"Підстав для дефолту немає". Міністр фінансів Марченко — про МВФ, бюджет і відносини із Зеленським

"Підстав для дефолту немає". Міністр фінансів Марченко — про МВФ, бюджет і відносини із Зеленським

"Підстав для дефолту немає". Міністр фінансів Марченко — про МВФ, бюджет і відносини із Зеленським Суспільне, скріншот

Згідно з новим бюджетом, який народні депутати ухвалили 15 грудня, видатки на Офіс президента збільшилися на 33%. При цьому міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що в держказні-2021 не вистачило коштів на суттєве підвищення зарплат лікарів. Кореспондентка Суспільного Роксолана Бичай поговорила про колізії нового бюджету, перспективи траншу від МВФ та очікуване зростання економіки з міністром фінансів Сергієм Марченком.

Парламент ухвалив бюджет із затримкою. Чому не дотримуватись термінів, які прописані в законіРозгляд у другому читанні проєкту закону про Державний бюджет України на наступний рік завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому.?

Я не вважаю це принциповим. Тут більше питання результату. Чи результат досягнутий. Не важливо в який час він досягнутий. Звичайно, хотілось би раніше проголосувати, але на це були об'єктивні причини: графік розкладу засідань Верховної ради, а потім ми мали також розглянути на засідані уряду, прийняти ще раз, переглянути, узгодити з МВФ. Тому це досить така об'єктивна історія, не бачу в цьому проблему. Тим більше, що в нас є результат.

Давайте до цифр. На найважливішу зараз, на мою думку, галузь — на медицину виділили 159 мільярдів гривень. Міністр Максим Степанов обурився через це і навіть назвав цей бюджет "апокаліптичним фільмом". І він просив понад 200 млрд. Чому не вдалося задовольнити потреби Міністерства охорони здоров'я?

Ми віддали найбільше грошей саме цій сфері. Але було б логічно, щоб ця сфера була пріоритетом всі 30 років нашої незалежності. Тому що, якщо ви в один рік хочете зробити сферу просто ідеальною, або навіть найбільш якісно зробленою, це неможливо. І ми зробили максимум від тих можливостей, які у нас були, тому що все інше – це вже було б просто роздмухування доходів і це були б нереальні цифри. Ми це не могли допустити. А забирати, наприклад, видатки в інших сферах – це також було неприпустимо.

Міністр охорони здоров'я Степанов сказав що хотіли підняти зарплатню медикам, що було б, в принципі, логічно, але підняли менше саме через те, що не 200 млрд як він просив, а 159.

Степанов працює в форматі “оскільки сьогодні війна – треба всі заходи, які можна використати на війні”, я маю на увазі пандемію як війну в його розумінні. Тому я не можу коментувати. Можна все що завгодно пообіцяти в три-чотири, чому не в 10 разів? Давайте зробимо наших лікарів найбільш забезпеченими матеріально у світі. І тут ми забуваємо про одну просту історію, коли ми говоримо про заробітні плати лікарів, про те, що фактично з бюджету ми не платимо заробітні плати лікарів. В нас працює система медичних гарантій і ми, фактично, є закупівельниками послуг, які надають комунальні підприємства — лікарні. І тут заробітна плата є складовою. Тому історія про підвищення заробітних плат іноді, в моєму розумінні, виглядає більш популістичною, ніж вона того варта.

Читайте також: Смішні цифри на освіту і медицину. За що депутати критикують проєкт Держбюджету-2021

Згідно з новим бюджетом, видатки на Офіс президента збільшилися на 33%. Деякі депутати, які голосували проти, казали, що варто було би перерозподілити — забрати трохи грошей у Офісу президента але віддати ці гроші Міністерству охорони здоров'я. Чи не варто було б зробити так?

