У Харкові завершилася церемонія прощання із загиблими внаслідок падіння літака Ан-26. На майдані Свободи зібралися рідні, друзі, викладачі й вчителі загиблих.
Вшанувати пам’ять загиблих у катастрофі навчального літака Ан-26 на майдан Свободи у Харкові прийшли близько трьох тисяч людей.
Євген Іванов з Чугуєва працював старшим радистом. Активно займався спортом, грав у місцевій хокейній команді.
"Загинув наш сусід та товариш по службі мого чоловіка, Женя Іванов. Важко говорити, звісно, бо вже стільки днів ми живемо з цим горем. Дуже добрий, веселий, душа компанії, безвідмовний... Світла людина. Дуже шкода...", – каже сусідка Євгена Марина Беззубець.
29-річний Ашраф Мсуя мав танзанійське коріння. У шкільні роки він займався футболом. До університету Повітряних сил вступив у 2012 році на штурмана.
"Чудова була людина, патріот своєї України. Він темношкірий – його батько з Танзанії. Його у Вінниці хотіли залишити, тому що він дуже добрий штурман був. Але він просив перевести до Чугуєва, адже у нього дівчина у Чугуєві. Небо для нього було все", – згадує знайома Ашрафа Лариса Єнько.
Читайте також: У Харкові прощаються із загиблими в Ан-26. Ким вони були
Микола Микитченко народився та виріс у селі Журавка на Чернігівщині. Менш ніж рік тому, він одружився з дівчиною, з якою зустрічався ще зі шкільних часів.
"Він з першого разу не вступив на льотний факультет, він у коледжі провчився 2,5 роки на військового метеоролога. Не могла не прийти не тільки заради Колі, а заради усіх хлопців. Я вважаю, що це дуже сумна втрата. Дуже боляче", – каже вчителька Миколи Лариса Істоміна.
Президент нагородив екіпаж та курсантів Ан-26 медалями. 26 з них отримали нагороди посмертно.
Загиблі військові родом із 11 регіонів України. Чотирьох з них поховають у Харкові, трьох — у Чугуєві, по одному — у селі Крисіно та місті Куп'янськ на Харківщині. Тіла загиблих з інших області привезуть у рідні регіони.
