Понад 18 тисяч випадків коронавірусу, за офіційними даними, виявили на Харківщині з березня 2020 року. Хворіють 13,7 тисяч людей. Не менш як п'ять тисяч пацієнтів за цей час отримали лікування в обласній інфекційній лікарні. Що за цей період про SARS-CoV-2 дізналися науковці у Харкові, хто і як досліджує перебіг хвороби у харківських пацієнтів — інтерв'ю Суспільного з Андрієм Бондаренком, професором кафедри інфекційних хвороб Харківського медуніверситету, який консультує обласну інфекційну лікарню.
Ви вчений і консультант обласної інфекційної лікарні. В чому полягають ваші консультації?
Консультативна робота полягає в консультації лікарів, тобто я не консультую пацієнтів. Я консультую лікарів, як правильно лікувати того чи іншого пацієнта. Тобто ми маємо дотримуватися протоколів лікування, які ми маємо від МОЗ. І в деяких особливих випадках, ми маємо зробити все, що можемо, виходячи з того досвіду, який має наша наука на сьогоднішній день про цю інфекцію.
Ви вже пів року вивчаєте вірус. Яким чином? Лише спостерігаєте, як вірус поводиться в організмі пацієнта?
Вірус вивчають вірусологи, тобто це лаборанти. Він є вірусом третьої групи патогенності. А ми в Україні не маємо таких лабораторій, щоб вивчати цей вірус. Ми як інфекціоністи вивчаємо саму хворобу. Ми вивчаємо прояви, як правильно лікувати хворих, бо це нова інфекція. На жаль, у нас зараз дуже мало досвіду, навіть у світовій науці, як правильно лікувати цих хворих. І ми бачимо дуже велику летальність від цієї хвороби. Тому ми вивчаємо прояви хвороби і лікування.
Скільки випадків коронавірусу дослідила ваша група?
Наша група — це весь персонал обласної клінічної лікарні та кафедра інфекційних хвороб Харківського національного медичного університету. Ми працюємо з хворими, працюємо з лікарями. Маємо на сьогоднішній час більш як 5000 хворих, які пройшли через нашу лікарню.
Наскільки достатня у вас база (матеріальна, технічна) для таких досліджень?
Важко сказати. Завжди матеріальна база недостатня. Як ми кажемо про науковців, завжди хочеться більше. Зараз в нашій лікарні проходять клінічні випробування деяких українських препаратів, що не увійшли до протоколу. Але ми вивчаємо, чи вони є досить ефективними при лікуванні цієї хвороби. Бо протокол лікування, який ми маємо на сьогоднішній час (остання версія від 17-го вересня, серед розробників протоколу завідувачка кафедри інфекційних хвороб ХНМУ — ред.), я б сказав, не дуже досконалий. Там є противірусні препарати, яких ми не маємо в Україні.
Як діють ті препарати, які ви зараз досліджуєте, якщо вже можна про це говорити.
Про це ще зарано говорити, бо клінічні випробування... Треба мати досить велику базу, щоб казати, є вони ефективними чи ні.
Що ви дізналися за пів року? На що схожий COVID-19?
Ні на що. Це зовсім нова інфекція. Спочатку її починали порівнювати з грипом, але це зовсім не грип, це — зовсім нова інфекція, яка має дуже тяжкі ускладнення і велику летальність.
Чим цей вірус небезпечний?
Якщо ми говоримо, наприклад, про вірус грипу, то в більшої частини популяції є імунітет. Імунітет до інших штамів вірусу, які були раніше. А якщо ми говоримо про цю нову інфекцію, то в популяції ми не маємо жодної особи, яка має імунітет до цього вірусу. Тому це нова інфекція, і в кожної людини ми можемо мати хворобу. І ясно, щоб ця хвороба не розповсюджувалася далі, ми повинні мати колективний імунітет.
Що вас найбільше здивувало за пів року спостережень за COVID?
Мабуть, ставлення населення до цієї хвороби. Деякі, напевно, більшість кажуть, що цієї хвороби немає, що це — фейк. Це не фейк, це — дуже тяжка хвороба з великими наслідками.
Яка типова поведінка COVID?