Це не варто було б зробити так. Це просто популізм найвищої марки, цинічний популізм. Коли знаходиться сфера, яка чутлива, умовно кажучи, медицина, знаходиться інша сфера, будь-яка, в даному випадку це Офіс президента. Це могло бути Міністерство фінансів, це могло бути Міністерство економіки, Міністерство стратегічної галузі і промисловості. Ви сказали: "дивіться, а чому ви там збільшили, а тут на медицину не збільшили”?. Це просто маніпуляція. Обсяг цифр, які були, умовно кажучи, збільшені, хоча це не так, вони не співставні з тими потребами про які хоче Степанов говорити. Якщо ми збільшили на 100-200-300 мільйонів Офіс президента, а між першим і другим читанням видатки на Офіс президента були скорочені на 273 мільйони, це я відповідально заявляю, то все інше — це така маніпуляція цифрами. Степанову потрібно 100 мільярдів, але на Офіс президента збільшили на 100 мільйонів. Ой, зрада. Немає зради. Є просто маніпуляція і тому я вас закликаю не маніпулювати цими цифрами.

"Підстав для дефолту немає". Міністр фінансів Марченко — про МВФ, бюджет і відносини с ЗеленськимСуспільне, скріншот

Міністр фінансів Марченко назвав заклики політиків маніпуляціями

Депутати маніпулюють, я розумію чому, але потім це все одно нам Міністерству фінансів треба пояснювати – чому там одні цифри, чому інші. У нас є пояснення цього, але тоді вже нікого не цікавить це пояснення.

Але ці 33% на які збільшили, вони для чого?

Це заробітна плата людей, працівників, які працюють, в тому числі в Офісі Президента.

Підняли зарплати їм?

Їм не підняли зарплати. Підняли зарплати всім в системі. Просто їх прирівнюють до співставних органів. Секретаріат Кабінету міністрів, апарат Верховної ради. Там є люди, які працюють, які виконують схожі функції, які забезпечують діяльність президента. Діяльність президента – це не діяльність особи Президента, це діяльність інституції президента. Це дуже важлива державна функція. У нас є конституційні права і обов'язки президента, тому просто намагатися цим якимось чином артикулювати або маніпулювати — це досить некоректно і неправильно.

Є проблема ще в тому, що їм 5 років всі боялися піднімати заробітні плати. Тому що це непопулярно.

Пан Андрій Єрмак написав, що вони очікували зменшення видатку на Офіс президента, але здивувалися, чому уряд цього не зробив.

Між першим і другим читанням видатки на Офіс президента були скорочені на 273 мільйони гривень, тому всі мають бути задоволені. Єдине питання, що коли йде протиставлення медики і зарплата в Офісі президента, а це ж не співрозмірні речі, ви розумієте? Це просто маніпуляція фактами і цифрами.

Очікуване зростання економіки на наступний рік уряд прорахував на 4,6%. Це період коронакризи. Звідки буде це зростання, коштом яких галузей?

Ми зараз перебуваємо в ситуації, коли в нас економіка відновлюється вже другий квартал поспіль. Так, був локдаун. У період локдауну був серйозний економічний спад. Буде не локдаун, будуть певні обмеження, якщо ви говорите про січень. Такого локдауну, як у квітні-травні не передбачається. Але результати локдауну у квітні-травні, вони були досить відчутні і вдарили по економіці. В цьому році був спад економічний і він саме є результатом весняно-літніх ризиків, які були створені для економіки. Але зараз за останні місяці, за останні квартали в нас є відновлення економіки до рівня 19-го і навіть вище. Про це свідчать такі показники, як оборот роздрібної торгівлі, як споживання електроенергії, промислове виробництво відновило свої показники, експортні-імпортні показники також у нас сприятливі. Експорт відновлюється краще за імпорт. Тому є всі підстави вважати, що в наступному році у нас буде зростання. В тому числі й тому що в цьому році у нас досить така негативна економічна динаміка. Тобто ми ж рахуємо від бази. База цього року досить така була - падіння, тому є підстави очікувати, що в нас буде зростання в наступному році.

