Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україні потрібні "заморожені російські активи, а не заморожений конфлікт".
Про це очільник МЗС України сказав під час панельної дискусії із міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Кемероном у Давосі.
"Коли ми чуємо аргументи деяких експертів чи мислителів про те, що Україні, можливо, варто було б заморозити конфлікт, наша відповідь проста: нам потрібні заморожені активи Росії, а не заморожений конфлікт", — сказав Кулеба.
На переконання Кулеби саме таким має бути шлях вперед, аби надіслати "чіткий сигнал" усім у світі.
"Якщо ти наважуєшся порушити правила, то ти будеш змушений заплатити за це. Якщо не прояснити це зараз, то кількість міждержавних конфліктів і загострень у світі буде зростати, а ціна їхнього вирішення буде набагато вищою, ніж ціна допомоги Україні", — підкреслив глава українського МЗС.
Зі свого боку міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що у питанні заморожених активів РФ є "три аргументи".
"Тут є юридичний, моральний і політичний аргументи. Юридичний: юристи дадуть свої поради щодо того, як правильно це зробити, але зростає юридична підтримка ідеї про те, що є спосіб використати ці ресурси. Я думаю, що моральний аргумент досить простий: врешті-решт, Росії доведеться заплатити репарації за своє незаконне вторгнення. Політичний аргумент полягає в тому, які будуть наслідки? Чи змінить це уявлення людей про те, як працюють фінансові центри? На всі ці політичні аргументи я б сказав, що коли Путін розпочав це незаконне вторгнення, світ змінився, і ми повинні змінюватися разом з ним і визнати, що ми живемо в більш небезпечному, невизначеному і складному світі", — сказав Кемерон.
Він додав, що світ повинен бути готовим до "інноваційного мислення" щодо того, як будуть використані заморожені активи РФ для допомоги Україні.
"Тому я, безумовно, дуже наполегливо працюю над цим. Думаю, що й інші члени "Групи семи" (G7 — ред.) також. Думаю, що ми досягнемо певного прогресу в цьому питанні", — сказав глава британської дипломатії.
Що відомо про вилучення російських активів на користь України
Наприкінці квітня 2022 року Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт, який передбачає конфіскацію заморожених активів російських підсанкційних юридичних та фізичних осіб. Вилучені кошти пропонується спрямувати для надання додаткової військової та гуманітарної допомоги Україні.
24 червня 2022 року Сенат Канади схвалив законопроєкт, який передбачає можливість конфіскації російських активів.
18 листопада 2022 року Європейський Союз заморозив 68 мільярдів євро російських активів, згідно з внутрішнім документом Єврокомісії. Наразі Євросоюз вивчає можливість направити деякі із заморожених активів банку Росії на відновлення України. Обговорення перебуває в ранній стадії, тому що для таких кроків потрібен перегляд правової основи.
У липні 2023 року повідомлялось, що лідери Європейського союзу підтримують плани, які передбачають введення податку на непередбачений прибуток, отриманий від заморожених активів Центробанку РФ сумою понад 200 мільярдів євро, для допомоги у відновленні України.
У жовтні 2023 року влада Естонії схвалила і направила до парламенту поправку до закону про міжнародні санкції, яка серед іншого передбачає використання російських заморожених активів для відшкодування збитків, завданих Україні через війну.
30 листопада 2023 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що до Конгресу Сполучених Штатів внесено законопроєкт про арешт заморожених активів Росії на користь відновлення України.
Наприкінці грудня 2023 року Сполучені Штати запропонували “Групі семи” (G7) план конфіскації російських активів на 300 млрд доларів.