Важко сказати, яка типова, бо вірус новий, він мутує, і симптоматика, яка була в березні, була не така ж, яка може бути, наприклад, в грудні цього року. Тобто вірус пристосовується до наших клітин, і ми можемо мати якісь нові симптоми. Наприклад, можуть бути кон’юктивити, які спочатку не зустрічалися у хворих.
Читайте також: "Ностальгія" за ангінами: інтерв'ю із завідувачкою приймального відділення інфекційки в Харкові
На початку епідемії писали, що у хворих може не бути нежиті, а зараз ми бачимо, що нежить присутня при цьому захворювання. Але важко сказати, чи це типові симптоми захворювання, чи це є так званий "мікс". Тобто на тлі COVID-19 ми маємо ще іншу хворобу, яку ми не знайшли, не дослідили.
Тобто ми не можемо зараз чітко назвати типові симптоми?
Типові симптоми вони, звісно, відомі всім. Це — лихоманка і сухий кашель. Це основні.
Якщо ми візьмемо досвід китайських лікарів, то більш ніж 80% населення має дуже легкі симптоми. Тобто може бути відсутність відчуття нюху і субфебрильна температура. А 20% пацієнтів мають вже іншу, другу фазу хвороби, коли ми маємо ускладнення з боку тканин легень. І розвиток пневмонії.
Щодо наслідків хвороби. Вже є люди, які пів року тому вилікувалися від COVID. Є якісь порушення в подальшому?
Найбільше такі пацієнти скаржаться на слабкість, в’ялість, гіподинамію. Тобто це наслідки цієї хвороби і в деяких є якісь розумові ускладнення. Навіть таке.
Епідеміологиня лабцентру Ганна Сухорукова 8 липня розповідала, що спостерігає дві поведінки коронавірусу на Харківщині. Цитую її: "Ми бачимо, що є різні форми, можливо, це циркуляція різних модифікацій вірусу, бо на окремих територіях дуже багато не тільки хворих, а й людей, які виділяють вірус тривалий час. А в деяких районах це "транзиторне носійство". Тобто при повторному обстеженні ці люди вже не виділяють вірус". На вашу думку, чи існує така ситуація, що у нас різні види вірусу?
Враховуючи, що це новий вірус, то, звісно, що ми маємо деякі мутації цього вірусу. Але, як я вже сказав, в Україні ми не можемо дослідити, чи є та або інша мутація або циркуляція того або іншого штаму вірусу. Транзиторне носійство або довготривале виділення вірусу більш всього залежить, напевне, від імунної системи тієї чи іншої особи, тобто ми можемо говорити про виділення вірусу з носоглотки, а в деяких пацієнтів ми маємо зниження вірусу до нижніх відділів дихальних шляхів. Тобто, якщо ми проводимо тестування лише мазків з носу, то ми не знаємо, чи є вірус, наприклад, в легеневій тканині.
А мазок з роту?
Те ж саме. Вірус спочатку ми маємо в роті, носі, глотці, а потім вірус вражає нижні дихальні шляхи.
Тобто ці проби, вони не завжди покажуть, чи хвора людина, якщо в неї вірус уже опустився?
Це теж з досвіду китайських лікарів: не завжди негативний ПЛР — доказ того, що у хворого немає COVID-19. Тобто є клінічна картина, яка, скажімо так, типова для COVID-19, але ПЛР-тест може бути негативним. І ми можемо ставити діагноз клінічно.
Яким чином тоді дізнатися?
Ми маємо ще епідеміологічні дані, наприклад, контакт з людиною, у якої була ця хвороба. Ми маємо деякі родини, де одна особа з родини має ПЛР-позитивний тест, а інші особи родини мають негативний, але мають таку саму клінічну картину. І ми маємо так званий кластер інфекції, і вже в розрахунку з цього ми кажемо, що у даному кластері ми маємо COVID-19.
Жителька Харкова Ніна Лиховид в ефірі Суспільного телефоном розповіла, як протікає її хвороба. 10 днів вона лікувалася вдома, мала температуру 39 градусів, за кілька днів її госпіталізували. Загалом жінка лікується понад 20 днів.
23 дні — це нормальний перебіг COVID-19?