Читайте також: Зростання зарплат чи тінізація бізнесу. Як вплине підвищення "мінімалки" на підприємців

Тут ще питання стимулів, які є в економіці. І ми заклали в бюджет ці стимули. Це зростання мінімальної і інвестиційний удар досить великий - 100 мільярдів гривень. Тобто це ті кошти, які дають поштовх економічній динаміці.

Зростання мінімальних зарплат, до речі, розраховували з першого липня, але перенесли на грудень..

У тому числі через необхідність згладження макроекономічних ризиків, ризиків інфляційних, тому що це було одне із дискусійних питань з МВФ, були побажання, щоб ми максимально відтермінували мінімалку. Тобто ми вирахували ці речі, в нас було кілька варіантів, зупинилися на цьому.

Доходи бюджету, які анонсували в другому читанні, це один трильйон дев'яносто два мільярди гривень. Хоча до першого читання прогнозував уряд доходи на 21 мільярд менше. Звідки взяли ці гроші до другого читання?

У нас була досить активна робота з МВФ. Кожну статтю доходів ми переглядали і дискутували. Ми додали частину податків, які демонструє податкова – це ПДВ, це податок на прибуток. Також були включенні в розрахунки надходження від лотерейної діяльності, які передбачаються на наступний рік. Від легалізації азартних ігор, я б назвав це так.

Ми сподіваємося, що кошти з грального бізнесу будуть в бюджеті. Тому деякі речі це технічне корегування, деякі це об'єктивна необхідність включати податкові надходження.

Давайте зосередимося на очікуваних надходженнях від грального бізнесу, там 7,5 мільярдів гривень?

7,4.

Але ще навіть не почав працювати цей законопроєкт.

Є рік часу. Має працювати. Якщо ні, то є інші джерела, будемо заміщати. Але питання не в, а якщо ні, а давайте зробимо все можливе, щоб це було так. Я з 2016-го займався цим питанням в Мінфіні, і вже з того часу накопичився певний такий негатив в частині того, що, чому ми толеруємо такі речі. Тобто суспільство має чітко розуміти, що азартні ігри – це досить нормальна плата, яка виконує свою функцію. Ці кошти підуть на інші цілі. На культуру, на соціальний захист, на інфраструктурні проєкти. Це нормально. Тому треба зробити все, щоб ці кошти з'явилися.

Ви ж розумієте, що, наприклад, умовний КС зараз приймає подання від депутатів, що цей законопроєкт не конституційний, голосує про неконституційність, його скасовують і мінус 7,4 млрд грн…

Деструктивність може бути з будь-якого боку, але це не означає, що треба опустити руки і сказати: “Ну, все, “нє смагла я”. Це ж не може так бути. Якщо є проблема, то потрібно її вирішувати. Якщо ми будемо казати: “Ну ось, не прийшли кошти, не прилетіло”, – воно не прилітає. Я хочу всім сказати, що ті кошти, які приходять у вигляді податків, це не значить, що там прилетіла якась фея і сказала: “Будуть податки такі, а “нє захачю і нє будєт”. Тут потрібно працювати, тому що податки за своє суттю контраверсійні. З одного боку ти розумієш, що це важлива суспільна функція, платити податки. А з іншого не хочеться. Треба, щоб хотілось і моглось. У тому числі і в частині податків.

На транш від МВФ ми теж розраховували, коли прописували цей бюджет на наступний рік. А зараз мінус транш від МВФ. У вас є план “Б”?

У цьому році був план “Б”. План Б, С і Д у мене був. В нас був, в уряді. І в наступному році буде цей план. Якщо не буде одного джерела – замістимо іншим.

Питання не в самих коштах. Питання в наших стосунках із фондом, в довірі між нами і фондом, і в тих заходах. які ми беремо на себе зобов'язання виконувати. Треба виконувати взяті на себе зобов'язання, які підписані в Меморандумі і буде все добре.

Але ви в одному зі своїх інтерв'ю казали, що без траншу МВФ Україна не зможе перекрити той дефіцит, який прорахували на наступний рік. А це 5,5 % ВВП, 247 млрд грн.

