Кандидат у мовні омбудсмани Тарас Кремінь: 
"Насильницька популяризація мови – архаїчна категорія"

Кандидат у мовні омбудсмани Тарас Кремінь: "Насильницька популяризація мови – архаїчна категорія"

Ексклюзивно
Кандидат у мовні омбудсмани Тарас Кремінь: 
"Насильницька популяризація мови – архаїчна категорія" Facebook Тараса Креміня

Уже вдруге офіс Уповноваженої із захисту прав людини висуває Тараса Креміня кандидатом на посаду мовного омбудсмана. Його головний конкурент - львів’янин Святослав Літинський, який нещодавно вже розповідав Суспільному про свої плани та наміри.

Тарас Кремінь - дипломований український філолог, син українського поета та лауреата Шевченківської премії Дмитра Креміня. За його плечима - сотня наукових робіт з української літератури, досвід місцевого самоврядування на Миколаївщині та посада народного депутата 8 скликання від фракції “Народний фронт”. Про розмову з Олександром Ткаченком, “русскую весну” в рідному Миколаєві та про те, як він планує захищати українську, кандидат у мовні омбудсмани розповів в інтерв’ю Суспільному.

Пане Тарасе, вас вдруге висуває Офіс Омбудсмана. Як ви пройшли цей конкурс знову?

Відповідно до закону, конкурсу як такого не буває, він не передбачений. Але коли кілька кандидатур беруть участь від одного із суб'єктів подання, він проводиться. У вересні минулого року було 14 учасників. З-поміж них я набрав найбільшу кількість балів. Цього разу від Мін'юсту і Мінкульту був Святослав Літинський, а я подався повторно від Офісу Уповноваженого, тому що я вважаю що не треба стрибати з краю в край і достатньо цієї суб’єктності.

Ваш конкурент Святослав Літинський з 2012-го бореться через суди за права україномовних. Чи є у вас правозахисний досвід у мовній сфері?

Уперше я подавав документи на уповноваженого з питань захисту мови близько року тому. 4 вересня 2019 року я став переможцем від офісу Уповноваженої з прав людини і все що відбувалося потім було більше схоже на політику і популізм, ніж на результат виконання мовного законодавства. Напевно буде некоректно говорити який в мене досвід правозахисної діяльності, хоча б через те, що я син українського поета і Шевченківського лауреата Дмитра Креміня, тому я з дитинства захищаю українську мову.

Я випускник української філології Миколаївського університету, кандидат філологічних наук за спеціальністю українська література. З 2010-го року я в політиці і працював на посаді в.о. Миколаївської облради, представляючи комісію з питань освіти, науки, сім'ї, молоді і спорту. У 2012-му брав активну участь у мовному Майдані як в Києві, так і Миколаєві. У 2013-му році очолив об'єднану опозицію, одна з вимог якої була скасування закону Ківалова-КолесніченкаЗакон встановлював, що державною мовою є українська, але істотно розширював використання регіональних мов і, зокрема, російської. Його ухвалення викликало протести представників тодішньої опозиції й громадянського суспільства, оскільки документ передбачав офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади за умови проживання мінімум 10 відсотків носіїв мови на територіях, на які поширюється влада цих органів. 28 лютого 2018 року КС визнав цей закон неконституційним, внаслідок чого він втратив чинність.. А в 2014-му році, як нардеп, очолив Миколаївську облраду і робив усе, щоб розвиток української мови і культури був одним із пріоритетів. У 2014-му році Миколаївщина була в епіцентрі “русской весны” в проєкті “Новоросія”. Коли в мене відбулася зустріч з Олександром Ткаченком минулого тижня, я йому якраз і нагадав, що якби не було такої консолідації суспільства на Миколаївщині, яку ми змогли мобілізувати, то очевидно нам би не було про що насправді говорити.

Ви згадали про зустріч з ТкаченкомДонедавна - депутат від "Слуги народу", а нині - Міністр культури України минулого тижня. Як вона пройшла, про що говорили?

Говорили про те, як я бачу своє можливе перебування на посаді мовного омбудсмана, свою стратегію, в який спосіб можна захищати, відстоювати і популяризувати українське слово. Зі свого боку можу сказати, що відбувся відвертий, конструктивний діалог. Ми домовилися про те, що співпраця продовжуватиметься і будемо чекати на засідання Кабміну, де розглядатимуть питання призначення і проведення конкурсу.

Кандидат у мовні омбудсмани Тарас Кремінь: 
"Насильницька популяризація мови – архаїчна категорія"Instagram Тараса Креміня

Тарас Кремінь переконаний, що посаду мовного омбудсмана має посісти людина з політичним досвідом

Попередня омбудсман Тетяна Монахова не змогла сформувати секретаріат і, за її словами, Кабмін не надав їй механізмів для цього. Не боїтеся зіткнутися з тими ж проблемами, що й вона?

Я нічого не боюсь, бо той хто планує тягнути такий камінь нагору, повинен розуміти свої ризики. Саме тому на цій посаді має бути людина не тільки з правозахисним досвідом, але й з політичним в тому числі.

