Володимир хотів потрапити до тероборони — йому відмовили через відсутність досвіду. Тричі ходив до центру комплектування та попросив повістку. Боєць із псевдо “Зіл” нині служить в одному з відділів Миколаївського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. До цього — у складі 79-ї десантно-штурмової бригади чоловік отримав поранення.
Про власне рішення — стати на захист України військовослужбовець Володимир розповів журналістам Суспільного.
До повномасштабного вторгнення чоловік працював слюсарем. Від початку великої війни став допомагати в обороні Миколаєва: копав окопи, бліндажі.
"Сказали, що потрібна допомога на Широкобальському мості. Копали протягом двох днів, потім познайомився з хлопцями, які привозили блоки для укріплення, і почав їздити з ними", — пригадує військовослужбовець.

Через два тижні звернувся до знайомих, аби вступити до лав Тероборони. Там Володимиру відмовили, посилаючись на відсутність досвіду. У ТЦК двічі казали, що він не належить до першої черги резервістівКолишні військові, учасники Антитерористичної операції (АТО) та Операції об’єднаних сил (ООС), ті, хто уклав контракт на службу в резерві.. За станом здоровʼя чоловік обмежено-придатний.
"Кажу: "Добре, я почекаю". І пішов шукати повістку. Знайшов повістку в АТБ, там роздавали. Підійшов, кажу: "Можете дати мені повістку?" Вони стоять, дивляться на мене такими очима, кажуть: "У сенсі! Та ладно". Виписали, кажу: "Дайте ще одну, якщо мене знов не приймуть", — розповідає "Зіл".
До навчального центру боєць потрапив після третього самостійного звернення до ТЦК. Після цього за розподілом був стрільцем, помічником гранатометника у 79-й бригаді.
Згодом Володимира перевели на посаду механіка-водія. Втім, попрацювати не встиг. У вересні 2023 року отримав поранення.
Почали позаду крити нас, така "каша" була. Секунд через п'ять прийшов до тями, хочу вставати, встаю і падаю. Повністю перебило малогомілкову кістку, суглоб знизу. Після цього хлопці ще півтора кілометра на собі тягли.
Попереду були вісім місяців реабілітації, нині у нозі Володимира пластина. Для подальшої служби як обмежено-придатного чоловіка направили до відділу Миколаївського РТЦК та СП.
"Я зараз в основному займаюсь медициною, відвозимо людей на військово-лікарські комісії. У нас повністю вся рота охорони набрана хлопцями з передка, після "нуля", абсолютно. Хто не був, тих вже перевели у бойові бригади", — розповідає чоловік.

У травні 2022 року Володимира нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
"Я б давав більше ордени хлопцям, яких з нами вже немає. Це дійсно ті люди, які заслуговують набагато більше", — говорить військовослужбовець.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.


