Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, який 22 січня приїхав до Києва з візитом, заявив про приєднання до декларації "Групи семи" щодо гарантій безпеки для України.
Про це повідомили у канцелярії глави польського уряду в соцмережі X.
"Польща приєдналася до декларації G7, що покликана мобілізувати демократичні держав на підтримку України", — зазначив Туск.
Водночас прем'єр-міністр оголосив про співпрацю "і в інших форматах".
Як раніше стало відомо, глава польського уряду вранці 22 січня прибув до Києва, де зустрінеться зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем і президентом Володимиром Зеленським.
Туск у рамках візиту підкреслив, що "немає нічого важливішого за військову підтримку України — це справа номер один". Прем'єр наголосив, що для нього важливо сформувати відчуття, що Польща є найнадійнішим та найстабільнішим союзником "у цій смертельній сутичці зі злом".
Шлях до укладання Декларації
У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.
11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.
"Я радий оголосити про ухвалення спільної декларації на підтримку України. Усі члени G7 погодились, що односторонність і спроби змінити статус-кво силою є неприйнятними", — заявив прем'єр Японії Фуміо Кісіда.
Які країни підтримують Декларацію
Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.
У другий день вільнюського саміту до "Групи семи" приєдналася й Скандинавські держави: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.
Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня прем'єр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.
Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.
Що передбачає Декларація
У документі зазначається, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. У тексті мовиться, що усі країни, які підтримують Декларацію, підтверджують суверенність та незалежність України і засуджують російське вторгнення.
Україна вестиме двосторонні переговори із кожною країною у сфері безпеки, які спрямовані на:
- Забезпечення ЗСУ усім необхідним військовим обладнанням у протистоянні теперішній та майбутній агресіям Російської Федерації. Це надання систем ППО, артилерії, бронетехніки та бойової авіації та співпраця із партнерами НАТО. Цей пункт містить також розвиток оборонно-промислової бази України, тренування і навчання ЗСУ та співпраця у розвідці та кіберзахисті.
- Зміцнення економіки України, зокрема, через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
- Країни надаватимуть технічну та фінансову підтримку для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією. До того ж підтримуватимуть належне врядування, необхідне для просування на шляху до членства в НАТО.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків", — вказується в документі.
Країни також зобовʼязуються докласти зусилля до того, аби притягнути до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнного злочину проти України. До того ж усі російські активи, які знаходяться на банківських рахунках у цих державах, будуть замороженими до виплати Москвою репарацій Києву.
Своєю чергою Україна зобов'язується робити внесок у безпеку партнерів, продовжувати впроваджувати реформи, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.
Також повинні впроваджуватися оборонні реформи й модернізація, зокрема шляхом посилення демократичного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості держави.
На основі цієї Декларації будуть укладатися відповідні договори про гарантії безпеки з різними країнами. Як пояснив керівник ОП Андрій Єрмак, в кожному конкретному випадку є двостороння домовленість, де можна розширити перелік таких гарантій або більш деталізувати.