Чи не здається вам, що політичний компонент якраз навпаки - заважає захищати українську мову? І ваше політичне минуле може використовуватися проти вас як омбудсмана?

Я говорю не про політичні дивіденди, а лише про політичний досвід, який я здобув за останні 10 років: бути в опозиції на Миколаївщині в 2010-му році, коли більшість належала до “Партії регіонів”, бути консолідованою фракцією Верховної Ради 8 скликання і ухвалювати життєво-важливі для української держави закони - про мову, освіту, національну безпеку і оборону тощо. Це також була величезна заслуга. Тому я кажу про політичний досвід, а не амбіції, щоб якимось чином погратися із громадянами України, моїми колегами і земляками. Я вважаю, що посада омбудсмана, як і будь-яка керівна посада в Україні, апріорі є політичною. Подивіться на вулиці, на те, що відбувається довкола: в Києві, на периферії - всюди політика. Це такий період і такий час.

Ви з Миколаєва. За останніми соцопитуваннями, більшість миколаївців вважають рідною російську. Чи є у вас проблеми з отриманням послуг українською в Миколаєві і як ви даєте цьому раду?

Я б хотів, щоб ми не плутали Миколаїв (450 тис населення - ред.) і Миколаївську область (1 млн населення - ред.). Величезна кількість мешканців Миколаївської області - це в тому числі депортовані, зокрема із Західної України в рамках спецоперації ВіслаОперація Вісла - етнічна чистка за рішенням партійного керівництва СРСР, Польської та Третьої Чехословацької республік з метою асиміляції українського населення. Під маніпулятивним приводом обмеження підтримки українського підпілля місцевим населенням, 140 575 людей було насильницьки депортовано з етнічних українських територій, а 3 936 - ув'язнено в концтаборі Явожно. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців. тощо.

Російськомовність людей зумовлена становленням самого міста. Миколаїв був закритим, промисловим, суднобудівним. Але якщо подивитися, то у нас українською мовою послуговуються значно більше, ніж може здатися. У нас є чотири національні університети, розширена мережа закладів вищої освіти, культури. У нас, на мою думку, найкращий український Академічний театр драми та музичної комедії.

Що стосується недоліків спілкування у сфері послуг, таких проблем я не відчуваю, бо я людина вихована толерантно. Мій батько завжди спілкувався тільки українською, не зважаючи на те, якою мовою спілкуються його візаві. І я також. Я не боюся цієї роботи, вважаю, що популяризація української мови насильницьким методом як це було в СРСР з російською мовою - це архаїчна категорія і сьогодні треба працювати в інший спосіб. Найголовніше - дотримання закону та захист прав громадян, які хочуть отримувати інформацію державною мовою, а також популяризація української мови в закладах освіти. Йдеться і про запуск системи безкоштовних курсів з вивчення української, і про спирання на лідерів громадської думки, де українська мова є одним із основних критеріїв.

Кандидат у мовні омбудсмани Тарас Кремінь: 
"Насильницька популяризація мови – архаїчна категорія"Пресслужба партії "Народний фронт"

Найголовніше - дотримання законів, захист прав україномовних та популяризація української в системі освіти. вважає кандидат у мовні омбудсмани

Але якщо говорити про більш побутові речі, наприклад, щодо пошуку україномовної приватної клініки або автошколи. Як ви схилятимете російськомовних людей виконувати закон в таких питаннях?

Зрозумійте правильно, варіативності для українського законодавства бути не може. Що стосується необхідності виконання законодавства, це питання до тих органів, які повинні за цим всім дивитися. Посада омбудсмена не є монопольною і моноособистісною. Йдеться про апарат Офісу омбудсмана, який повинен бути представлений у всіх регіонах без винятку. Відповідно до закону, ми повинні розуміти, що є динаміка запровадження тих чи інших норм. Наприклад, в липні заклади охорони здоров'я повинні перейти виключно на українську мову спілкування.

Але треба розуміти й іншу паралель: чим більше політики у мовному питанні, чим більше політиків докладається до розділу України за мовною категорією, тим більше проблем ми маємо в результаті. Але попри все, треба розуміти, що українська мова була, є і буде мовою єднання для всіх корінних народів, бо це питання національної ідентичності. Той, хто хоче говорити про мови національних меншин, повинен розуміти, що треба послуговуватися іншими нормами закону. Ми не повинні зловживати цим. Але відповідно до Конституції України українська є державною мовою, і тут ніяких спекуляцій бути не повинно.

Кандидат у мовні омбудсмани Тарас Кремінь: 
"Насильницька популяризація мови – архаїчна категорія"Instagram Тараса Креміня

Тарас Кремінь у Верховній раді

Нещодавно українське представництво Макдональдз відмовилося надавати клієнтам послуги російською мовою, що спричинило обурення частини дописувачів у соцмережах. Ви вдячні цій компанії за використання української?

Справа не в тому, що вдячний, а в тому, що нерезиденти української держави сумлінніше ставляться до українського законодавства, ніж окремі з наших сучасних чиновників. Це один з тих яскравих прикладів, що незалежно від того, хто при владі, яка позиція монобільшості, потужні великі підприємства стоять на своєму: вони поважають українські закони, цінують українське законодавство і державу, тому роблять все необхідне для того, щоб їхні користувачі послуг отримали від цього максимум задоволення. Це приносить велику користь для консолідації суспільства. Тут абсолютно не повинно бути жодної політики.

