У світі понад 6 мільйонів людей з хворобою Паркінсона. Це розлад головного мозку, який викликає, зокрема, мимовільні чи уповільнені рухи та скутість м’язів. Генеза хвороби досі не зрозуміла. Хоч діагноз не смертельний, але може суттєво вплинути на якість життя. Суспільне розповідає про діагностику та допомогу людям з цим захворюванням.
Причини хвороби
В Україні станом на 2023 рік хвороба Паркінсона діагностована у майже 30 тисяч людей. Загалом у світі таких людей понад 6 млн. Експерти Центру громадського здоров’я МОЗ України кажуть, походження цієї хвороби досі точно не відоме. На думку науковців, грають роль генетика, вік і фактори зовнішнього середовища (пестициди й гербіциди, що використовуються в сільському господарстві та в транспорті або промислові забруднення).
Взаємодія цих факторів спричиняє дегенерацію в нейронах стовбура головного мозку. У США як причини називають "специфічні зміни в генах", а у Великій Британії — поєднання генетичних факторів і впливу довкілля.
Асистентка кафедри фармації Буковинського державного медичного університету Яна Гончарук пояснює, що перші симптоми захворювання найчастіше з’являються у віці 55-60 років, однак, за даними ВООЗ, на вікову групу 20-50 років припадає приблизно 5% усіх зареєстрованих випадків. Їх класифікують як хворобу Паркінсона молодого віку.
Національна служба здоров’я Англії зазначає, що у більшості людей з хворобою Паркінсона симптоми починають розвиватися після 50 років. У США натомість більшість випадків діагностують від 60 років, а приблизно 5-10% випадків — у віці до 50. Також трохи частіше чують цей діагноз чоловіки, ніж жінки.
Процеси в мозку, що призводять до хвороби
Симптоми хвороби Паркінсона зазвичай починають розвиватися, коли у чорній субстанції мозку (substantia nigra) втрачаються близько 80% нервових клітин. Це призводить до зниження рівня дофаміну, який відіграє важливу роль у регуляції рухів тіла.
Чорна субстанція є частиною системи базальних гангліїв — ділянці мозку, яка контролює рух. Національний інститут віку в США уточнює: при хворобі Паркінсона нервові клітини в ній порушуються та/або гинуть.
Процесам у базальних гангліях передує втрата норадреналіну. Під час хвороби Паркінсона однією з перших ділянок, що зазнають дегенерації, є блакитна пляма (locus coeruleus), відповідальна за норадреналін. Вона бере участь у реакціях на стрес, емоційній пам'яті та контролі моторних, сенсорних і вегетативних функцій. Пошкодження locus coeruleus може зумовлювати прогресування захворювання Паркінсона.
Саме втрата норадреналіну може допомогти пояснити деякі ознаки хвороби Паркінсона, не пов’язані з рухами: втомливість, нерегулярний артеріальний тиск, уповільнення руху їжі через травний тракт і різке падіння тиску, коли людина підводиться з положення сидячи або лежачи.
Які симптоми хвороби Паркінсона
Ранньою ознакою захворювання може бути зміна почерку: він стає дрібнішим, літери — тісніші. Також першим виявом може бути те, що ви не відчуваєте запаху їжі.
Симптоми часто починаються на одній стороні тіла або навіть на одній кінцівці. Коли хвороба прогресує, вражає обидві сторони. Проте симптоми з одного боку можуть бути сильніше вираженими, ніж з іншого.
Оксана Яремчук, кандидатка медичних наук, доцентка Буковинського державного медичного університету, назвала основні симптоми хвороби:
- тремор — тремтіння, яке зазвичай починається з руки чи ноги; більш виражене у стані спокою;
- брадикінезія — уповільнення руху, коли фізичні рухи набагато повільніші за норму. Це може ускладнювати повсякдення і призвести до характерного повільного пересування маленькими кроками;
- ригідність — скутість і напруга у м’язах, що може ускладнювати переміщення в просторі, змінювати вираз обличчя, а також може призвести до болісних м’язових спазмів (дистонія).
Супровідні вияви хвороби:
- депресія, тривожність та інші зміни в ментальному здоров’ї;
- труднощі з ковтанням, жуванням і мовленням;
- проблеми з утриманням рівноваги (це може призвести до падінь);
- проблеми з сечовипусканням або закрепи;
- проблеми зі шкірою;
- втрата нюху (аносмія);
- проблеми зі сном (безсоння).
Діагностика
Жодні аналізи не можуть остаточно підтвердити хворобу Паркінсона. Лікар ставить діагноз на основі симптомів, історії хвороби та огляду. Лікар загальної практики, найімовірніше, попросить людину виконати кілька фізичних вправ, щоб оцінити, чи є проблеми з рухом.
Якщо є підозра на Паркінсона, доктор спрямує пацієнта до невропатолога та геріатра. Перший спеціалізується на хворобах центральної та периферичної нервової системи, другий — фахівець із проблем, з якими стикаються літні люди.
У деяких випадках може проводитися спеціальне сканування мозку, наприклад комп’ютерна томографія. Це роблять, щоб виключити інші причини симптомів. Для лікування також застосовують фізіотерапію, сеанси в логопеда, масажі.
В окремих випадках, коли лікування не дає ефекту, людині роблять операцію. Під час хірургічного втручання пацієнту в частину мозку вводять електроди, які під’єднують до невеликого електричного пристрою, імплантованого в грудну клітку. Така система стимулює певні ділянки мозку, які контролюють рухи. Операція може допомогти зупинити тремор, сповільненість рухів та ригідність.
Як запобігти хворобі Паркінсона
Основні рекомендації фахівців — збалансовано харчуватися та регулярно займатися фізичною активністю, бодай ходити пішки по 10 хвилин на день.
Не варто вживати продукти з пестицидами: дослідження показують, що аграрії, які частіше контактують з цими сполуками, мають значно вищі показники захворюваності.
А що тоді варто вживати більше?
- Фолієву кислоту. Вона є в темно-зелених овочах (броколі, шпинат, зелень, брюссельська капуста, спаржа);
- вітамін В (авокадо, бобові, сочевиця);
- жирні кислоти Омега-3, які допомагають збалансувати рівень холестерину, підвищити імунітет та є своєрідним будівельним матеріалом для мозку, нервової та ендокринної систем;
- Встановлено, що близько 70% пацієнтів із початковими проявами хвороби Паркінсона мають низький рівень вітаміну D3. Він є в продуктах тваринного походження: жир печінки тріски, форель та лосось; менше його в яйцях, сардинах, тунці.
Як пише ВООЗ, за останні 25 років хвороба Паркінсона стала вдвічі більш поширеною. Захворювання й досі мало досліджене, несмертельне, хоча й не виліковне, не є сімейною хворобою, але залежить від сукупності генетичних і зовнішніх чинників. Хвороба може створювати велике навантаження на організм і підвищити вразливість до серйозних і небезпечних для життя інфекцій.
Запобігти чи відтермінувати хворобу Паркінсона, й не тільки її, допомагають фізичні вправи. Центр громадського здоров’я рекомендує інтенсивні щоденні прогулянки на свіжому повітрі, катання на велосипеді, йогу. Літнім людям рекомендується щотижня займатися двома видами фізичної активності: аеробними та силовими вправами.
