У підвалі школи в селі Ягідне на Чернігівщині, де в березні 2022 року російські військові утримували понад 300 місцевих жителів, наукові співробітники Чернігівського історичного музею ім. Тарновського проводять дослідження та опис артефактів російсько-української війни.
Старша наукова співробітниця військово-історичної філії Чернігівського історичного музею ім. Тарновського Людмила Пасічник каже:
"Зафіксувати ті артефакти, які залишилися після перебування жителів села Ягідне в підвалі після того, як село було окуповане. Ми займаємося власне музейною роботою, тобто ми фіксуємо кожен предмет по схемі. Це – назва предмету, це – його стан збереженості (на жаль, майже у всіх предметів вид досить поганий), розміри, історія цього предмета (якщо ми знаємо). Тобто ми описуємо по кімнатах".
Зі слів Людмили Пасічник, науковці дослідили вже п’ять кімнат, де окупанти утримували місцевих жителів. Наразі група з шести людей працює в найбільшому приміщенні підвалу – спортзалі.
Артефактами, які описують співробітники музею, може бути абсолютно все, кажуть науковці.
"Все, що ми бачимо, будь-які предмети. Меблів використовувались, як стільці для сидіння. Ми бачимо дерев’яні піддони, які використовували для того, щоб на них можна було хоча б прилягти чи спати. Є предмети побуту, є посуд, є одяг, навіть нижня білизна, памперси. Вражає велика кількість підручників із штампом Ягіднянської неповної середньої школи. Тобто це ті підручники, які діти, навіть перебуваючи в цих приміщеннях в нелюдських умовах, намагалися навчатися: багато книжок, читали книжки. Щодо якогось одягу, практично весь він розвішений на саморобних гачках, вішаків не було, тому навіть цвяхи і саморобні значки ми теж описуємо, тому що це не те, що тут було з самого початку, а те, що люди пристосували до своїх потреб", – розказує Людмила Пасічник.
Наступним етапом, після опису артефактів, буде запис спогадів місцевих жителів. Це допоможе об’єднати історію усіх предметів з підвалу та створити цілісну картину.
Проводити дослідження підвалу науковцям допомагає місцевий житель Іван Польгуй. Він розповідає деталі свого перебування під окупацією.
"У кожній кімнаті – календар. Цей гімн написала дівчинка. Так як люди помирали, то їх відмічали. Боялися, щоб цього гімна ніхто не побачив. Коли вони п’яні, були такі випадки: п’яний заходить з ліхтариком і дає дитині гранату погратися, чи автомат може дати. Це, звичайно, було страшно для всіх", – говорить Іван Польгуй.
Над бранцями підвалу, у приміщенні школи, поселилися російські військові.
"Вони жили зверху, там туалет шкільний. І вони ж ходили просто так, справлялись, як в селі. Вони їли за столом, за дверима справлялися і рядом спали. І всі нечистоти стікали прямо людям на голову. У крайній кімнаті людям на голову все текло. А тут люди один повз одного сиділи. Тут же, на дверях, написано, скільки людей було, скільки дітей, скільки дорослих. Отам з каналізації з тієї все текло прям на голову", – згадує Іван Польгуй.
За словами Людмили Пасічник, усі артефакти залишаться в підвалі, де в майбутньому планують створити музей.
До 27 січня проводиться конкурс, за результатами якого визначать того, хто буде займатися створенням цього музею.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.