Андрій Матвієнко загинув у 2014 році поблизу селища Лисиче, на кордоні Донецької області. Він підірвався на фугасній міні. У Кропивницькому вулицю Башкірська перейменували на вулицю Андрія Матвієнка.
Протягом тижня до 6 грудня – Дня Збройних сил України – Суспільне Кропивницький розповідає про військових Кіровоградської області, які служили або служать в українській армії. Це третя історія.
Андрія Матвієнка призвали в першу мобілізацію, – розповідає його дружина Ірина Матвієнко: “Я присягав на вірність народу України. Йду захищати свою землю. Повернуся, і буду дивитися на себе в дзеркало з чистою совістю”.
Коли чоловік загинув, доньці не було 3 років. Це сталось 7 серпня 2014 року.
Ірина зберігає ручний годинник, який зупинився під час смерті чоловіка. “Він з ним був завжди. Навіть в час, коли загинув. Зараз йде, але він стояв, зупинився о четвертій годині дня. Андрій помер о четвертій. У госпіталі”.
Зберігає бронежилет і каску, в яких загинув чоловік. “На них навіть кров Андрія збереглася. Не змогла їх нікому віддати”.
Ірина показала Андрієві нагороди: “Орден “За мужність і відвагу ” – його отримувала донька. Орден “За мужність". Відзнака Донецького прикордонного загону. Андрій в цьому загоні служив”.
Чоловік був родом з Миколаївської області. Там також пам’ятають його – Андрій Матвієнко – Герой Миколаївщини.
Ірина їздить до Андрія на могилу щонеділі: “Ми завжди відчуваємо його захист, енергію. Я з ним розмовляю, я йому щось розповідаю, в чомусь прошу його поради, чи підказки. Я впевнена, що він нас захищає, дбає про нас”.
Похований Андрій Матвієнко на Алеї Слави Рівнянського кладовища в Кропивницькому.
Читайте також
- Це була моя надія, мій син. Батько спецпризначенця, який загинув під Савур-Могилою.
- Реабілітуватись після поранення допоміг спорт. Історія ветерана з Кропивницького.
- Ветеран бойових дій з Кропивницького Іван Борщенко надіслав відео свого виступу на Ігри нескорених.
