Військовослужбовець бригади Нацгвардії України “Червона калина” на позивний П’ятка боронить країну два роки, нині воює на Запорізькому напрямку в підрозділі аеророзвідки.
Свою історію він розповів журналістам Суспільного.
Військовий на позивний П’ятка від початку повномасштабної війни був гранатометником — боронив Київську область, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Білогорівку, Спірне. За два роки неодноразово потрапляв під обстріли, деякі з них закарбувалися назавжди, каже боєць:
"Обстріли завжди є, але є такі, що запам'ятовуються, коли ти ледь-ледь вилазиш звідти живим. Коли в Білогорівці росіяни відбивали її назад, наша група резервна була, ми одразу висунулись на підкріплення флангів суміжних підрозділів. І ми навіть не встигли дійти, як почали з міномета крити, потім ще танчик підключився, то ми ледь вилізли звідти".
Військовий П'ятка. Фото: Суспільне Запоріжжя
Під час повномасштабної війни П'ятка отримав дві контузії та уламкове поранення стопи. Лікування та реабілітація тривали 5 місяців:
"Одна контузія в Білогорівці була, а інша та осколкове поранення були в Спірному. Я сидів на спостережному посту з товаришем, і почала дуже точно працювати ствольна артилерія. Залишився осколок в стопі. На стабілізаційному пункті його забрали, і я поїхав лікуватися".
Військовий П'ятка. Фото: Суспільне Запоріжжя
Нині П’ятка воює в підрозділі аеророзвідки на Запоріжжі. Каже: цей напрямок не з легких:
"Тут гірше, ніж в усіх локаціях, де я був: відкриті поля, рівні місцевості, працює ПТРК, артилерія, посадок вже немає, піхоті вже немає де сховатися. А Мавіку дуже просто побачити піхоту, яка йде посеред поля. Ми також добре бачимо їх, їхні позиції, техніку".
Український розвідувальний дрон "Чайка". Фото: Суспільне Запоріжжя
За два останні роки війна змінилась, зазначає нацгвардієць. Головна причина — активне використання дронів:
"Вони вже літають і вночі, бо з нічними камерами з'явилися. Так само розвідка, бо раніше ж не було стільки дронів. Коли я був під Києвом, в Сєвєродонецьку, то тоді не було таких масивних атак. Коли-не-коли побачиш того Мавіка. Легше було пересуватись, бо ворог не так бачив тебе. Раніше можна було до позицій на машині заїхати, а зараз такого немає".
Військовий П'ятка. Фото: Суспільне Запоріжжя
Військовий каже, що найбільше сумує за родиною. Думки про рідних і листи від них допомагають триматися морально:
" Листи ще на Донбасі мені приходили із посилками. Листи від рідних — маленькі обереги мої. Завжди із собою ношу: у броні, на усіх задачах... Звичайно, хотілося б вдома лягти на велике ліжко, на зручний матрац і гарненько відпочити, але зараз такий час, що треба захищати".
Військовий П'ятка тримає листи від рідних. Фото: Суспільне Запоріжжя