Для деяких пацієнтів це навіть замало. Я хочу сказати, що COVID-19 має двофазну течію. Перша фаза — звичайна простуда: не дуже тяжкі ускладнення, не дуже тяжкі симптоми, температура може бути субфебрильною, сухий кашель. Але у частини хворих починається друга фаза захворювання, коли ми маємо ураження легенів — відсоток може бути різний.
Якщо ми кажемо про легкі випадки — це може бути від 5 до 20%. Якщо середня важкість — це може бути до 50%. І тяжкі хворі — це більш ніж 50% ураження легенів. І от тоді вже ми говоримо про госпіталізацію до стаціонарів. З березня обласна клінічна інфекційна лікарня була єдиною, яка приймала цих хворих. Але ми бачимо, що ситуація зараз з COVID-19 погіршується, ви бачите цифри. Ми маємо зростання цього захворювання. І, на жаль, це захворювання буде надалі тільки збільшуватись.
Читайте також: На Харківщині підтверджено понад пів тисячі випадків COVID за добу
Ви сказали, що понад 50% — ураження легенів у тяжких формах. Як це в подальшому впливає на роботу легенів?
Такі люди потребують кисневої терапії на той час, поки в них є таке ураження.
Як себе легені поводять потім? Вони відновлюються?
Це дуже індивідуально. Це залежить від коморбідних станів у цих пацієнтів, тобто від тих хвороб, що в них уже були на початку або на момент закінчення COVID-19. І це залежить від того, наскільки були уражені легені, бо може бути фібразування тканини, і тоді це вже переходить до хронічного захворювання. Так зване ХОЗЛ — хронічне обструктивне захворювання легенів.
Від фахівців нашого лабцентру, з протоколів МОЗ, ми знаємо про категорії ризику. Постійно говорять, що це похилий вік, супутні хвороби. Такі, як цукровий діабет або гіпертонія. За час спостереження за хворобою, що побачили ви? Можливо, є ще якісь особливості: стать, раса, професія, спосіб життя? Можливо, є ще якісь тонкощі.
Всі ті категорії ризику знайомі нам ще за епідемії грипу, бо вони майже ті самі. Тобто гіпертонічна хвороба, а гіпертонічна хвороба на фоні цукрового діабету, то завжди дуже великий ризик для ускладнень з боку серцево-судинної системи. Тобто ми вже будемо говорити про ускладнення хвороби. Не сама хвороба, а ті наслідки, які вона робить у нашому організмі. Теж категорією ризику можуть бути хворі на різні хронічні хвороби. Наприклад, хронічний гепатит, якісь новоутворення. Категорії ризику завжди, не тільки для COVID-19. Для інших інфекційних хвороб, наприклад, якщо в хворого є імунодефіцитний стан, то це великий ризик, що хвороба буде мати якісь наслідки.
Я бачила список ваших наукових робіт. Знаю, що у вашій науковій діяльності ви приділяли багато уваги ВІЛ/СНІД. Як COVID впливає на хворих з імунодефіцитом?
Ми мали деякі випадки COVID-19 у ВІЛ-інфікованих, але більшість з них була на ретровірусній терапії, тобто вони отримували противірусні препарати і в них хвороба, не хочу сказати, що мала легку течію, але середньої важкості.
А щодо онкохворих людей. Як вони переносять?
Теж дуже індивідуально. Залежить від того, яка пухлина і яка фаза захворювання.
Що відомо про набутий імунітет? Чи формується він у всіх людей, хто хворів на коронавірус?
Ми маємо дуже велику кількість публікацій, які суперечать одна одній. Є повторні випадки захворювань, але ми не можемо сказати, чи то є повторне захворювання, бо не завжди ми мали у тих хворих, наприклад, позитивний ПЛР при першому дослідженні і позитивний ПЛР при другому дослідженні.
Може бути так, що перша хвороба закінчилася формуванням антитіл, і ми маємо позитивний тест імуноферментного аналізу на антитіла, а при другому захворюванні ми мали позитивний ПЛР-тест. Але якщо ми кажемо про таке тестування, то імунферментний аналіз може давати так звані "кросреактивні реакції", тобто це може бути позитивний тест не SARS-CoV-2 вірусу, а з іншими коронавірусами. Дослідження, яке ми виконуємо за допомогою ПЛР-тестування, більш точне.
