Ілюзія вибору або хто керує інформацією у твоєму смартфоні?

Ілюзія вибору або хто керує інформацією у твоєму смартфоні?

Ілюзія вибору або хто керує інформацією у твоєму смартфоні? unsplash

Інтернет відкрив нову, інформаційну, еру в історії людства. Та чи дійсно він дає нам свободу інформації? Чи можемо ми бути певними, що самі обираємо все й саме те, що нас цікавить? 

Ілон Маск завдяки своїй компанії SpaceX обіцяє розгорнути на орбіті Землі 12 тисяч мінісупутників, що забезпечуватимуть людство інтернет-покриттям на території всієї планети в рамках проєкту Starlink. Нині на орбіту виведено вже 180 інтернет-супутників. Для мінімального покриття, за розрахунками компанії, потрібно 360, а для середнього — 720 таких апаратів.

Здавалося б, ось вона, відповідь режимам, що намагаються цензурувати інтернет та обмежувати доступ громадян до інформації.

Але питання не лише в позиції тих чи інших урядів. На минулорічному VIII Всесвітньому форумі за демократію у Страсбурзі експрем’єр-міністр Італії, декан Паризької школи міжнародних відносин в інституті Sciences Po Енріко Летта констатував приголомшливий факт:

"Незважаючи на масу одержуваної нами інформації, вона розповсюджується монопольними каналами. У присутніх тут, впевнений, смартфони одного з трьох провідних світових виробників. Це олігополія основних продавців інтелектуальних засобів — корпорацій, достатньо схиблених на власних інтересах. У їхніх руках більше влади, ніж у 90% очільників держав. Питання в тому, як роздрібнити ці монополії".

Ти ніби сам обираєш пошукову систему, соціальні мережі, але це ілюзія вибору. Бо насправді скористатися зможеш лише тими, які доступні для твого Samsung, Apple чи Xiaomi. За виробниками залишається можливість блокувати інформацію, нав’язувати інформаційні продукти, банити певні сайти, відслідковувати загрозливі, з їхнього огляду, теми тощо.

Читайте також: "7 українських подій, які почалися з допису на Facebook"

Ілюзія вибору або хто керує інформацією у твоєму смартфоні?undefined

World Forum for Democracy 2019

Вихід із ситуації, який пропонує професійний політик Енріко Летта, передбачуваний: “Повернути політичний контроль над інформацією”.

Дякуємо, таку ситуацію ми вже мали — інтернет нарешті підірвав монополію партійних і державних масмедій у світі. Повертатися до неї добровільно навряд чи хтось захоче. В Україні донині не вирішене питання остаточного роздержавлення ЗМІ, а китайський варіант контролю інформаційних потоків також не надихає європейців.

Інша, вже актуальна та загрозлива проблема — дезінформація. Фейкові новини, маніпуляції у соцмережах. Не випадково одне з пленарних засідань Страсбурзького форуму називалося "Демократія помирає в пітьмі: чи маємо ми інформацію, якої потребуємо?" Бо обсяг інформації сьогодні перетворює її на темряву, людей засліплює емоційність. На неї працює гонитва за віральним контентом, емпатією — найдієвішими засобами продажу інформації. Викликом є і горезвісні ботоферми, попри те, що лише Facebook за статистикою щодня видаляє більше мільйона акаунтів.

Директор із зовнішніх зв’язків та комунікацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Ентоні Гуч наголошує: "Ми живемо у світі, де головною валютою, головною обмінною монетою є індекс уваги. В цій ситуації навички активного слухання вкрай важливі. Необхідно чути й бачити, почати помічати процеси, до яких ми виявилися досі абсолютно не готові, як до руху "жовтих жилетів" у Франції.

У першу чергу ви мусите відповісти собі на запитання: "Що в житті для мене є найважливішим?"

Протверезна пропозиція в часи тотального полювання на емоції. Вихід, окрім зосередженості на питаннях, які безпосередньо вас стосуються і дійсно турбують, у критичному мисленні. Медіаграмотність, медіагігієна стають такими ж необхідними в цифрову добу, як гігієна звичайна в часи давнини, коли світом блукали епідемії чуми та холери.

Навіть стрім не є доказом сам по собі, про що ще 2013-го у Києві говорив російський кінокритик Михаїл Трофіменков:

"Підвищується рівень довіри до "брудної" картинки, яка сприймається завдяки своєму "бруду" як достеменне свідоцтво, що недоступне маніпуляції. (...) Ми бачимо, як по всіх телеканалах світу демонструють картинку, зняту на мобільний телефон, де якоюсь вулицею біжать якісь люди і когось б’ють дрючком. І по всіх телеканалах світу говорять, що це унікальні свідоцтва, отримані з Лівії, де народ повстав проти режиму Каддафі, і ви бачите, як людина з ризиком для життя зняла та передала інтернетом свідоцтво жертв кривавого режиму. Де це знято? Ким це знято? Що це за вулиця, що це за будинок? Хто кого б’є дрючком по голові? Ці подробиці залишаються абсолютно за межами розмови. Але відео подається як незаперечне документальне свідоцтво, зняте з ризиком для життя анонімним героєм".

Доведеться звикати постійно аналізувати дані, верифікуючи повідомлення. Не сподіваючись на жодного Ілона Маска. Бо він людина, а людина може схибити або збожеволіти, відчувши свою надмогутність. Або домовитись у питаннях інформації з владою того самого Китаю. Він бізнесмен і тішиться власними комерційними успіхами, бачили ж, як затанцював на відкритті свого заводу в Шанхаї?

Читайте також: "Головні мобільні додатки 2019 року для користувачів Apple та Android"

Питання ж інформаційної монополії виробників мобайл-гаджетів залишається викликом для людства на довгій дистанції. Тайванський аналітик Бен Томпсон пише: "Спочатку інтернет перемістив найважливіше середовище додатків з операційної системи у веб, а потім мобільний телефон перемістив найважливіше середовище взаємодії з письмового столу в кишеню".

Порівнюючи цифрові технології з появою та розвитком автопромисловості сто років тому, він констатує: "На горизонті не може бути ані значного зсуву парадигми, ані пов’язаної з ним зміни поколінь. І тією мірою, якою існує еволюція, справді здається, що у нинішніх є непереборні переваги: гіперскалер у хмарі найкраще обробляє потоки даних речей з інтернету, тоді як нові пристрої вводу-виводу на зразок доповненої реальності, переносні або голосові — це природні розширення телефону".

Думка автора може не збігатися з позицією редакції

Читайте також: "Життя на Марсі, айпад і штучний інтелект: головні наукові та технічні досягнення 2010-х"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди