Погрози журналістці Калюжній: поліція зареєструвала заяву за двома статтями

Погрози журналістці Калюжній: поліція зареєструвала заяву за двома статтями

Ексклюзивно
Анна Калюжна
Анна Калюжна. Facebook/Анна Калюжна

Поліція відкрила провадження за зверненням журналістки Анни Калюжної за перешкоджання журналістської діяльності та погрози її близьким. Напередодні Калюжна повідомила, що погрози почали надходити після допису командира одного з батальйонів 3-ї ОШБр Дмитра Кухарчука, де той звинуватив її у "нівелюванні крові" загиблих захисників України під Авдіївкою.

Калюжна у розмові із кореспондентом Суспільного підтвердила, що поліція прийняла її заву і кваліфікувала за двома статтями: "перешкоджання журналістській діяльності" (стаття 171 ККУКарається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.), а також "погрози близьким журналіста" (стаття 345-1 ККУКарається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.)

"Я більше переживаю за те, щоб не нашкодити іншим людям. По перше, я за рідних переживаю, а за себе — то таке", — сказала вона.

Голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин прокоментував Суспільному заяву журналістки щодо погроз вбивством та зґвалтуванням себе та своїх батьків і заявив, що тиснути на журналістів "не дозволено нікому".

"Тиск на журналістів не дозволено нікому, незалежно від того чи носять вони "піксель", піджак, або будь-який інший вид одягу. Наскільки мені відомо, Анна подала заяву до правоохоронних органів, і ми як комітет будемо відстежувати, як вона буде рухатись далі. Ми на контакті, тому сподіваюсь, що правоохоронці спрацюють оперативно і не допустять безкарного тиску на журналістів", — сказав Юрчишин.

Він підкреслив, що подібні заяви у бік Калюжної — це не позиція всієї 3-ї штурмової бригади, а позиція "окремого представника" цього військового з'єднання, тому треба "чітко розділяти" цю думку.

"Я переконаний, що з ним мають спілкуватися правоохоронні органи", — додав Юрчишин

19 червня журналістка та воєнна кореспондентка Анна Калюжна опублікувала пост у Facebook, у якому заявила про погрози вбивством та зґвалтуванням щодо себе та своїх батьків. Погрози почали надходити після допису командира одного з батальйонів 3-ї окремої штурмової бригади Дмитра Кухарчука, де той звинуватив її у "нівелюванні крові" загиблих українських військових під Авдіївкою.

Вона опублікувала скриншоти цих погроз. За словами журналістки, вона отримала уночі також десятки дзвінків протягом кількох годин з різних номерів і ще один дзвінок з погрозою зґвалтування, зокрема на адресу її батьків.

Тоді Калюжна написала, що ідентифікувала авторів погроз і звернеться із заявою до правоохоронців.

У редакції Bihus.Info, де Калюжна пропрацювала останні чотири роки й звільнилась звідти на початку червня цього року, заявили, що погрози на її адресу та її батьків — неприпустимі.

"Ми не в праві говорити за Аню чи пояснювати якось її слова, і не несемо відповідальності за трактування її слів іншими людьми. Однак ми певні, що погрозам у комунікації між журналістами й військовими не місце. Власне, як і між будь-ким в нашій країні. Емоційні реакції створюють конфлікти та розкол між тими, хто очевидно на одному боці. Погрози лише поглиблюють проблеми в нашому і без того розхитаному суспільстві. І це на руку лише нашому ворогу", — йдеться у повідомленні.

Дмитро Кухарчук у коментарі Суспільному назвав Анну Калюжну "псевдожурналісткою" та заперечив, що погрожував їй.