А які дослідження можуть підтвердити наявність імунітету у людини?
Тільки імуноферментний аналіз на антитіла. Це клас G антитіл.
Чи може людина, яка має імунітет, має позитивний ІФА-тест, бути безпечною для оточення, якщо не користується маскою? Тобто як довго живе імунітет і чи він захищає оточуючих?
Якщо ми говоримо про виділення вірусу до навколишнього середовища, то ми маємо говорити не про ІФА-тестування, а про ПЛР-тестування. Тобто нам потрібні мазки з носу або з ротоглотки, щоб ми казали, що не є вірусовиділення до середовища.
Тобто може бути одночасно і імунітет, і виділення вірусу далі?
Так. І дуже складна ситуація з так званими суперспредерами, особами, які виділяють дуже велику кількість вірусу в середовище, але не мають жодного симптому.
А від чого залежить, хто стає цими супервиділювачами вірусу?
Хтозна.
Наскільки стійкий набутий імунітет ми ще не розуміємо, так? Скільки він живе?
В деяких може бути декілька місяців. Ми маємо, наприклад, хворих, які тестувалися після хвороби через місяць, в них ще були антитіла, а за два місяці вже не було антитіл.
Чи є несприйнятливі до вірусу люди? Тобто з вродженим імунітетом.
Мають бути. Ми не знаємо, бо хвороба нова, але мають бути.
Ви берете дані для своїх досліджень лише в харківських лікарнях чи маєте якийсь контакт, якусь інформацію з обласних, районних лікарень?
На жаль, зараз немає часу спілкуватись з районами і брати якісь дані, бо дуже велика кількість хворих, і ми працюємо з ранку до ночі.
Чи обмінюєтесь ви даними з науковцями з інших регіонів країни, інших країн?
Так. У нас є конференції в онлайн-режимі, ми спілкуємося, ми доводимо досвід інших країн до звичайних лікарів, працюємо.
А з інших областей отримуєте інформацію?
Ми отримуємо інформацію. Наприклад, в частині наших інфекційних лікарень в інших областях теж проводяться клінічні дослідження наших українських препаратів, і ми маємо інформацію, як працюють ті або інші. Як я казав, наш протокол лікування не є досконалим, і ми маємо лише противірусні препарати, яких не було в Україні ніколи. Тому ми маємо використовувати те, що ми маємо. І досвід, який мають ті або інші регіони при виконанні клінічних досліджень, ми теж маємо знати.
Чи є підтримка наукової думки? Чи дослухаються до ваших рекомендацій у лікарнях, місцева, обласна, центральна влада?
Ми маємо вже, напевно, третю версію протоколу.
І ваші рекомендації там враховуються?
Так.
На ваша думку, як довго ви вивчатимете цей вірус?
Вивчати віруси можно дуже довго. Наприклад, якщо ми говоримо про епідемію грипу 2009-2010 років, так званий "свинячий грип", то циркуляцію вірусу ми маємо навіть зараз. Скільки ми матимемо циркуляцію цього вірусу SARS-CoV-2, ми не знаємо.
Ви стежите за світовими дослідженнями цього вірусу, на вашу думку, коли ми отримаємо вакцину? Наскільки важко отримати вакцину від цього вірусу?
Зараз є публікації, що в Китаї вже почали вакцинувати населення. І Туреччина теж вакцинує своє населення. Наскільки ефективна ця вакцина, побачимо.
Якщо ми говоримо про грип, то кожен рік ми маємо новий штам вірусу, і тому проти грипу потрібно вакцинуватися. І, до речі, хочу сказати нашим глядачам, треба вакцинуватися, бо ми будемо мати мікст-інфекцію, тобто COVID-19 плюс грип. Кожен рік ми маємо новий штам грипу, і вакцина складається вже з нових складових проти нового штаму. Може, те саме ми будемо мати з COVID-19.
Читайте також
- Новий "рекорд". В Україні за добу — понад чотири тисячі нових випадків COVID-19
