Проєвропейська кандидатка Майя Санду перемогла на президентських виборах у Молдові. Чому ця перемога стала несподіванкою навіть для прихильників Санду, як вона змінить внутрішню та зовнішню політику країни та якими можуть бути подальші стосунки Молдови з Україною, в ефірі Українського радіо розповів завідувач сектору досліджень південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко.
За словами Філіпенка, Майя Санду більш послідовна, ніж її опонент – чинний президент Ігор Додон, та є прихильницею територіальної цілісності України.
"Свого часу пан Додон хотів бути настільки лояльним до Росії, що припустився фатальної помилки, зазначивши, що Крим є де-факто російським. Згодом він намагався відійти від цього формулювання і заявляв про готовність підтримати територіальну цілісність України, але йому ці заяви не забув український політичний істеблішмент", – каже Філіпенко.
Однак, якщо говорити про перспективи україно-молдовських відносин, слід зазначити, що Молдова є парламентською республікою і за зовнішню, і внутрішню політику відповідає уряд.
"Відповідно Майї Санду для того, щоб здійснити свій декларований європейський курс потрібно мати опору при парламенті, а поки що її немає. У самій Молдові за Санду голосували не стільки як за проєвропейського політика, скільки як за людину, на яку покладають довіру за боротьбу з корупцією. Те, що за неї голосувала діаспора є тим самим сигналом серед людей, які економічно активні, що Молдові треба мінятися", – пояснює Філіпенко.
Він вважає, що обрання Майї Санду дає можливість розпочати в черговий раз діалог з Європейським Союзом.
"Це стосується питання виділення фінансування. Саме обрання Санду – це є крок вперед в бік Європейського Союзу, хоча вона не відкидає того, що має намір покращити відносини й з Росією в першу чергу економічно", – каже він.
Як відбувались вибори президента Молдови
Проєвропейська кандидатка Майя Санду випередила чинного президента Молдови Ігоря Додона майже на 4 %.
"Це стало несподіванкою для багатьох, навіть для самої Майї Санду та її прихильників. Адже об’єктивні соціологічні опитування показували, що в першому турі Ігор Додон буде на кілька відсотків попереду. А вже в другому турі різні соцопитування показували, що може бути 1-2% розриву або на користь Майї Санду, або на користь Ігоря Додона", – сказав Філіпенко.
Як каже експерт, через це один з напрямків роботи штабу Майї Санду полягав у підготовці до протидії фальсифікаціям.
"У Додона є об’єктивні передумови для оскарження, оскільки під час голосування жителів з Придністровського регіону була організована блокада або контроль з боку представників активістів правих партій та учасників війни 1992 року, які таким чином намагалися перешкодити масовому підвозу виборців з Придністров’я і фальсифікаціям. Крім того, у нього є претензії до того, як голосувала діаспора. Але разом з тим 250 тис. голосів – це занадто великий розрив для того, щоб поставити під сумнів увесь результат виборів", - вважає експерт.
За Майю Санду у Придністров’ї віддало голоси близько 14% виборців, хоча тамтешні політтехнологи вправно малювали з неї ворога.
"Виборці Придністровського регіону голосували за Санду подекуди більше, ніж у деяких районах Молдови. Наприклад, у Тараклійському районі, де проживають болгари, 93% виборців підтримали Додона. На території Придністров’я є достатньо громадян, які лояльно ставляться до республіки Молдова, тому Майя Санду має такий результат", - зазначає Артем Філіпенко.
Про перемогу Майї Санду стало відомо вже наступного дня після виборів. Як в Молдові навчилися швидко рахувати голоси розповідає Артем Філіпенко:
"Молдова як за населенням, так і територіально трохи більша, ніж Одеська область, тому рахувати голоси там значно легше. Плюс це ще й відпрацьований механізм, і контроль з боку партій. Людина, яка спостерігає за виборами може онлайн дивитися як змінюється динаміка і стежити по інтерактивній карті, як голосували виборці", – пояснив експерт.
Що відомо
- За попередніми результатами виборів президента Молдови, перемогу отримала опозиціонерка Майя Санду.
- Згідно з Конституцією країни, президент Молдови обирається на чотирирічний термін і вступає на посаду з дня складення присяги. На посаду глави держави може претендувати громадянин, який володіє виборчим правом, досяг 40-річного віку, проживав або проживає на території Республіки Молдова не менше 10 років і володіє державною мовою.
- Суспільне зібрало найважливішу інформацію про кандидатів у президенти Молдови – Майю Санду та Ігоря Додона.