2 березня 2022 року харківські фармацевтки Людмила Потабрик та Ніна Жук були на робочому місці — в аптеці у Палаці праці в центрі Харкова, коли по будівлі вдарила російська ракета. Жінки дістали поранення обличчя, тіла, кінцівок. За два роки вони на двох пережили близько 20 операцій.
63-річна Людмила Потабрик з 2018 року працює завідувачкою в аптеці на вулиці Університетській. Під час атаки вона з п'ятьма колегами працювали у Палаці праці, бо туди завезли всі ліки та медичні товари, направлені до Харківщини.
"Були обстріли кожного дня, обстріли, було дуже страшно, але я вважала, що повинна чимось допомагати людям, бо бачила ті черги, які були після 24 лютого. Ми ж не знали, чим це закінчиться все, і коли воно все закінчиться, а людям треба було лікуватися", — каже Людмила.
Момент влучання фармацевтка пам'ятає уривчасто.
"Були такі моменти, які я пам'ятаю: що я на якійсь купі сміття, то залишки скла, то залишки меблів були, і я чогось їх розгрібаю. Може, я щось шукала, може, я намагалася встати з цієї купи сміття", — згадує Людмила.
Лікар каже: "Зараз поїдемо в операційну". "Яка операційна? — говорю, — У мене кіт вдома негодований". Намагаюся встати, а вони тиснуть на мене до цієї каталки. Лікар мені каже: "Вас поранено", а це все ніби не зі мною, ніяких відчуттів: чи мені плакати, чи сміятися, ніяк не відреагувала на ці слова.
Людмила Потабрик народилася у Кабардино-Балкарії в РФ, а до України переїхала ще немовлям. За словами жінки, з родичами у Росії не спілкується.
"З двоюрідною сестрою, яка живе там, не спілкуюся, мені немає про що з нею говорити. У них зовсім інше бачення цієї війни, а я не та людина, яка буде їм щось доводити. Люди самі мають дійти до цього. Коли ми спілкувалися востаннє, я їй надіслала відео, як влетіла ракета в облраду. А вона мені дзвонить і говорить: "Ну слава Богу, що зайшли, нарешті цей сором у Донецьку припиниться". Я їй кажу: "Ти взагалі там була? Про який сором ти кажеш? Ти хоч знаєш, хто кого бомбить?", — говорить жінка.
Людмилі внаслідок російської атаки розбило лоб і скроню, пошкодило око та перерізало артерію під щелепою. За два роки вона пережила сім операцій.
Вже коли мені виписку привезли, я думала, що я найздоровіша людина, що це вже все. Я зайшла до вбиральні, а там невеличке дзеркало таке було, я подивилася: на мене якось світло попало таким чином, що була видна оця дірка під шкірою, і мені так погано стало. От тоді я вже заплакала.
Операції для Людмили не закінчилися, проте вона повернулася на роботу: "Продовжую працювати, бо вважаю, що я повинна працювати. Сидіти десь на ліжку, на дивані — це не моє".
За Указом президента Людмила Потабрик стала заслуженою працівницею фармації України, її нагородили орденом.
Фото надала Людмила Потабрик"Ми продавали ліки, бо це краще, ніж якщо усі аптеки були б закриті"
Увага, далі — чутливий контент!
49-річна Ніна Жук, друга поранена аптекарка, працює на вулиці Москалівській. 2 березня 2022 року її перекинули працювати до аптеки в центрі Харкова, бо потрібно було перерахувати товар.
"Коли був вибух, я не пам'ятаю. Опинилася на сходах до другого залу. Я без свідомості впала і по мені почали ходити. Я намагалася якось закричати, щоб позначити себе. І коли голос подала, чую, охоронець кричить: "Зараз, Ніночко, зараз" і починає мене відкопувати. Я відчула, що щось ворушиться, значить, думаю, мене знайшли, значить, я залишуся живою", — згадує Ніна Жук.
Ті, хто був у першому залі, їх меблі захистили, у них лише забої були. Нам не пощастило, бо ми працювали у кутку в другому залі, прямо біля вікна.
Фото надала Ніна ЖукЗа словами Ніни, вона перенесла понад 10 операцій: склом порізало обличчя, руки, живіт та стегна. Жінка повністю втратила зір на лівому оці, праве око бачить наполовину. Вона продовжує лікування.
"Багато роботи провели: і зашивали, і процедури робили, і шрами мені лікують: проколюється шрам для того, щоб розсмоктався рубець. Досі у мене на обличчі і на голові скло, яке ще не дістали", — каже фармацевтка.
Фото: Валерія Ємець/Суспільне Харків
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
