"Є методика, по якій ми оцінюємо ризик повторного правопорушення". Висоцька — про мобілізацію засуджених та увʼязнених

"Є методика, по якій ми оцінюємо ризик повторного правопорушення". Висоцька — про мобілізацію засуджених та увʼязнених

увʼязнені, тюрма
Увʼязнені в одній з установ виконання покарань на Львівщині, 3 серпня 2023 року. Фото: Paula Bronstein/Getty Images

13 березня у Верховній раді зареєстрували законопроєкт про звільнення засуджених для служби за контрактом у ЗСУ. Олена Висоцька, заступниця міністра юстиції України, розповіла Суспільному про те, який мобілізаційний потенціал серед увʼязнених, з якими статтями не можна мобілізуватися, як на цей законопроєкт реагують військові та чи будуть увʼязнені після демобілізації повертатися до вʼязниці.

Який мобілізаційний потенціал серед засуджених?

Перша категорія — ті, хто має судимість, але вже відбули покарання. Це приблизно 50 тисяч людей. Друга категорія — це люди, які зараз відбувають покарання. Їх є 26 тисяч.

Яким чином буде відбуватися їхній призов?

Призов першої категорії — так само як й інших людей. Захищати країну — це конституційний обов'язок кожного. Якщо говорити про тих, хто зараз перебуває в колоніях, ми передбачаємо для них таку конструкцію, як умовно-дострокове звільнення за їх заявою. Тобто їхнє бажання є обов'язковим. Як і обов'язковим є укладення контракту з ЗСУ як умови, щоб звільнитися умовно-достроково.

Які категорії плануєте мобілізовувати, і чи будуть виключення за статтями?

Було багато ідей обмежити постатейно. Зараз виключення — це засуджені, які отримали вироки за статтями проти національної безпеки, проти державності, колаборанти, держзрадники тощо. І друга група — це воєнні злочини.

Можливо, в ході розгляду законопроєкту зʼявляться й інші обмеження, але ми вважали, що буде доцільно дати можливість служити всім категоріям за виключенням цих двох, що я перерахувала вище. Кожен засуджений, так чи інакше колись відбуде строк і наша робота полягає в тому, щоб його ресоціалізувати. Говорити про те, що на якомусь етапі строку він не може приєднатися до лав Збройних сил, бо кілька десятків років тому, наприклад, вчинив страшний злочин, є несправедливим. Люди виправляються, змінюють погляди.

Чи були прохання від військовослужбовців обмежити мобілізацію ув'язнених?

У Генштабу не було такого. Тому маємо редакцію законопроєкту, в якій не можна мобілізувати тільки ось ті дві групи засуджених. У депутатів були й інші підходи, наприклад, не мобілізувати тих, хто скоїв особливо тяжкі злочини. Але такими можуть бути й корупційні злочини, якщо фігурують великі суми. Особливо тяжкий злочин — це не завжди щось насильницьке.

Чи є ризики у мобілізації людей, які відбувають покарання саме за насильницькі, сексуальні злочини?

Ми дискутували це питання і залишились на позиції, що кожна справа індивідуальна. Може бути страшна стаття, але людина може змінитися, тому що до неї кілька років застосовувались спеціально розроблені інструменти, ресоціалізації, корекційні програми. У нас є методика, по якій ми оцінюємо ризик повторного правопорушення. Звісно, будемо орієнтуватися, чи підходить така людина командиру.

Але ще раз повторюю: визначальною буде дискусія парламентарів і все це регулювати буде їхня кінцева редакція законопроєкту. Можливо, на першому етапі буде багато обмежень, а потім їх будуть знімати. Або навпаки, на першому етапі буде мінімум обмежень, але практика покаже, що потрібні додаткові запобіжники.

Чи потрібно військовим знати, за що саме людина відбувала покарання? І чи буде це враховано в законі?

В законопроєкті жодного формулювання про таку інформацію немає. Але не можна говорити, що це якось по-тихому буде відбуватися, що людина потрапить в армію, а побратими не будуть знати, хто це, що було скоєно, який строк. Ця інформація буде відома, в першу чергу, командирам.

Деніс Малюська говорив, не всі командири готові брати в підрозділи засуджених.

Хтось з них вважав це непотрібним законопроєктом. Хтось готовий співпрацювати з нами.

Для засуджених будуть окремі підрозділи? Чи буде в законопроєкті така норма?

Ми виходили з того, що, все, що може вирішити Міноборони, Генштаб, вони роблять це самі. Це на їхній розсуд — чи доцільно робити окремі підрозділи, чи засуджені будуть серед тих, хто вже служить. Закон має загальні риси. Він визначатиме все, що стосується прав, або обовʼязків засуджених. Інші процедури ми передбачимо в інших документах.

Як захищатимуть засуджених від дискримінації через їхнє минуле?

Важливо, щоб кожен засуджений, знайомився з контрактом, щоб у нього потім не було жодних питань або претензій до ЗСУ або до держави. Єдина сьогоднішня норма, яка є в законі — відсутність права на класичну відпустку. Закон передбачає, що засуджені зможуть її отримати виключно в разі поранення і перебування в лікарнях. Але це не можна називати дискримінацією. Вони умовно-достроково звільнені під умовою контракту і не можуть ухилятися від виконання обов'язків по ньому. За це є окреме кримінальне покарання від 5 до 8 років. Але це зроблено для того, щоб не було спекуляцій на цій темі — щоб це не виглядало просто масовим звільненням засуджених.

Щодо людей, які були раніше ув'язнені й вже звільнилися — в чому була складність саме їхньої мобілізації?

По закону військовий облік таких людей не вівся. Ми це зараз усуваємо.

Чи ви оцінювали при розробці законопроєкту, наскільки суспільство готове до того, що у нас будуть мобілізовувати ув'язнених?

Ми проводимо дискусії, бачимо аргументи тих, хто за і проти. В першій місяці повномасштабного вторгнення ми отримали тисячі заяв від засуджених про те, що такий закон потрібен. У в'язницях перебувають дуже різні категорії засуджених. Ті, хто замотивовані допомогти, хто бачить своє життя в Україні, хто розуміє, що вже не буде повторювати помилки, хочуть довести це в тому числі й таким шляхом.

Серед тих, хто були помилувані президентом і в перші місяці повномасштабного вторгнення долучились до лав ЗСУ, є нагороджені, є поранені та загиблі. Тому говорити, що це зайва ініціатива, не можна. Кожна людина зараз цінна Збройним силам і ми маємо робити все, щоб допомагати їм.

Чи потрібно дати можливість мобілізуватися довічно ув'язненим?

Якщо вони не скоїли воєнний злочин, або злочин проти державності, теоретично така людина може мобілізуватися. Серед довічно засуджених є люди, які вже ресоціалізовані. Тому ми не робили застережень щодо них в законопроєкті. Якщо їх зроблять народні депутати, тоді зменшиться мобілізаційний потенціал, бо йдеться про близько півтори тисячі людей.

Після демобілізації довічно ув'язнений повинен повернутися до в'язниці?

Ні. По-перше, ми не знаємо, коли закінчиться війна. Контракт не може бути розірваний до закінчення воєнного стану. Тому не бачу справедливості в тому, щоб після повертатися до в'язниці.

Чи визначений механізм, як саме ув'язнені будуть мобілізовуватися?

Це наступний етап після прийняття законопроєкту — детальна процедура по взаємодії між Міністерством юстиції й Міноборони. Ми, в принципі, вже бачимо, як це буде відбуватися, але не можемо зараз виписувати деталі, бо будь-яке слово, яке зміниться в законопроєкті, має значення для цих процедур.

На початок