Квартиру родини загиблого під Бахмутом воїна Дмитра Шарпара пошкодило внаслідок ракетного обстрілу Харкова 23 січня. Це сталося за рік після його загибелі. У момент вибуху у кімнаті перебувала сестра Дмитра. Мати загиблого воїна каже, це він врятував сестру.
Юлія Шарпар — мати загиблого харківського фігуриста, бійця 3-ї штурмової бригади Дмитра Шарпара. Вона живе на вулиці Проскури у Харкові. 23 січня росіяни вдарили ракетою у сусідній будинок — там загинули одинадцять людей. Вікна Юлії виходять на зруйнований під’їзд.
"Двері були розтрощені вибухом, нам довелося вставити двері — нові вже двері стоять. Стіна від вибуху просіла, треба буде все розбирати. Стеля — не знаю, чи там все нормально, тому що у сусідньому під'їзді з'їхали плити, перекриття. Вікон немає, стіни потрощені, дверцят немає, меблі потрощені. Я не знаю, в якому стані газова система. Велике сміття типу рамок, дверцят ми винесли. Усе у склі: і речі, і дивани. Все треба чистити", — говорить харків'янка.
Під час вибуху у квартирі була донька Юлії — 19-річна Катерина, вона вилізла на вулицю через вікно. Дівчина боялася виходити у під’їзд через можливий обвал, розповідає Юлія.
"Меблі пошкоджені, але це не головне, головне, що дитина жива. Були подряпини склом, потім вона знайшла на голові шишку, вона навіть не відчула, що її вдарило. З'їздила в лікарню, там сказали, що все нормально. У неї якраз на столі лежав ноутбук, його викинуло за вікно, тут була велика гора мотлоху", — говорить Юлія Шарпар.
У цій квартирі жив і Дмитро Шарпар. Він загинув рік тому під Бахмутом.
"Син мій загинув 19 січня, а ракета прилетіла 23-го. Я не пам’ятаю точно, але мені здається, чи 23, чи 24 мені зателефонували й сказали, що мій син загинув", — згадує мати
25-річний Дмитро Шарпар був кандидатом у майстри спорту з фігурного катання, брав участь в юнацьких Олімпійських Іграх, розповідає Юлія. У кімнаті залишилися його нагороди.
"Я речі пороздавала, які могла. Залишились фото, нагороди. Я не знаю, що збереглося, бо багато було у залі, а там все шкереберть", — каже мати.
"Я б сказала, що він нас охороняє, і донька жива — це головне. Він нас охороняє і там. Кожному своє життя. Я не агресор, скоріше, я пацифіст. Я просто дякую Богові, який зберіг нам життя, я дякую людям, які нам допомагають, які підтримують. Це велике щастя, що такі люди є. Ті, хто запустив до нас ракети, я про них не думаю. Я думаю про живих, про тих хто мені дорогий", — говорить Юлія.
Після удару РФ родина Шарпарів живе у друзів. Юлія каже, залишатися у квартирі родина не може: там нема світла і газу, стіни просіли, на стелі — тріщини. Жінка говорить, підрахувати втрати від російського удару поки не можуть.
Також ракетний удар пошкодив квартиру родини товариша Дмитра — Максима Шекети. Чоловік служить, його батьки — Галина та Петро — у Харкові, їхня квартира пошкоджена. У момент удару їх вдома не було.
"Треба було у лікарню везти чоловіка, він має інвалідність першої групи — два інсульти. Нам зателефонували, я його залишила, а сама приїхала сюди, бо йому таке бачити не можна. Я йому все розповіла, бо два дні я тут ночувала: дверей не було, нікого в будинку не було, я на мотузку двері прив'язала і ночувала так. Як тільки сирена — в туалеті сиджу", — розповідає Галина Шекета.
Я думаю, що цілилися в нас. Куди тут ще можна цілитись? Куди? В ХНУРЕ? Він Бог зна де. В ХПІ? Він Бог зна де. Далі взагалі одні житлові будинки. Ну, нікуди більше. Усе навкруги — житлові будинки, школа. Тільки на людей. Я не знаю, як їх вибачати. Як їм можна таке вибачити?
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