Як переконати мешканців південно-східних регіонів переходити на українську так, щоб це викликало найменший спротив?

Ставлення до української мови є синхронним зі ставленням до українських цінностей в тому числі. У силу депутатської діяльності мені доводилося бувати на Закарпатті, де народився мій батько. Там була цікава і показова зустріч з викладачами української мови та літератури. Вона полягала в тому, що якщо українська влада не може забезпечити вчителів гідними умовами, якщо школи не будуть виглядати по-європейськи, якщо не підвищуватиметься рівень забезпечення, освіти і науки в цілому, то захопити українську молодь глибше пускати мову у своє коріння на цій території буде надзвичайно важко. Тоді ж було прийнято рішення забезпечити освітню реформу усім необхідним. Тому сьогодні дуже престижно бути не тільки вчителем української мови і літератури, сьогодні престижно мати педагогічну освіту.

Хочу нагадати про квоти, які дозволили сучасним виконавцям приділяти максимальну увагу українському контенту, величезні інвестиції через Український культурний фонд пішли на книговидання, на виготовлення кінофільмів. Ви знаєте про стрічку "Захар Беркут" - найдорожчу українську кінострічку останніх років, яка презентуватиметься на канадських і американських сценах. Це, зрештою, і є ставлення. Можна розвивати українську культуру тільки вигуками, висловами, але треба підтримувати її тими силами і можливостями, які у нас є.

На чому ви зосередитеся, якщо станете мовним омбудсманом?

У першу чергу треба створити секретаріат. І це одна із тих головних проблем, з якою зустрічається керівник будь-якої установи, бо треба розуміти інструменти, механізми, можливості. Це звісно кадровий підбір фахівців в кожному з регіонів, які будуть справді лідерами громадської думки і своїм життєвим прикладом показуватимуть як потрібно ставитися до української мови. Це, також, звісно тісна співпраця з органами державної влади, які мають виконувати закон в частині запуску безкоштовних курсів української мови, так само йдеться і про виконання закону про освіту та недопущення зменшення частки української мови на телебаченні та радіо.

Уявімо, що я - мешканка Донеччини, якій приходить ноутбук без української розкладки. Звертаюся у ваш офіс із заявою, а далі?

Усе дуже просто: ми звертаємось до компанії-розробника і вони повинні відповідним чином відреагувати. Розумієте, таких прикладів може бути дуже багато, так само як прикладів спекулятивного характеру. Я не виключаю, що це може спричинити протистояння між окремими політиками, наприклад, місцевого рівня.

На омбудсмана чекають не лише в Україні, але й близько 10 млн українців по всьому світу. Сотні тисяч закордонних українців хочуть навчатися на мовних курсах в Україні і частина з них готова повернутися сюди, на землю своїх пращурів. І це один із важливих сигналів. Питання мови є принципово важливими та ключовими для посилення нашої співпраці з українськими громадами і підвищення рівня України як цивілізованої держави в 21 столітті.

Кандидат у мовні омбудсмани Тарас Кремінь: 
"Насильницька популяризація мови – архаїчна категорія"Пресслужба партії "Народний фронт"

Тарас Кремінь запевняє, що на призначення мовного омбудсмана чекають українці по всьому світу

Комітет ВР відбив спробу депутата Бужанського змінити закон про мову освіти в Україні. Не боїтеся, що ця спроба була не останньою і на посаді мовного омбудсмана вас торкнуться зміни в мовному законодавстві?

Подібні спроби були і раніше, наприклад, коли ухвалювали закон Ківалова-Колесніченка, Конституцію, закон про мову 30 років тому. Боятися нічого не треба, бо здоровий глузд в Україні завжди перемагав. І те що профільний комітет більшістю голосів відкинув спекуляції стосовно послаблення ролі української мови в тому числі у закладах освіти, говорить про те що в парламенті здоровий глузд наявний.

Ви є автором понад 100 наукових праць з історії української літератури Х-ХХІ століття і добре знаєте про найдраматичніші сторінки в історії держави щодо української мови. На вашу думку, головні виклики для збереження української мови вже позаду чи, в умовах російської агресії, ще попереду?

У нас не агресія, а війна. Я не скажу, що виклики будуть завжди, вони будуть тільки тоді, коли ми будемо поводитися роздвоєно. І тут я б хотів нагадати про Володимира Винниченка і концепт роздвоєності душі, особливо характерний для його творчості, написаної за результатами певних невдач революційних змагань 17-19 років. Оця роздвоєність між кордоцентризмомКордоцентризм – розуміння дійсності не стільки мисленням (головою), скільки "серцем" — емоціями, почуттями, внутрішнім, душею. і раціоцентризмом дуже часто призводила до національної трагедії і до величезних тектонічних наслідків. Але вважаю, що ці трагедії і проблеми у нас позаду, а попереду єдине - вперед, тільки перемога і лише успіх.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди