Перейти до основного змісту
Україну знову накрив пил із Сахари. Чи нормально це для наших широт і наскільки він небезпечний

Україну знову накрив пил із Сахари. Чи нормально це для наших широт і наскільки він небезпечний

Пил з Сахари в Полтаві
Пил з Сахари, що дістався України, Полтава, 1 квітня 2024. Суспільне Полтава

Уже вдруге за квітень метеорологи повідомляють: пил із Сахари дістався України. Першого разу явище супроводжувалося сухістю й вітром, а 24 квітня африканський пісок випав із дощем. На півдні навіть спостерігали бурі та жовті опади. Як пил долетів три тисячі кілометрів з африканської пустелі та для кого небезпечний — у матеріалі Суспільного.

Як у Європу потрапляє пісок із Сахари

Сахара викидає від 60 до 200 млн тонн мінерального пилу на рік. Більшість швидко осідає. Та інколи він долітає до Європи, Латинської Америки, Сполучених Штатів. Національний центр охорони навколишнього середовища США уточнює: часом через грози та циклони виникають швидкісні вітри, які переносять пил на тисячі кілометрів.

Минулого разу, 8 квітня, пил із Сахари дійшов до Швеції, Фінляндії та північного заходу Росії. Нова пилова хмара 23 квітня вкрила Грецію. "Це один із найсерйозніших випадків концентрації пилу і піску з Сахари з 21-22 березня 2018 року", — сказав Костас Лагувардос, директор з досліджень погоди в Афінській обсерваторії.

Конкретно цей епізод викликали переміщення атмосферних мас з області низького тиску над Лівією. Вітри також принесли гаряче повітря з пустелі. Водночас із заходу рухається фронт чистішого і свіжішого повітря. Тож, за прогнозами, за кілька днів атмосфера над Грецією стабілізується. Загалом пилові хмари з Сахари над Європою влягаються протягом кількох днів.

Африканський пил із пустелі Сахара
Африканський пил із пустелі Сахара покриває місто Афіни, Греція, 23 квітня 2024 року. REUTERS/Louisa Gouliamaki

Чи стає пилу все більше

Науковець європейської Служби моніторингу атмосфери імені Copernicus (CAMS) Марк Паррінгтон пояснює: "Хоча це не є чимось незвичайним, що пилові шлейфи з Сахари досягають Європи, останніми роками спостерігається збільшення інтенсивності та частоти таких епізодів, що потенційно може бути пов'язано зі змінами в моделях атмосферної циркуляції".

Як спостерігали в Copernicus, дрібні аерозольні частинки з Африки переміщувалися до Європи принаймні тричі за зиму, чотири рази в березні та вже принаймні втретє — у квітні. Найбільше пилу зазвичай в Іспанії, на Піренейському півострові.

Група іспанських вчених стежили за пиловими масами з супутникових знімків й опублікували дослідження на EGUsphere. Стаття показує, як за останні десятиліття зросла частота та інтенсивність появи в Європі пилу з Сахари. Виявили, що з 2005 по 2019 роки частота подвоїлася. У лютому-березні 2020-2022-х пісок із Сахари став ще частішим на континенті, а тривалість потоків стала такою довгою, яку досі не фіксували.

"З 2020 року ми спостерігаємо підвищення температури в Середземному морі та тривалу посуху в Магрибі. Ці умови сприяють виникненню цих незвичних зимових явищ", — говорила Сара Басарт, науковиця Всесвітньої метеорологічної організації, співавторка дослідження.

А що відбувається в Україні

Уперше цього року про пил із Сахари "Укргідрометцентр" оголошував 1 квітня, а вдруге — через три тижні, 24-го.

У першому випадку погода на території країни була антициклональна, суха, і небо потьмяніло через завислі дрібнодисперсні часточки. Синоптики застерігали не називати це пиловою бурею: для неї швидкість вітру має бути вищою за 12 м/с, а тривати негода має три й більше годин. Водночас у Києві фіксували пориви вітру 15-20 м/с, а на Чернігівщині явище таки визначили як бурю. Пилові бурі загалом характерні й степовій частині України, пояснювала Суспільному лікарка Олена Кондратенко.

Вдруге пил з Африки припав на вологу циклональну погоду в Україні. У Херсоні, Києві, на Миколаївщині, на Черкащині та в інших регіонах випали бурі й жовті дощі, які залишали сліди на машинах, рослинах, парасольках, одязі.

Керівник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк пояснив Суспільному причину цих "брудних дощів": "Опади — це практично природний фільтр атмосфери. Тобто атмосфера була насичена цими частинками, при випаданні опадів кожна крапелька забрала на себе частинку цього забруднення і спустила його на землю".

В "Укргідрометцентрі" кажуть, вологість посприяє тому, що пил швидше вимиється з атмосфери, ніж за сухої погоди.

Чи чужоземний пил в Україні — часте явище

На початку квітня синоптикиня українського гідрометцентру Наталія Птуха пояснила, що таке явище не часте в Україні, проте буває раз на кілька років. Синоптикиня Наталка Діденко підтверджує, що до України долітав пил з Африки й у попередні роки.

Як розповів Суспільному начальник Дніпровського регіонального центру з гідрометеорології Василь Гринчак, подібне явище в області востаннє було у 2018 році.

У 2021 році синоптикиня Віра Балабух говорила "Укрінформу", що пилові маси з Сахари ідуть через Європу та можуть зачепити західні та північні області України.

Пил може приходити не тільки з африканської пустелі. Так, у 2021 році частину України накрили наслідки пилової бурі, яка пройшла над Астраханню РФ, у прикаспійському регіоні.

Чи шкодить африканський пил здоров’ю та як уберегтися

За словами Наталії Птухи, пил із Сахари не має прямої загрози для здоров’я, тому що він дрібнодисперсний і розташований вище, ніж живе людина. Пил, що випадає з дощем, говорить синоптикиня, хіба що створює незручності, бо осідає брудом на поверхнях. Але якщо надворі сухо, ситуація гірша.

Алергологиня Майя Руселевич розповідає, що пил із пустелі може бути небезпечним для людей, які мають гіперактивність бронхів, захворювання легень, часті риніти, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт. "Пил — це не тільки подразнення мікрочастинками, яке викликає реакцію слизової у вигляді набряку, гіперемії, посилення слизовиділення, а ще й переносник пилку рослин. Тому часто загострюється поліноз, алергічний ринокон'юнктивіт".

Люди з груп ризику повинні додатково застосовувати бар'єри для слизових оболонок: вдягати маски або респіратори, окуляри, капелюх, застосовувати назальний фільтр.

Потрібно також пити багато води, більше перебувати у приміщеннях, зачинити вікна, увімкнути очищувачі повітря і зволожувати його до 40-60%. "І, звісно, контактуємо з лікарем — з алергологом, пульмонологом, — якщо є напади задишки, утруднене дихання", — додає Руселевич.

Топ дня
Вибір редакції
На початок