Українсько-угорська криза: сепаратизм, маніпуляції чи втручання Росії

Українсько-угорська криза: сепаратизм, маніпуляції чи втручання Росії

Українсько-угорська криза: сепаратизм, маніпуляції чи втручання Росії Associated Press

Українсько-угорський конфлікт, який начебто вирішився місяць тому, спалахнув з новою силою. 30 листопада стало відомо, що Служба безпеки України провела обшуки у глави угорського фонду "Еган Еде" і лідера місцевої партії угорців Василя Брензовича. У той же день пролунали звинувачення в сепаратизмі, в мережі з'явилися два провокативних відео. МЗС Угорщини викликало українського посла, а міністр закордонних справ Петер Сійярто пригрозив подальшим блокуванням членства України в Альянсі.

Загострення у відносинах з Україною співпало з внутрішньою кризою у правлячій консервативній партії "Фідес" (Fidesz) Віктора Орбана. Політсила зазнала іміджевих проблем через інцидент з євродепутатом Йозефом Саєром, якого затримали на гей-вечірці в Брюсселі. Як пов'язані ці речі та чи вплине новий конфлікт з Угорщиною на євроатлантичну інтеграцію України розбиралося Суспільне.

Сторінку не перегорнули

6 листопада міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна і Угорщина домовилися "перегорнути сторінку на якій нещодавно обмінялися болісними ударами". Кулеба заявив, що провів переговори з очільником МЗС Угорщини Петером Сійярто, який на той час, до речі, хворів на СOVID-19, і обидві сторони домовилися "надалі вибудовувати конструктивний діалог".

Перед тим українське МЗС висловило ноту протесту угорському послу Іштвану Ійдярто через агітацію під час місцевих виборів в Україні 25 жовтня. Угорські офіційні особи закликали голосувати за Партію угорців – Товариство угорської культури Закарпаття. Двом високопосадовцям з Угорщини було заборонено в’їзд до України. Сійярто тоді назвав це рішення “нісенітницею” та “недружнім кроком”.

Але минулого понеділка збіглося одразу кілька подій, що спровокували нове загострення. СБУ обшукала в Ужгороді в офісі Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), в приватному будинку керівника цієї організації, колишнього нардепа Василя Брензовича, а також в офісі БФ "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде". У Береговому СБУ прийшла до Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

Угорське питання: сепаратизм чи непорозумінняУНІАН

Василь Брензович і Петер Сійярто

У Службі безпеки пояснили: перевіряють причетність фонду до діяльності щодо порушення державного суверенітету України. А окремих українських публічних діячів підозрюють у підтримці держорганів сусідньої країни та “у вчиненні дій з ознаками державної зради”. Під час обшуків виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану "Велику Угорщину" та створення етнічної автономії на Закарпатті, кажуть в СБУ.

Угорське питання: сепаратизм чи непорозумінняСБУ

Угорське питання: сепаратизм чи непорозуміння

Майже одночасно з обшуками в мережі оприлюднили відео, де депутати Сюртівської об’єднаної територіальної громади на сесії виконують гімн Угорщини. Українське МЗС відреагувало на це і викликало угорського посла Іштвана Ійдярто. Міністр Дмитро Кулеба наголосив, що неприпустимо, коли депутати об’єднаних територіальних громад на своєму інавгураційному засіданні співають національний гімн будь-якої іншої іноземної держави. У відповідь посольство Угорщини заявило, що наприкінці сесії депутати виконали національну молитву угорців, якій декілька сотень років, і яка згодом стала державним гімном Угорщини.

“Ця молитва є частиною культурної спадщини та самобутності угорців, які живуть в будь-якій точці світу, подібно до угорських національних кольорів (червоно-біло-зеленого)”, — йдеться у заяві дипустанови.

Окрім того, 29 листопада у мережі поширили відео, де невідомий в масці і символікою "Правого сектора" на тлі покажчика міста Берегове погрожував українцям угорського походження. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що провокаторів будуть жорстко переслідувати. Першою це відео оприлюднила блогерка з Сербії, потім його видалили, розповіли в поліції. Крім того, представникам угорської нацменшини почали надходити погрози електронною поштою через що поліція відкрила два кримінальні провадження.

Скарги в НАТО та ОБСЄ

Петер Сійярто повідомив НАТО про обшуки СБУ і закликав до солідарності: "Це, очевидно, скандал і неприйнятно в XXI столітті. Особливо з боку країни, яка говорить, що хоче стати ближче до НАТО". Він закликав глав МЗС країн Альянсу не тиснути на Угорщину, щоб та перестала блокувати проведення засідання Ради Україна-НАТО".

Також Сійярто попросив ОБСЄ направити моніторингову місію на Закарпаття через образу угорської громади.

У відповідь генсек НАТО Єнс Столтенберг висловив сподівання, що Україна і Угорщина самі владнають двосторонню суперечку. ОБСЄ ж направила на Закарпаття спостерігачів. У щоденних звітах від 2 по 5 грудня СММ ОБСЄ в Україні повідомляє, що стежить за ситуацією на місці.

