Українська православна церква Київського патріархату анулювала нагороду бойовому медику Віктору Пилипенку родом з Рівного через його сексуальну орієнтацію. У лютому Патріарх Філарет нагородив військового медаллю "За жертовність та любов до України".
Військовий розповів Суспільному свою позицію відносно цієї ситуації.
Віктора Пилипенка 8 лютого нагородив медаллю Філарет — патріарх Української православної церкви Київського патріархату, яка юридично припинила існування, після створення в Україні ПЦУ. Відзнаку забрав командир військового 15 лютого, який приїхав на урочисте вручення до Києва. Через десять днів, 26 лютого, патріарх Філарет анулював нагороду, бо дізнався, що Віктор — відкритий гей.
"Мені командир скинув у месенджері фото з цією нагородою. Сказав: «Тепер маєш таку нагороду». Коли я побачив, що ця нагорода від Київського патріархату, я замислився: чи це зміна позиції Філарета, щодо геїв, або ж це якась помилка? Мабуть, він не знав, кому вручав таку нагороду. Я зробив публікацію у Facebook й припустив, що він змінив до нас ставлення та подякував йому за це. Але виявилось інакше", — розповів бойовий медик.
У пресслужбі УПЦ Київського патріархату причину анулювання нагороди пояснили так:
"Повідомляємо, що, зважаючи на відкриту пропаганду гріховної ідеології та заперечення існування Бога, вважати церковну нагороду Віктору Пилипенку від 08.02.2024 року – анульованою".
Віктор Пилипенко — відкритий гей та голова громадської організації "Військові ЛГБТ+К", яка займається захистом прав ЛГБТ військових. Він брав участь у Революції Гідності та Антитерористичній операції. У 2022 році бойовий медик повернувся на фронт добровольцем у 72-гу окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців.
"Я маю тверду патріотичну позицію. Я розумів, що Росія — загроза нашій незалежності, волі та демократії. Це спонукало мене йти добровольцем. На війні, під час двох років із 72-ю бригадою я не зазнавав дискримінації, лише підтримку", — зазначив військовослужбовець.
У підтримку Вікторові Пилипенку від своїх медалей відмовились інші військові, волонтери та громадські діячі, яких Філарет нагороджував раніше. Серед них — фундатор добровольчого батальйону "Донбас", волонтер Павло Шатохін.
"Мене зачепило, що вони почали обґрунтовувати, чому ця людина не заслуговує, щоб бути визнаною гідною. Нагадаю, за подяку про "Жертовність і любов до України". Вибачте, ви що дізнались, що це не була жертовність? Ви дізналися, що не до України була жертовність? Може не любов до України? Ні! Увесь цей логічний ланцюг лишився. Віктор Пилипенко віддає частину свого життя Україні. Ми вдячні йому", — розповів Павло Шатохін.
Обґрунтування, яке надала пресслужба УПЦ КП, щодо ануляції нагороди Віктора Пилипенка має ознаки дискримінації, зауважила юристка Української Гельсінської спілки з прав людини в Рівному Мар'яна Цип'ящук. Вона додала, через недосконалість закону притягнути до відповідальності церкву неможливо:
"В Україні діє вже тривалий час, фактично з 2013 року, закон "Про засади запобігання дискримінації в Україні". Це вже не кажучи про те, що у нас є норми Конституції, які забороняють дискримінацію. Однак, ще варто, звичайно, говорити про те, хто може дискримінувати за законодавством. Відповідь на це питання дає стаття 6 — дискримінувати можуть державні органи, органи Автономної республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного та приватного права, а також фізичні особи. Відповідно, церква у нас не підпадає ні під юридичних осіб, ні як органи влади".
Суспільне звернулося до пресслужби УПЦ Київського патріархату, аби дізнатися:
- чим керується церква при виборі людей, яких нагороджують медаллю "За жертовність і любов до України";
- які були підстави для ануляції медалі Віктора Пилипенка;
- скільки людей відмовились від такої відзнаки.
У відповіді на запит йдеться, що станом на 4 березня до патріархії не надходило звернень про наміри повернути нагороди.
"Цією відзнакою нагороджуються воїни, волонтери, люди доброї волі й організації, які допомагають і підтримують українське військо. Слід також розуміти, що це є церковна нагорода, яка повинна свідчити і про віру людини. Про діяльність і пропаганду ЛГБТ Віктором Пилипенком ми дізналися вже після виписування нагороди у його провокативному дописі у соцмережах", — йдеться у відповіді.
Координаторка ГО "Зміна" із захисту прав ЛГБТ+К Ірина Юзик зазначила, що понад десять людей відмовилися від нагороди в знак підтримки Віктора Пилипенка. Також вона наголосила, що ЛГБТ військовим, які зазнають дискримінації, варто говорити про проблеми публічно та звертатись до правозахисних організацій:
"Ми маємо дуже сильний суспільний осуд. Це найкращий захист, який міг бути у Віктора. Я нарахувала понад десять людей, які також відмовилися від такої нагороди й зробили це публічно, написали про це у соцмережах. Публічність — це найкраще. Описати, розказати, пояснити. Я на фронті можу виконувати свої завдання, а нагороди, значить, я не достойний".
Віктор Пилипенко зазначив, що не буде позиватися до суду, аби повернути медаль, бо така нагорода не має для нього цінності, та не є державною:
"Я б йому сказав, якщо він узявся нагороджувати військовослужбовців, щоб він виділив хоча б хвилинку часу, аби вивчити, за що він нагороджує нас, наші імена, наші заслуги, наш бойовий шлях, хоча б трошки про нашу особистість. Я отримав неймовірну хвилю підтримки — це перш за все. Я був приємно вражений тим флешмобом, який потім розпочався".
Права ЛГБТ-людей в Україні
13 березня 2023 року у Верховній раді України зареєстрували законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств". Мета цього документу – створення в Україні інституту реєстрованих партнерств, що буде доступний як для одностатевих, так і для різностатевих пар.
У петиції на підтримку законопроєкту наголошується, що пари, які не хочуть або не можуть оформити шлюб, не мають змоги отримати такі ж права, що й одружені. Зокрема, це стосується одностатевих пар, серед яких пари ЛГБТІК+військових.
Автор документа також зазначає, що одностатеві партнери не можуть ухвалити рішення щодо лікування свого партнера чи партнерки, якщо він чи вона були поранені, та не можуть ухвалити такі рішення самостійно. Або якщо він чи вона загинули, не можуть розпоряджатися тілом, одержати спадок за пільговими умовами чи соціальний захист з боку держави, як це передбачено для сімей військових або постраждалих від війни.
37% українців підтримують легалізацію одностатевих шлюбів в Україні. Проти цього виступили 42%, а 33% з них – категорично проти. Ще 22% — не визначилися з відповіддю.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
