Члени уряду Ізраїлю звинуватили в антисемітизмі Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, який видав ордери на арешт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта.
Про це повідомляє The Times of Israel.
Суд “довів, що він наскрізь антисемітський”, заявив міністр національної безпеки Ітамар Бен Гвір.
“Це сучасний антисемітизм під виглядом справедливості”, — написала у соцмережі Х міністерка транспорту Мірі Регев.
Вона назвала ордери “правовим абсурдом”.
“Ізраїль не буде вибачатися за захист своїх громадян. Це не злочин, це наш національний і моральний обов’язок”, — стверджує вона.
Міністр Негева, Галілеї та національної стійкості Іцхак Вассерлауф назвав ордери “антисемітськими звинуваченнями проти всіх громадян Ізраїлю”, запевняючи, що Єрусалим “не буде стримуватися і продовжуватиме боротися зі смертоносним тероризмом”.
21 листопада Міжнародний кримінальнй суд (МКС) видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Галланта. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів у Секторі Гази.
Атака ХАМАС на Ізраїль та війна в Газі
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.
13 жовтня ЦАХАЛ закликав цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада 2023 року війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.
Загострення конфлікту на Близькому Сході
Восени 2024 року загострився конфлікт на Близькому сході. Спершу — вибухи пейджерів, рацій та радіоприймачів "Хезболли". Потім — ураження Ізраїлем понад 100 ракетних установок угруповання на півдні Лівану та удар по Бейруту, де загинув Ібрагім Акіл та інші командири "Хезболли", а також цивільні. "Хезболла" відповідає запусками ракет по Ізраїлю.
28 вересня Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) офіційно заявила про загибель лідера і одного із засновників "Хезболли" Хасана Насралли під час удару по Бейруту 27 вересня. Згодом угрупування підтвердило загибель лідера.
1 жовтня Армія оборони Ізраїлю розпочала наземну операцію "Стріли півночі" на півдні Лівану. Там почалися рейди проти обʼєктів та інфраструктури угрупування "Хезболла". Згодом Ізраїль неодноразово заявляв про обстріл ліванської столиці Бейрут.