"Сьогодні ми маємо критичну ситуацію на фронті, зокрема в нашій смузі відповідальності. Жодних резервів, натомість мені доводиться шукати їх по тюрмах. Коли ворог планує наступ на Борову, знаходиться ця псевдожурналістка, яка протиставляє себе цілій бригаді, дозволяючи відверті маніпуляції і образи в бік офіцерського складу, нівелюючи бойові здобутки в Авдіївці. Як гадаєте, кому це може бути вигідно, окрім Росії? Чи була моя реакція в бік псевдожурналістки грубою? Була. Я апріорі не маю поваги до тих, хто працює за російські гроші. Але чи погрожував я їй? Ні. Я військовий, і не в моїх правилах комусь погрожувати. Втім, ви і самі бачите що ця істерія викликана виключно бажанням і далі продовжувати хайпувати на війні", — сказав він.

Що цьому передувало

18 червня Анна Калюжна відреагувала на пост блогерки й журналістки Яніни Соколової, де та закликала Генштаб ЗСУ терміново надіслати підкріплення для 3-ї ОШБр на межу Харківської та Луганської областей через загрозу прориву армії РФ.

“У ці хвилини 3 окрема штурмова бригада героїчно тримає рубежі, попри чисельні наступи й переважаючу силу ворога та відсутність резервів”, — написала Соколова.

У своєму дописі Калюжна зазначила, що “в нас на всій лінії фронту ЗСУ стримують наступи переважаючих сил противника”. Також журналістка коментувала вихід українських військ з Авдіївки: "А якщо серйозно, мені дуже не подобається, що вже вимальовується аналогія з Авдіївкою. Коли декілька бригад ЗСУ місяцями тримали там навалу, вкрай виснажилися, туди завели бригаду, якою командує політик — одразу, виявилось, що там ворог кинув от всі свої армії проти однієї бригади! І блогери дружніх політсил через фб змусили терміново всіх відводити".

Водночас Калюжна зазначила, що даний пост не стосується рядових воїнів 3 ОШБр і командирів середньої ланки, які "виконують свою роботу самовіддано" і заслуговують на подальшу "нашу повагу, вдячність, підтримку". Вона наголосила, що допис "лише про політиків і їхніх медійних друзів, які на війні користуються маніпулятивними політичними інструментами".

На цей пост відреагувала Тетяна Даниленко, дружина командира 3-ї штурмової бригади, екснардепа і лідера партії "Національний корпус" Андрія Білецького. Вона заявила, що проти 3-ї ОШБр "розпочалася медіаатака". Вона також висловила жаль, що допис Калюжної вподобали журналісти й активісти.

Після цього, вечері 18 червня, Дмитро Кухарчук, командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр, написав пост, в якому назвав цілу низку українських журналістів "ганьбою української нації" і звинуватив їх у тому, що вони начебто "знецінили подвиг Третьої Штурмової й мого батальйону, який забезпечував відхід українських військ".

Він також опублікував скрини Facebook-сторінок журналістів, які прокоментували пост Анни Калюжної. Серед згаданих журналістів була сама Анна Калюжна, а також військові журналісти Ірина Баглай, Діана Буцко, Анастасія Федченко, Сергій Костеж, Юрій Гайдай та інші.

Хто така Анна Калюжна

Анна Калюжна працювала в політичній та антикорупційній журналістиці, зокрема парламентською журналісткою на "Еспресо" та "24 каналі". Також була кореспонденткою Bihus.Info до червня 2024 року.

З середини березня 2022 року вона почала висвітлювати наслідки російської агресії й роботу українських військових на фронті, зокрема російські злочини на Київщині, Чернігівщині, Сумщині, Харківщині, Херсонщини, Запоріжжі, Донеччині та інших областях України. Також знімає репортажі з деокупованих сіл у прифронтовій зоні. Від початку повномасштабного вторгнення вона видала 75 матеріалів. Серед них — репортажі з Бахмута, Мар’їнки, Роботиного, Оріхова, Кліщіївки та Кремінських лісів.

10 травня 2024 року медійниця отримала спеціальну відзнаку Bucha Journalism Conference у номінації "Найкращий воєнний репортаж".

На початок