Два роки Маріуполь живе в окупації. Росіяни намагаються зробити його російським — і за виглядом, і за атмосферою. Як говорить одна з героїнь цього тексту: "Місто інфіковане страхом". Повну версію цього матеріалу читайте за цим посиланням.
Перший рік в окупації Катерина (ім’я змінено) намагалася зайвий раз не виходити з дому. "Життя у Маріуполі не зупинилося, — говорить. — Але це життя в постійному страху".
Інна (ім’я змінено) вже виїхала з Маріуполя. Атмосферу у місті описує як "задушливу та гнітючу". В Маріуполі лишився її найкращий друг. "Він мені не все розповідає. Є речі, які в Маріуполі не можна озвучувати навіть у телефонній розмові, — пояснює Інна. — Якби мій друг поспілкувався з кимось з українських журналістів, окупанти швидко б це пробили. Уявляєте, як там зараз жити?".
Жінка розповідає, росіяни особливо перевіряють молодь, бо "вона хоче жити краще і говорить про це у соцмережах". Серед старших людей, каже, переважає позиція: "аби не було війни". "У мене тітка така: і не за Росію наче, але і не за Україну, а скоріше — за комфортне життя у своєму домі", — говорить Інна.
Під час блокади армія РФ зруйнувала 50% багатоповерхівок. Наразі росіяни намагаються відбудовувати місто. Мешканка Маріуполя Валентина (ім’я змінено) розповідає: "Зараз квартири віддають росіянам, які приїжджають працювати, або продають. Можна ще взяти іпотеку на квартиру, яку ти мав, потім її зруйнували й зараз знову побудували. Це нонсенс!"
Будинок, в якому була одна з квартир Валентини, відновили. Але щоб зберегти це житло, її донька, на яку вона записана, мала б приїхати у Маріуполь, взяти російський паспорт і підтвердити право власності.
Вакансій, не пов’язаних з будівництвом, в місті в рази менше. На них, особливо, у сфері послуг, беруть переважно жінок. Чоловіків влаштовують неохоче — у місті мало хто вірить у відстрочку від мобілізації. Катерина розповідає, її подруга з чоловіком відкрили крамницю, але не реєстрували її в російських державних сервісах: "Щоб не світити дані про чоловіка, бо почнуть приходити повістки".
Сама Катерина не працює — "щоб не комунікувати з росіянами". Згадує, як на початку окупації зі знайомим їздила у села за продуктами, щоб продавати їх на базарі в Маріуполі: "Потім нас зупинили "деенерівці". Чоловіка того били сильно. Повезли у комендатуру. Я питала, за що? А вони: за несплату податків".
Школи у Маріуполі перейшли на російську мову і навчальну програму. Росія друкує методички для них — настанови про "патріотичне" виховання та російські історичні наративи: князі Київської Русі були "діячами Росії", РФ бореться з "українськими нацистами", Україна — "проєкт іноземних спецслужб". Є поодинокі випадки, коли маріупольські діти ще вчаться онлайн в українських школах. Але це ризиковано, говорять наші героїні.
Цієї весни у центрі Маріуполя з’явилися намети "Армии России". В них маріупольців заохочують приєднуватися до російських збройних сил. Але, кажуть місцеві, особливо ніхто в ці намети не заходить. За даними Маріупольської міськради, найближчим часом в місті мають мобілізувати щонайменше тисячу людей.
Під час боїв за місто у Маріуполі офіційно загинули понад 20 тисяч людей, проте точну кількість загиблих неможливо підрахувати. Люди поховані під зруйнованими будинками, когось ховали у братських могилах, когось — закопували просто у дворах. Загалом немає даних про 150 тисяч маріупольців, говорить Анна Мурликіна, редакторка маріупольського порталу 0629.com.ua.
24-річна Ірина Навальна виїхала з Маріуполя у травні 2022-го. У вересні повернулася провідати бабусю. Її зупинили на перевірку документів і не відпустили. А увечері того ж дня на російському телебаченні показали сюжет, що у Маріуполі затримали жінку, яка начебто готувала теракт на виборчій дільниці — у місті тоді проходив псевдореферендум, щодо приєднання Донецької області до РФ.
"Ми місяць не знали, що з нею, — розповідає Олександра Столяр, мама Ірини. — Її тримали в Донецькому СІЗО, били". Ірину Навальну зараз "судять" у Ростові, їй загрожує до 20 років ув’язнення.
"У Маріуполі зараз такий страх, що люди не довіряють сусідам. Ніхто не знає, хто може бути донощиком. Ніхто не розмовляє в черзі. Уявляєте?", — каже Мурликіна.
Маріупольці говорять, людям не в окупації складно уявити повну картину життя там. Анна Мурликіна називає місто "зоною беззаконня" та пояснює: щобільше росіяни будують у Маріуполі, тим більше місцевих розуміє: звільнення буде нескоро.
"Більшість розуміє, що сталося, хто це все зробив. Навіть будівельники, які приїхали з РФ, зауважують, що це було захоплення Росією території України. Просто люди інфіковані страхом, тому не висловлюють думок чи сумнівів", — говорить Катерина.
