Президент Ради ЄС Шарль Мішель внесе питання Грузії в порядок денний найближчого саміту лідерів країн Європейського союзу.
Про це він написав у соцмережі Х.
Мішель зазначив, що торік у грудні Єврорада вирішила надати Грузії статус кандидата на вступ до ЄС за умови, що країна зробить відповідні кроки та проведе необхідні демократичні реформи.
Однак, за його словами, ухвалення грузинським парламентом закону про "іноагентів" є "кроком назад і ще більше віддаляє Грузію від шляху до ЄС".
"Водночас грузинський народ чітко обирає майбутнє в Євросоюзі, і ми зробимо все, аби підтримати його амбіції. З цієї причини я додам Грузію до порядку денного наступного саміту лідерів країн ЄС", — написав президент Ради ЄС.
28 травня парламент Грузії подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі і остаточно затвердив "Про прозорість іноземного впливу", так званий закон про "іноагентів".
Що відомо про грузинський "закон про іноагентів"
13 травня, юридичний комітет парламенту Грузії розглянув та підтримав законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" у третьому читанні за 67 секунд.
Парламент Грузії 14 травня ухвалив у третьому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що наклала вето на законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу".
Видання "Эхо Кавказа" повідомляло, що керівна партія "Грузинська мрія" має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президент не підпише закону, його підписує та публікує голова парламенту.
Що відомо про "закон про іноагентів"
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
