. Це жахливо. Інша мова, культура, релігія. Я 37 років у Фінляндії й все ще не відчуваю себе місцевим. Деякі тут дивляться на мене так, ніби я щойно приплив на човні. Тому, звичайно, ми хочемо повернутися додому.
Сирія без страху — це прекрасна можливість бути разом арабам, курдам, християнам, мусульманам. Вони всі — сирійці.
У мене в Сирії є нерухомість, яку конфіскував режим Асада. Я виступав проти нього в ЗМІ. Вони мене назвали контрабандистом тероризму. Двоє з моїх шести дітей ніколи не були в Сирії. Вони хочуть туди поїхати, працюють над своєю арабською.
Чого очікувати від нового уряду
Угруповання, які звільнили країну, перш за все є сирійцями й заслуговують на можливість тимчасово керувати країною. Наприклад, "Хаят Тахрір аш-Шам" визначено як терористичну організацію, що має зв’язки з "Аль-Каїдою". По-перше, її лідер — Абу Мохаммед аль-Джолані — сирієць, який у 19 років поїхав до Іраку, щоб воювати з американцями, і приєднався до "Аль-Каїди", коли був ще майже підлітком. Тоді повернувся до Сирії. Так, деякий час мав справи з ІДІЛ, але врешті зрозумів, що вони воюють не за те саме, за що й він. Він відійшов від "Аль-Каїди", змінив назву угруповання (раніше "Хаят Тахрір аш-Шам" називалася "Джабхат ан-Нусра" і певний час була сирійським відділенням "Аль-Каїди" — ред). Тож вони заслуговують на право балотуватися. І насправді вони не стверджують, що будуть тепер правити Сирією вічно. Тільки до 15 березня — до дати виборів.
Їм потрібно навести порядок. Багато поганих хлопців все ще на волі. У Сирії нам зараз перш за все потрібна безпека. А з політичного боку у нас є достатньо часу, щоб реорганізуватися для виборів. Нові депутати, нові керівники місцевих муніципалітетів.
52 роки нами керувала залізна рука. Ми лиш щойно відчули запах свободи. Повинні бути терплячими. Я уважно стежу за звітами та заявами цих угруповань, і бачу, що вони виступають за цивілізований спосіб керування країною. "Хаят Тахрір аш-Шам" встановлюють ялинку для християн в Алеппо. Це терористи? (США та Велика Британія, зокрема, вважають це угруповання терористичною організацією, проте президент Байден заявив, що його країна готова співпрацювати з опозиційними силами в рамках підготовки до виборів, а у Великій Британії повідомили, що можуть скасувати статус "терористичної" для "Хаят Тахрір аш-Шам" — ред).
Я вірю в сирійців, які повернуться та зіграють велику роль у майбутньому уряді. Наш колишній прем’єр-міністр, який виїхав у 2012 році, користується повагою серед сирійців. Ймовірно, він стане наступним прем'єр-міністром Вільної Сирії.
Про відновлення Сирії
Сподіваюся, світ нас підтримає. Звичайно, є багато сирійців, які в змозі покладатися на себе. Раніше, вони вже самотужки відбудували Ідліб, північно-західну Сирію. Але інфраструктура Сирії знищена на 60%. Для відновлення потрібна підтримка міжнародної спільноти. Її вже пообіцяли Туреччина, Катар. Але потрібно, щоб увесь світ об’єднався.
Стабільність в нашій країні — це стабільність всього регіону. Ще у 2016 році, в Алеппо, коли нас бомбардували, я казав: допоможіть нам боротися з росіянами. Бо якщо цього не зробите, будемо воювати з Росією в Європі. І ось це сталося у 2022-му. Зараз весь світ воює з Росією. Якби РФ тоді ослабили в Сирії, її зараз не було б в Україні.
