Мінімальна заробітна плата в Україні з 1 січня зросте до 6 тисяч гривень. Разом з мінімалкою зростуть і податки для підприємців, зокрема єдиний соціальний внесок, який розраховується у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати. Нині за кожного найманого працівника підприємства сплачують від 1100 до 16500 гривень податку, з 2021 року ця сума зросте на 20 % — від 1320 до 19 800 гривень. Чи вплине підвищення податків на підприємців та тінізацію бізнесу Суспільне запитало у самих підприємців та експертів.
Поетапне підвищення мінімалки заклали у держбюджеті на наступний рік, народні депутати проголосували за нього у першому читанні, а уряд вже погодив доопрацьований до другого читання проєкт документу. Наступне зростання до 6500 тисяч гривень урядовці запланували з 1 липня наступного року, на цьому наполягав і президент Володимир Зеленський, але після обговорення і внесення змін до проєкту бюджету, плани посунулись на 1 грудня.
За даними Міністерства фінансів, підвищення мінімалки обійдеться бюджету в понад 41 млрд гривень та забезпечить зростання оплати праці медикам, вчителям та іншим працівникам бюджетної сфери. Експерти VoxUkraine ж порахували, що заробить держава майже вдвічі менше, а також прогнозують, що через зростання витрат бізнесу на оплату праці можуть знизитися інвестиції, частина підприємців піде в тінь, а дехто змушений буде закритися.
Читайте також: Як ділитимуть бюджет на 2021 рік. Основні цифри
Натомість самі підприємці кажуть, що збільшення податків не найголовніша проблема бізнесу. Голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь розповідає, що збільшення мінімальної заробітної плати великого впливу на підприємців не матиме. Нині найбільших збитків бізнесу завдають карантинні обмеження та зниження споживання товарів та послуг.
“Збільшення мінімальної заробітної плати відобразиться на 5-7% максимум. Це ніщо з тими втратами, які реальний сектор понесе зі зменшенням споживацького настрою”, — каже Соболь.
Бізнес може піти у тінь
Заступниця директора центру економічних стратегій Марія Репко вважає правильним рішення про перенесення другого етапу підняття мінімалки на грудень. На її думку, підняття мінімалки в липні могло негативно позначитись, як на держбюджеті, так і для самих підприємців, який міг піти у тінь. Підвищення ж у січні вона вважає не критичним для бізнесу.
“Великої тінізації від цього підвищення не буде, — каже Репко. — Часткова ж тінізація буде компенсована частковою детінізацією, адже підвищення мінімалки просто змусить їх показувати більшу частину заробітної плати офіційно, та сплачувати з неї податки.”
Додаткове навантаження на бізнесменів
На думку виконавчої директорки Європейської Бізнес Асоціації Анни Дерев’янко підняття мінімалки не розв'язує саму проблему детінізації. За її словами, нині підвищення мінімалки створює додаткове навантаження на тих бізнесменів, які сплачують податки та не стимулює вийти із тіні інших.
“Держава наразі не може гарантувати рівних правил гри й не може боротись із тінню. І саме тому що в нашій державі немає належної системи правосуддя та існує проблема із наявністю корупції, — зазначає Дерев’янко. — Коли корупція існує то норми закону, просто можуть не виконуватись, адже багато хто може просто відкупитися від них”.
Суспільне ХерсонКорупція унеможливлює реалізацію реформ
За словами Деревянко, держава в першу чергу повинна забезпечити дотримання законів та росту економіки, тоді бізнес буде розвиватися, а самі підприємці будуть конкурувати та підвищувати зарплати. Задля зменшення навантаження на них, на її думку, слід відв’язати податки від рівня мінімальної зарплати.
“Якщо держава бажає, щоб мінімальна заробітна плата зростала то держава має створити умови для того, щоб бізнес розвивався нормальним природним, комфортним чином”, — додала виконавча директорка ЄБА.