Російська пропаганда століттями намагалася знищити українську мову, нав'язала чимало стереотипів щодо її виникнення та розвитку, цілеспрямовано створювала комплекс "малоросів".
Про стереотипи, примусову русифікацію українців на півдні та сході країни, урбанізацію на користь російської мови — Суспільному розповів кандидат історичних наук Сергій Білівненко.
Про стереотип російськомовних півдня та сходу України
Цей стереотип сформувався в період російської колонізації нашого краю — заселення змішаними народами. З одного боку були українці, які рухалися з півночі, з іншого — росіяни. І не стільки, мабуть, росіяни, а як представники інших народів. В умовах розвитку тогочасного суспільства приймали великою мірою мову окупанта. Офіціоз, видання — все було російською. Репертуар театрів проходив через цензорів. Вважалося, що якісь серйозні п’єси не можуть подаватися українською мовою, а лише якісь етнографічні замальовки — все, що стосувалося фолькльорно-обрядового дійства, повсякдення, побуту. А про кохання, якісь філософські речі — можна було тільки російською мовою. Росіяни нав’язували слова “малорос” та “Малоросія” — значить велика російська мова.
Про стереотип походження від російської
Були якісь дослідження філологічні, де говорили, що не існує української мови, що це діалект, що це спотворена російська. А “малоросійськоє нарєчіє”, “малоросійській говор” — це позначалося. Хоча українська мова ближче до старослов’янської, якою говорили ще за часів Київської Русі. А ту, яку ми книжну сприймаємо через літописи, — насправді книжна мова, яка була сформована носіями з одного боку староболгарської мови, звідкіля прийшла до нас писемність, балканських говорів, які були слов’янськими. Українська мова більш подібна з білоруською: найбільше спільних та однокореневих слів.
Про русифікацію через освіту, засоби інформації, музику
У школах за Радянського Союзу всі обов’язково вчили російську мову. У 70-их роках майже всі вищі навчальні заклади на 100% перейшли на російську мову. Супутникове телебачення, російськомовна естрада — все призвело до цього. Насправді найбільша українська діаспора не в Канаді, не в Штатах, не в Бразилії, а у РФ. В 90-их роках українцями в Росії себе називали десь приблизно 5 млн людей. Зараз вони вже себе українцями не називають, їхні діти вже не називають себе українцями, а всі українські товариства там були ліквідовані, закриті та знищені.
Про русифікацію через армію
У радянський час русифікація через армію мала велике значення. Я читав документи Другої світової, де в фронтових армійських газетах писалося майже в кожному випуску про важливість вивчення російської мови, бо Радянський Союз був багатонаціональним, і багато хто просто не розумів офіцерів, вони не сприймали команди. Українців це меншою мірою стосувалося, бо все ж таки слов’янські, близькі. А ось народи Кавказу, інших країн Середньої Азії, вони не розуміли, що офіцери говорять. Росіянам було важливо нас якомога більше русифікувати. Для того, щоб потім використовувати як приклад, як через територію Кубані, як колонізаторів інших народів імперії, тому що Кубань була повністю україномовна, а потім стала форпостом російського світу на Кавказі.
Про говірки та суржик
Говірок української мови є декілька по регіонах. У нас традиційно закладено — схід-захід, але філологи говорять про північ-південь. Наш південь говорить саме південноукраїнською говіркою, яку ми суржиком називаємо, північ — своя говірка, центр — своя.
Суржик — це мішанка зерна. Це чисто сільського походження термін. Суржик — це мішанка пшениці та ячменю, або інших злакових. Але й для мови це також застосовується. Тут є питання: це насилля над російською чи українською? Здебільшого це вживання сільських слів з українським акцентом. Перемішування мов — це звичайні процеси. Саме за часів радянщини у 20 столітті суржик став катастрофічно поширюватися, бо населення масово прибувало до міст — урбанізація, форсована індустріалізація, урбанізація після Другої світової. Населення з містечок прибуває до великих міст, і вони починають “коверкати” українську й російську мови, бо хотілося їм говорити російською, але не вдавалося.
Про домінування російської внаслідок урбанізації
Тут момент такий, який підтримувався самою українською спільнотою: коли вони потрапляли до міста, починали говорити російською, а коли поверталися до села, то переходили на українську мову.
Маса сучасних мешканців Запоріжжя заселилися після Другої світової. Після неї тут залишилося десь 70-80 тисяч населення, а на 1990 рік було вже 980 тисяч. Зрозуміло, що народити стільки за такий період не могли. Це були або вихідці з інших регіонів, які сприймали лише російську, або мешканці навколишніх регіонів, які заселилися в Комунарський, Дніпровський, Хортицький райони. І як тільки заїжджали, вони між собою говорили українською мовою. Але де вони працювали? Вони працювали на заводах, трестах, де все діловодство російською було. І в школах їхні діти теж вчили російську. Могли українську й не вивчати, бо за Радянського Союзу українська була в школах як факультатив. А для чого її вивчати? В армії вона не потрібна, інженерам не потрібна... Для чого вона тоді взагалі потрібна? Щоб з бабусею чи батьками поговорити? Так вони ж уже відсталі, а ми будуємо світле та гарне майбутнє. І все це буде російською мовою.
Про російську мову до повномасштабного вторгнення
На жаль, навіть в українському інформаційному просторі перевага віддавалася продукту, який робився продюсерами з перспективою на дві країни, бо більше грошей можна заробити. Цей контент поширювався й на Росію, на Казахстан, на Білорусь, бо гроші вирішували всі ці речі, а молодь просто це все копіювала. Молодь копіювала успішніших, які через російську мову популяризували свої знання — серіали, фрази, які там звучали.
Про популяризацію української мови
На мою думку, треба формувати адекватний культурний простір та популяризувати через всі напрямки розвитку культури, через інформаційні потоки, починаючи від блогерів, яких треба через державну політику спонсорувати. Ведеш українською не лише, що ти патріот, а ти за це й ще отримуєш підтримку. Треба через систему створення культури серіалів, кіно, бо воно й за часів Другої та Першої світових мало великий вплив. Через масмедіа популяризувати, через представників вищих щаблів суспільства. Бути модним, успішним і при цьому україномовним — це буде трендом, який завжди будуть хотіти копіювати, на який будуть рівнятися. Комунікації повинні призвести до поступового вкорінення української мови, сприйняття її не як державної, а як рідної.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