У звіті від 3 грудня зазначається, що добре обізнаний член угорської громади в Ужгороді повідомив спостерігачам, що багато років місцеві жителі співають гімн Угорщини та гімн України і “проблем з цим раніше не виникало”. У звіті від 5 грудня місії переповідають слова чоловіка угорського походження з Івано-Франківщини, який здобував освіту угорською та жив на Закарпатті. Він сказав, що не мав проблем через своє походження чи мову.

Сепаратизм чи вплив Росії

Останнє соцдослідження Фонду “Демократичні ініціативи” в межах проєкту Re:Open Zakarpattia, проведене в кінці серпня-початку вересня цьогоріч, показало: рівень сепаратистських настроїв на Закарпатті не перевищує похибки 2-4%. Серед нацменшин частка тих, хто не бачить себе в Україні, становить 4%.

Тобто показники сепаратистських настроїв серед населення дуже низькі. Але, як пояснює аналітик з угорського питання на Закарпатті, директор Інституту Центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський, для угорської громади нація передусім.

“Вимоги і бажання угорської нацменшини автономізуватися, як вони кажуть, зберегти ідентичність, мати власні школи, використовувати власну символіку багато хто визначає як сепаратизм. Там дійсно тонка межа. Але права угорських нацменшин - це європейський контекст і підхід”, — вважає Тужанський.

Він нагадав про ще один інцидент у 2011 році, коли Берегівська районна рада намагалася внести зміни в регламент, вирішивши, що кожна сесія має починатися українським гімном, а після нього має лунати угорський. Утім це рішення прокуратура оскаржила.

“Виконання гімну на сесії Сюртівської ОТГ - ненормально. Адже ОТГ - це елемент влади в Україні. Я спілкувався з угорцями, вони й самі розуміють, що це дурниця. Співаймо гімн, але на сесіях - це занадто”, — каже Тужанський.

Аналітик також нагадав, що Росія останні шість років активно просуває наратив, що Угорщина хоче анексувати Закарпаття і прагне там створити угорську автономію, також русинсько-угорську автономію. Федерація створила це уявлення і ґрунт під скандальні процеси, каже Тужанський. З ним згоден і експерт з міжнародної політики Ілія Куса. Він зазначив, що збіг кількох провокативних подій напередодні зустрічі міністрів глав МЗС країн-членів НАТО 1 грудня, куди запросили представників України, не обійшовся без втручання третьої сторони.

Блокування України в НАТО чи прихований секс-скандал

МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО з 2017 року. Зокрема, угорці виступили проти проведення засідань комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів, яка є діалогом на найвищому рівні. Рішення в НАТО приймаються на основі консенсусу між усіма державами-членами Альянсу. Офіційною причиною блокування в Будапешті називали вимогу щодо розв'язання мовного питання угорської меншини. Йдеться про український закон “Про освіту”, який, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна українськаАле відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома й більше мовами - державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах..

Попри ці суперечки, Україні слід самій діяти активніше для отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО, каже Тужанський.

“Грузія проводить внутрішні реформи. А що Україна? Ми не отримуємо ПДЧ не через угорців, треба дивитися в дзеркало і реформуватися”, — вважає аналітик.

Про це говорить й експерт з міжнародної політики Ілія Куса. Але, на його думку, перепон на шляху до членства України в Альянсі більше: "Захід розглядає вступ України до НАТО через призму своїх стосунків з Росією і ризику ескалації з нею, якої зараз ніхто не хоче”.

Втім, експерти не виключають, що суперечкою з Україною могла скористатися й сама Угорщина, щоб вчасно відвернути увагу електорату від секс-скандалу. На приватній гей-вечірці у Брюсселі затримали Йозефа Саєра, депутата Європарламенту від Угорщини, співзасновника правлячої партії прем’єра Віктора Орбана "Фідес". Поліція оштрафувала усіх 25 учасників, адже вечірка проходила із порушенням вимог карантину. При цьому Саєр відомий критикою щодо ЛГБТ, проти цього виступає й "Фідес".

Хоча Саєр й подав у відставку, імідж партії все ж зіпсовано, каже директор Інституту світової політики Євген Магда. Тож, заява партії “Фідес" про те, що на Закарпатті “йде громадянська війна” могла бути спробою відвернути увагу.

“В Угорщини неодноразово виникали кризові ситуації з ЄС, і вона намагається переграти все на власну користь. Будапешт сублімує травму Тріанона, нападаючи на слабкішого, в цьому випадку на Україну. Коли людина, яка є прихильником сімейних цінностей несподівано опиняється на гей-вечірці, то для Угорщини це скандал. Бо Угорщина, як і Польща, намагається вибудувати з себе образ бастіону консервативності”, — пояснив Магда.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди