Вінничанка Олена Фірманюк організувала перші мовні практикуми з вивчення української для військових. Наразі учасниками стали захисники 150-ї частини ТрО ЗСУ. Про мету проєкту, як і хто може стати учасником, скільки часу потрібно, щоб вивчити українську — жінка розповіла в ефірі Українського Радіо Вінниці.
Мета практикумів та курси
Олена Фірманюк — організаторка розмовних клубів “Єдині” у Вінниці та керівниця відділу співпраці з територіальними громадами. Мовні практикуми започаткувала спільно з всеукраїнським рухом "Єдині".
"Мені здається, що ця ідея була від початку існування проєкту, коли були спекуляції на тему "мова і військові". Тоді ми зрозуміли, що нам потрібно розвінчувати це і показувати, що військові за українську мову, вони її вивчають давно, цікавляться нею. У нас спочатку військові були звичайними студентами. Вони відвідували онлайн розмовні клуби або користувалися нашими завданнями у чатах. А вже на початку лютого ми реалізували такий пілотний проєкт. У 150-й частині ТрО ЗСУ відбулися наші перші мовні практикуми за підтримки Уповноваженої з питань захисту державної мови та проєкту "Єдині". До нас напряму звернулася ця частина", — сказала Олена Фірманюк.
Мета практикумів — допомогти, підтримати усіх охочих у вивченні української.
"Для того, щоб долучитися військовим, потрібно посприяти тому, щоб командування звернулося до нас напряму. У такому випадку ми організуємо розмовні клуби, практики у тій частині, де буде така можливість. Бо ми маємо велику базу вчителів, волонтерів, філологів, які дійсно мають змогу і в прифронтових, і в деокупованих містечках допомагати переходити на українську мову".
На сайті "Єдині" є інформація про курси. Кожен може собі обрати або курс переходу на українську мову, або граматичний. Різниця між ними у складності, розповіла Фірманюк.
"Курс переходу є легшим. Він підходить тим, хто ще в побуті не спілкується українською, і він потребує мовної підтримки і психологічної у подоланні бар'єрів. А граматичний курс є більш складним. Потрібно витрачати щонайменше двадцять хвилин щодня, щоб виконувати завдання. І ви тоді впевнено зможете грамотно писати".
Як проходить навчання
У пілотному проєкті навчання для військових передбачено чотири заняття у форматі наживо. Група складається з сорока людей.
"Це більша група, ніж ми зазвичай формуємо. Адже розмовний клуб — це вільне спілкування. А коли є сорок людей, то наші методисти вибирали правильний формат, щоб це не перетворилося у лекцію, яка може бути не такою цікавою. Хочеться, щоб кожен військовослужбовець, який бере участь у проєкті, повністю задовольнив свій запит. Тому ми вирішили, що це будуть мовні практикуми з інтерактивними цікавими мовними іграми. Ми готували ділове мовлення, наприклад, різниця між військовим і воєнним. Готували на запит інформацію про Шевченка, українська лайка", — розповіла Олена.
У курсах охоплюють теми культури, історії, запрошують на вебінари істориків, психологів, щоб ті допомогли подолати мовні бар'єри. Також є в курсі частина з медіаграмотності. Це, на думку Фірманюк, потрібно для того, щоб українці, які послуговуються російською, вміли себе захисти від російської пропаганди.
Як фахівці працюють зі студентами
"Якщо ви вирішили перейти на українську, то заходите на сайт, обираєте курс, який вам подобається, і ви відразу перейшли в канал проєкту і в чат підтримки. Там ви ознайомитеся з правилами, якщо погоджуєтеся, то залишаєтеся з нами. Ви маєте там щоденні завдання. Людина обов'язково їх виконує. Ви бачите графік розмовних клубів онлайн. Також ви бачите реєстрацію на розмовні клуби, які відбуваються наживо у близько 35 територіальних громадах, у тому числі в деокупованих і прифронтових. Тобто це таке поєднання онлайн і формату наживо".
Щоб вивчити українську з нуля — часу потрібно кожному по-різному. Інколи все залежить від мотивації, розповіла Олена.
"У нас є учасник — пан Штефан. Він німець. Він розпочинав вивчення української мови з нашим проєктом на базі слабкої російської. Зараз він володіє українською, написав вірші. Ми допомогли йому випустити збірку. Вірші про війну. Книга вийшла двома мовами: українською і німецькою. Книга вийшла друком за рік, як він вивчав українську. Щоденно варто практикуватися. Він так і робив. Ми знаємо, що він самостійно опрацьовував матеріали, читав вголос книги, спілкувався з українцями. Тому мотивація — це те, що має бути в першу чергу".
Учасники курсів — люди різного віку, розповіла. Коли людина хоче вивчити мову — вона це робить, сказала Олена Фірманюк.
"На прифронтових і деокупованих територіях працюють філологи. Це такий для нас був виклик: знайти на деокупованих територіях викладачів. Ми доклали всіх зусиль, щоб ці розмовні клуби там відбувалися наживо. У момент, коли було найбільше обстрілів, ми переходили у формат онлайн або взагалі скасовували заняття. Але та мотивація, яку продемонстрували учасники наші з Балаклії, Чорнобаївки, Херсона та усіх наших деокупованих громад, вони мотивують всю команду".
