У Києві, як і по всій Україні, із 18 по 20 лютого вшановують пам'ять загиблих під час Революції гідності. Сьогодні, у 10 річницю у Маріїнському парку відправили панахиду.
Про це із місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
Один із учасників акції — голова спілки ветеранів Києва Олександр Ушинський, позивний "Росич". За його словами, він був сотником 40-ї сотні, був у Києві під час Революції гідності.
"18 лютого 2014 року, саме в Маріїнському парку, тут, те дерево, де я підняв перший український стяг. Щоб було видно, де вороги, а де дійсні патріоти. І за 10 років десятки тисяч кращих синів і дочок, які були на Майдані, на Революції гідності, сьогодні, на жаль, відійшли в інші світи", — каже Ушинський.
Ще один із тих, хто прийшов вшанувати загиблих побратимів — Андрій. Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ у 2022 році, одразу записався до лав армії. А до Революції гідності долучився із 2 грудня 2014 року.
"Тоді, за добу (17 лютого 2014 р. — ред.) готувалися до мирного маршу. Вже на той час були загиблі. Було підняття духу, ніхто не усвідомлював, у що це перейде", — сказав Андрій.
Ще одна з учасниць Революції гідності, художниця Марина Соченко, розповідає, що приходила на Майдан майже із перших днів. Там були і її чоловік та старший син. У жінки двоє хлопців і зараз вони в лавах української армії.
"Я виходила з етюдником. Відчувала хвилювання, якусь таку енергетику. 18 лютого писала на Грушевського, ця картина зараз в Музеї Революції гідності зберігається. Я буквально писала з натури. Саму ситуацію", — розповіла художниця.
За її словами, малювала також портрети майданівців у наметах, потому зображувала і поранених.
"В ніч на 18 лютого ми були на Інститутській. Що тут бойня була, (у Маріїнському парку — ред.) ми тоді не знали. Не спокійно було, напружено. Наступної ночі повернулася, чоловік і син був на Майдані, а я прийшла на ніч. Тяжка атмосфера, особливо вночі було страшно", — сказала Соченко.
Жінка також згадує, що, зокрема, запам'ятала одну із розповідей. Її чоловік згадував, що коли він нахилився взяти бруківку для барикади, то побачив, що на нього біжить "беркут". Але вчасно нагодилися інші майданівці і відігнали їх. Соченко також каже, що і тоді, і зараз вражена людьми. І саме тоді, під час Революції гідності, у неї з'явилося відчуття народу.
Що відомо про справи Майдану
Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву Революція гідності. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".
Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Віктору Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем'єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему та інших. Більшість з них нині переховується в Росії. Сукупно у всіх містах України розслідується понад 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
Сукупно у всіх містах України розслідується більше ніж 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
28 грудня 2019 року апеляційний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваних у розстрілах на Майдані ексберкутівців. Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна випустили із СІЗО, а Сергію Тамтурі та Олександру Маринченку скасували домашній арешт.
29 грудня 2020 року Янішевського, Зінченка, Аброськіна, Тамтуру та Маринченка, обміняли в рамках обміну полоненими. Пізніше двоє, Тамтура і Маринченко, повернулися до Києва.
Європейський суд з прав людини 21 січня 2021 року виніс рішення стосовно кількох справ щодо подій Революції гідності та визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів.
У червні 2022 року ДБР завершило досудове розслідування щодо 8 "тітушок", причетних до викрадень та вбивств активістів Євромайдану.
5 липня 2022 року сторони справи 5 ексберкутівців, перейшли до дебатів. За словами прокурора у справі Ігоря Земскова, до кінця липня відбуватимуться дебати, далі суд заслухає потерпілих, а з вересня почнуть слухати адвокатів обвинувачених. І зокрема самих обвинувачених — за їхнім бажанням.
Печерський районний суд Києва 5 грудня 2022 року засудив до 8 років за ґратами колишнього працівника батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області. Це перший вирок у "Справах Майдану" за процедурою спеціального судового провадження.
15 вересня 2023 року колишнього співробітника столичного спецпідрозділу "Беркут" засудили до семи років позбавлення волі за побиття і незаконне затримання активістів Євромайдану. Окрім того, суд позбавив ексберкутівця права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки.
6 листопада 2023 року прокурори скерували до суду обвинувачення стосовно п'яти колишніх міліціонерів роти спецпризначення "Беркут". Їм інкримінують застосування зброї для розгону учасників акції протесту на Майдані у лютому 2014 року. "Беркутівців" судитимуть заочно, оскільки нині вони переховуються в Росії.
17 січня цього року до суду скерували обвинувальний акт стосовно дев'яти співробітників "чорної роти Беркуту" через розстріли протестувальників 20 лютого 2014 року в Києві. Правоохоронці встановили, що цього дня на столичній вулиці Інститутській обвинувачені виконали незаконний наказ та скоїли у співучасті з іншими правоохоронцями низку особливо тяжких злочинів.
