Росія може шантажувати українців вилученням майна, яке лишилося на окупованих територіях після ухвалення законопроєкту Держдумою РФ про конфіскацію майна за "фейки про російську армію" і "публічні заклики до здійснення діяльності, спрямованої проти безпеки РФ". Мета такої ініціативи — фактично забрати у людей майно, якщо вони не згодні зі збройною агресією Росії.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це Суспільному Крим розповів юрист Регіонального центру прав людини Микита Петровець.
За його словами, ухвалення такого закону вже є зловживанням, адже його метою є фактично вилучення майна у тих, хто не згоден з агресією Росії, у тому числі українці, які живуть на окупованих територіях.
"Є громадяни України, які не згодні із російською агресію. Вони публічно засуджують її, сприяють притягненню до відповідальності російських військових тощо. Така їх діяльність може гіпотетично поставити їх майно на окупованій території чи в РФ під ризик бути конфіскованим. Однією з юридичних перешкод для такої конфіскація могла би бути неможливість ухвалити обвинувальний вирок за відсутності особи, де мало би бути відображено рішення про конфіскацію. Водночас, за деякими складами злочину в РФ особу може бути засуджено за її відсутності, а отже й може бути ухвалене рішення про конфіскацію. Тут ж не варто забувати про можливість накладення арешту на майно, що не потребує ухвалення вироку, а отже й присутності особи", — розповів правозахисник.
Згідно змінам до ст. 104 КК РФ (конфіскація майна), які ухвалила Держдума у II і III читаннях, конфіскації підлягає не будь-яке майно, а лише яке призначалось і використовувалось для вчинення відповідного злочину, зокрема, "дискредитації ЗС РФ", або якщо майно отримане внаслідок вчинення даного злочину.
"З іншого боку, є інші юридичні перешкоди для конфіскації майна. Припустимо, громадянин України говорить, що РФ вчиняє злочини в Бучі, але цей громадин, наприклад, є власником земельної ділянки чи квартири на окупованій території України. Сказати, що ця земельна ділянка чи квартира отримана в результаті вчинення цього злочину, використовується чи були призначеня для його вчинення — вкрай складно. Однак саме ці обставини треба довести для конфіскації майна. Водночас, не виключено, що РФ обгрунтує зв'язок такого майна у власний вигаданий спосіб. Врешті-решт, у РФ є інші інструменти вилучення майна на окупованій території, наприклад Указ Президента РФ №201, за яким зараз активно забирають землю в громадян України в Криму", — зазначив він.
Петровець наголосив, що людина, яка перебуває на окупованій території, у будь-якому випадку під ризиком. Також під ризиком арешту та конфіскації не тільки майно підозрюваного у порушенні таких законів, які перелічені у законопроєкті, а й майно іншої особи, якщо воно використовувалось, призначалось для вчинення даного злочину.
Водночас при арешті майна його не можна використовувати, реалізувати тощо. Тому російські силовики можуть спробувати досягнути домовленості, аби підозрювані щось запропонували, аби в них не вилучили майно.
"Якщо ми говоримо про тих, хто вже засуджений, притягнений до відповідальності, то вилучення їх майна заднім числом неможливе. Не можна дописати конфіскацію у вирок суду, який вже прийнятий. Врешті, російським законодавством заборонена зворотня дія закону в часі, коли він обтяжує відповідальність особи", — зауважив правозахисник.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook
