Мінагрополітики 25 листопада оголосило про старт Єдиного державного реєстру домашніх тварин. Він має сприяти запобіганню хвороб в улюбленців і гармонізувати українські закони з європейськими. Зокрема в реєстрі будуть дані про щеплення тварин. Проти чого обов’язково вакцинувати котів та собак — розповідає Суспільне разом із платформою доказової медицини "Бережи себе".
Щеплення без винятків і шкода антивакцинаторів
Ветеринарні лікарки Вікторія Фільштинська-Лялько та Юлія Тішакова й редактори "Бережи себе" закликають не вірити скептикам, які виступають проти щеплень. Антивакцинальні інформаційні кампанії шкодять не лише людям, але й впливають на ставлення щеплень тваринам.
Наприклад, і досі є думка, що розлади аутистичного спектра (РАС) в дітей нібито пов’язані з щепленнями. І це переходить навіть на належні вакцинації у котів і собак. Фейк походить від неякісного дослідження британського гастроентеролога Ендрю Вейкфілда. Його напрацювання відкликали з медичних наукових журналів, самого ж Вейкфілда позбавили медичної ліцензії.
Інший міф, що домашніх улюбленців, які не контактують з іншими тваринами, не потрібно вакцинувати, зокрема проти сказу. Проте випадки бувають усякі: улюбленець може втекти з дому або ж на територію оселі забреде чужа інфікована тварина.
Також "Бережи себе" зауважують про небезпеку для відвідувачів контактних зоопарків. Там тварини іноді живуть у неналежних умовах, власники не дотримуються календаря щеплень для них. А тварини можуть вкусити чи виявити агресію, адже стомлені від галасу і чужих доторків. Контактні зоопарки загалом негуманна річ, наголошують фахівці.
Проти чого щепити і собак, і котів
Небезпечні для тварин і людей хвороби — сказ і лептоспіроз. Проти цих захворювань слід щепити перший раз — коли тварині 12 тижнів, а потім щороку проводити ревакцинацію. Проти сказу вакцинують домашніх і свійських тварин. Наприклад, цієї осені на Черкащині виявили сказ навіть у кіз.
Сказ — інфекційна вірусна хвороба, яка вражає центральну нервову систему (ЦНС). Людина може заразитися нею від тварини через укус чи просто слину, яка потрапить через дрібні пошкодження шкіри, подряпини. Хворіють (відповідно, й стають носіями вірусу) домашні, свійські та дикі тварини.
Ліків проти сказу немає — лише вакцинальна профілактика після укусу або контакту зі слиною. Людині чи тварині з підозрою на сказ призначають 5 антирабічних щеплень: в день звернення до лікаря, потім на 3-й, 7-й, 14-й та 28-й дні. Якщо вчасно не зробити всі дози чи пропустити якусь, смерть людини чи тварини майже 100%. Центр громадського здоров’я стверджує, що антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків, а протипоказань до екстреної вакцинації проти сказу нема.
Звернутися до лікаря і пройти профілактику потрібно, навіть якщо вкусила домашня тварина.
Лептоспіроз — бактеріальна інфекція, що передається через сечу хворої тварини. Він теж небезпечний для людей. Без лікування через лептоспіроз може виникнути ниркова чи печінкова недостатність, менінгіт та навіть смерть.
У людей і тварин схожі симптоми лептоспірозу. В людини відчувається підвищена температура, головний біль чи біль у животі, нудота та блювання; діарея, пожовтіння шкіри та слизових (жовтяниця), почервоніння очей; висипи. У нещеплених тварин хвороба проявляється через діарею, темну сечу, блювоту, млявість. Хоча ці симптоми можна сплутати з іншими захворюваннями, зауважує експертка Вікторія Фільштинська-Лялько. Тож важливо швидко піти до ветеринара, а доти надавати допомогу улюбленцеві, використовуючи гумові рукавички, щоб не заразитися самому.
Інші щеплення для собак
Собак також варто захистити від:
- собачої чуми, або чумки. Захворювання вражає респіраторну систему, шлунково-кишковий тракт (ШКТ), нервову систему. Під особливим ризиком цуценята. Чумка трапляється й у диких тварин, переважно м’ясоїдних;
- вольєрного кашлю, також відомий як інфекційний трахеобронхіт (спричиняє бактерія Bordetella). Хвороба триває 10-20 днів і передається між собаками;
- гепатиту собак. Вірус, потрапивши в організм тварини, розмножується в лімфатичних вузлах, потім з’являється у крові. Виникає інтоксикація, хвороба вражає печінку, нирки, серце, ЦНС;
- парагрипу собак — це вірусна хвороба, симптоми якої подібні на ГРВІ. Парагрип часто виникає в місцях скупчення собак: притулках, собачих готелях;
- парвовірусу — він вражає ШКТ тварини. Протікає з блюванням, проносом і дуже часто — міокардитом. Перебіг хвороби триває 4-5 днів, критичні третій і четвертий дні;
- хвороби Лайма — це бактеріальна хвороба, яку переносять кліщі. Ми детальніше писали про небезпеку кліщів для тваринок і про те, як захиститися від збудників — читайте в окремому матеріалі.
Платформа "Бережи себе" зауважує: хоча перелік щеплень довгий, наразі є комплексні вакцини, де одна ін’єкція містить захист водночас від кількох хвороб. Наприклад, щорічна вакцина DHPPi, де D — чума м'ясоїдних; H — гепатит; P — парвовірусна інфекція; Pi — парагрип.
Інші щеплення для котів
Котам потрібні вакцини проти таких хвороб:
- котяча чума (панлейкопенія). Це важке та заразне вірусне захворювання. Його симптоми — висока температура, блювання, діарея. Хвороба може призвести до раптової смерті тварини. Особливо вразливі кошенята.
- Котячий герпес (вірусний ринотрахеїт). Хвороба теж дуже небезпечна для кошенят, вона вражає верхні дихальні шляхи. Виявляється температурою, чханням, запаленням очей у тварини.
- Кальцивіроз — вражає верхні дихальні шляхи. Серед поширених симптомів: чхання, виділення з носа та очей, кон’юнктивіт, виразки на яснах, млявість, втрата апетиту, кульгавість. У кошенят інколи — пневмонія. Окремі штами вражають кишківник, печінку, підшлункову.
- Вірус лейкемії котів (FeLV). Близько 50% котів помирають протягом 2,5 років після інфікування цим збудником. В уражених тварин страждає імунна система, розвиваються анемія та рак.
- Хламідіоз. Збудниками цієї інфекції є бактерії роду Chlamydia, зазвичай інфекція вражає котів віком до 9 місяців. Серед симптомів — лихоманка, чхання, нежить, виділення з очей. Може розвинутись складна форма кон’юнктивіту.
Котів також слід ревакцинувати щорічно. Хоча деякі виробники препаратів обіцяють захист на три роки, проте ветеринари індивідуально складають календар щеплень і зважають на епідеміологічну ситуацію.
