Верховна рада не підтримала законопроєкт №10242 в його нинішній редакції й відправила його на доопроцювання. Документ передбачає від двох до п’яти років ув’язнення за розголошення даних із державних реєстрів.
Про це у Telegram повідомив нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк.
За його словами, за те, аби відправити законопроєкт на доопрацювання проголосувало 229 парламентарів.
Перший заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності, народний депутат від фракції "Голос" Андрій Осадчук в ефірі "Радо Свобода" повідомляв, що перед голосуванням у Раді, вранці 4 грудня, комітет переглянув цей законопроєкт й знизив рівень кримінальної відповідальності, передбачений за несанкціоноване розкриття даних реєстрів. Замість раніше запропонованих від п’яти до восьми років позбавлення волі тепер депутати пропонують від двох до п’яти років покарання.
"За рішенням погоджувальної ради депутатських груп і фракцій комітет з питань правоохоронної діяльності сьогодні вранці переглянув законопроєкт №10242 в частині пониження санкцій. Що зараз, що вчора це – кримінальний злочин. Але санкцію четвертої частини статті зрівняли з третьою, тобто у період воєнного стану – від 2 до 5 років", – розповів Осадчук.
Він додав, що це рішення підтримав також голова Верховної ради Руслан Стефанчук.
Напередодні український Медіарух, журналісти, медійні та правозахисні організації закликали Верховну раду відмовитися від ухвалення цього законопроєкту. Вони вважають, що ця законодавча ініціатива становить суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.
Зокрема медійники наголосили, що під прикриттям боротьби із "зловживанням даними" створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою.
Що цьому передувало
Раніше у Facebook журналіст "УП" Михайло Ткач повідомив, що законопроєкт № 10242 пропонує внести правки у статтю Кримінального кодексу, зокрема — посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних з державних реєстрів до 8 років ув’язнення. При цьому не передбачається звільнення від відповідальності для викривачів корупції.
Ткач зазначав, що навіть чинне законодавство створює загрозу для викривачів корупції. Навіть якщо суд визнає, що інформація, яку вони розголошують, є суспільно необхідною, вони можуть зазнавати кримінального переслідування.
Окрім того, за його словами, збільшуючи покарання до 8 років, цей злочин переводять у категорію "тяжких". Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме за тяжкими та особливо тяжкими злочинами. Тобто це дасть правоохоронцям можливість посилити контроль за джерелами журналістів і самими журналістами.