Ну звичайно, не зможемо. Тому що співпраця з МВФ – це сигнал. Для такої економіки і в стані економіки країн, що розвивається, як Україна – це сигнал дуже важливий. Тому що інвестори в першу чергу звертають увагу на наявність програми співпраці. Це як такий маркер довіри, зелена кнопочка. Тут питання ще раз: якщо ми співпрацюємо і в нас є нормальний “трек рекордс”, ми виконуємо свої зобов'язання, то нам простіше тоді комунікувати з іншими донорами чи інвесторами, які можуть вкладати кошти в економіку країни.

Немає співпраці з МВФ, немає через це інвестицій, через це що? Дефолт?

Дефолт? Ні, ні… Таке слово не вживати. Дефолту не буде, через те, що дефолт – це політичне рішення. Коли кажуть, що ми оголосимо дефолт – це якраз означає, що це політичне рішення. На сьогодні економічних підстав говорити про дефолт, або про якісь невиконання зобов'язань - немає і бути не може. Ми маємо і бути виконувати взяті на себе зобов'язання.

В незалежності від того, хто буде на посаді міністра.

Читайте також: "Дожити до пенсії". Як накопичити на старість

Добре. Якщо ви сподіваєтеся на наступний транш від МВФ, коли його можна чекати, чи є у вас якісь прогнози?

Побачимо.

Зручна відповідь. Тривають зараз перемовини з МВФ?

Тривають перемовини в форматі онлайн відеоконференцій. У нас постійний діалог. Чи прийдуть кошти, чи приїде місія – це залежить від фонду. Давайте дочекаємось. Є питання, які ми маємо виправити. Це закон про НАБУ, про електронне декларування, закон про бюджет, який ми ухвалили. Це було одне із таких важливих рішень, ухвалити його в такому форматі, який було домовлено з МВФ. Це важливо.

Ваш колега, прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що транш можна очікувати в лютому. Ви з ним згодні?

Провокаційне питання. Я маю слухати прем'єр-міністра, можливо прем'єр-міністр володіє і більшою інформацією. Окей, почекаємо. Я не можу ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію. Я не бачив меседж Дениса Анатолійовича, в якому форматі він це сказав, які йому задавали уточнюючі запитання і чому названі були саме такі дати. Це ж ви мене запитуєте. Я не володію цією інформацією.

Ви досить часто згадуєте 2023 рік і говорите, що з того року, з 2023 Україна зможе відмовитись від запозичень.

Так, у нас є стратегія. Самодостатність Міністерства фінансів, які ми передбачили певні кроки і якщо ми їх виконаємо, то у 2023 році. Але це не тільки залежить від міністерства фінансів.

От я власне веду до того, що уже 2021-й. Коронавірус, криза вплине на ваш такий план?

У цьому випадку – ні. Тому що ми за цей період часу змогли досить серйозно репутаційно на міжнародних ринках себе проявити, в нас ще й запозичення були найбільш успішні за історію України й в липні місяці й зараз 600 млн доларів США ми запозичили на 12 років під 6,2 % річних. Це рекордний історичний мінімум дохідності. Тому з точки зору таких кроків: репутаційних, іміджевих, і нас як позичальників – ми рухаємось у правильному напрямку.

Ви працювали і з Порошенком, і з Гройсманом, від його партії коли балотувались. І зараз із президентом Зеленським працюєте. Як ви можете описати свої стосунки з новою владою? Зокрема, із Зеленським?

У нас дуже нормальні професійні стосунки. Мене запрошували для того, щоб я виконував певні функції, певні обов'язки. Я їх виконую. От і все. Тут питання не стояло, що я маю… Я частина, звичайна частина влади, розумію процеси, які відбуваються у владі, я маю на них рішення, або маю, наприклад, свою думку. Не можна сказати, що я там якась випадкова людина в цій системі. Я працюю. Я міністр фінансів. Тому нормальні відносини. Нормальні професійні відносини президента. Звичайно багато задач, які він ставить і ми їх намагаємось вирішувати.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди