До Полтави вимушено переїхав ветеран Другої світової війни Микола Голуб. Він мав два поранення, дійшов до Берліну та радів його капітуляції. А нині мав покинути домівку через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Дитинство Миколи Голуба
99-річний Микола Голуб народився і ріс у Херсонській області. Там і застав Голодомор. Тоді йому було 7 років. Про той час пригадує так:
"Страшенно у голод було. Це ж ми були розкуркулені. Дуже голодно, але вижили. До Новоолексіївки переїхали 1934-го року. Батько почав працювати, почали гроші отримувати, почали жити не по-людськи, дуже бідно. Тоді усі так страшенно бідно жили".
Спогади Миколи Голуба про Другу світову
1943-го року Миколу Федоровича призвали до військової служби. Чоловік звільняв південь України, Молдову, пройшов Польщу та дійшов до Берліна.
"Воювати почали від Дніпропетровська. Це перші села поблизу, які я досі пам'ятаю: це Апостолове, Широке, Інгулець пройшли, Інгул і Південний Буг. Страшно згадати. 2 травня оголосили, що Берлін капітулював. Боже, що це було. Просто передати неможливо. Той стріляє, той плаче, той кричить", ― пригадав Микола Голуб.
Додому він повернувся 1950-го. Здобув професійну освіту та пішов на роботу у шахти у Луганській області. Працював до 1975-го.
Родина Миколи Голуба у повномасштабну війну
До червня 2022-го сім’я Миколи Голуба жила у Новодружеську Луганської області. Чоловік має двох дітей, чотирьох онуків та двох правнуків. Ветеран щодня виходить надвір та робить розминку.
"Зараз живу найскладніші літа. Після 90 жити дуже тяжко. Збираються усі хвороби. Від маківки і до п’яток усе болить".
Родина Миколи Голуба переїхала на Полтавщину через повномасштабне вторгнення Росії. Донька ветерана Олена Походенко Суспільному розповіла:
"Я кажу: "Ти бачиш, що уже ракети летять? Якщо прилетять до нас, то нас немає. Можливо, усе ж їхатимемо?". "Та, можливо, й будемо". Нас вивезли до Дніпра, там ми переночували у якомусь спортзалі у підвалі. З Дніпра до Полтави нас привезли. Це було 27 чи 26 червня (2022-го року ― ред.)".
Деякий час Ольга з батьком жила у місті Зіньків на Полтавщині, а потім повернулися до Полтави. Микола Голуб розповів:
"Ті люди, які ведуть війну, їх потрібно ізолювати, не дати їм, не мають права воювати. Ніхто не має права воювати. Земля одна для усіх".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
