"Це дуже складно бачити". Як працює центр ускладненої хірургії на Дніпропетровщині

"Це дуже складно бачити". Як працює центр ускладненої хірургії на Дніпропетровщині

З початку повномасштабної війни у центрі ускладненої хірургії на Дніпропетровщині втричі збільшилась кількість роботи, розповів Суспільному керівник центру Сергій. Лікарі оперують поранених військових та цивільних, а також ускладнення після травм.

За словами керівника центру ускладненої хірургії, лікарі оперують пацієнтів після інфекційних та травматичних ускладнень.

"Наша служба десь збільшилась вдвічі, втричі з початком агресії наших “добрих” сусідів. Це навантаження на персонал, але у 2022 році було трошки складніше, бо це був на жаль початок і кожен початок це складно", — сказав він.

"Це дуже складно бачити". Як працює центр ускладненої хірургії на Дніпропетровщині
Керівник центру ускладненої хірургії Сергій. Фото: Юрій Тинний/Суспільне Дніпро

У відділенні працюють судинні хірурги. травматологи, нейрохірурги та хірурги, розказав Сергій.

"Які поранення? Поранення ті, куди попаде. Це грудна клітина, це живіт, це кінцівки. Слава Богу є травматологи, слава богу є судинні хірурги, нейрохірурги, хірурги первинні, які зустрічають хворих, а ми вже займаємось тільки важкими хворими й тими, що потребують реанімаційних дій, чи багатьох або етапних операцій", — розповів лікар.

Один хворий може перенести близько шести операцій за два тижні, каже керівник центру. Це можуть бути операції по санації або ж очищенню ран. Також роблять і пластичні операції.

"Це потребувало від нас зробити дуже потужне та велике відділення та центр. Ми зараз на двох поверхах, зараз у нас більше ніж 80 працівників. Багато хірургів, багато сестер, дві операційні і вони працюють цілодобово", — розказав він.

"Це дуже складно бачити". Як працює центр ускладненої хірургії на Дніпропетровщині
Лікарі проводять операцію. Фото: Юрій Тинний/Суспільне Дніпро

Багато лікарів, що працюють у центрі — переселенці з тимчасово окупованих територій.

"У мене зараз багато лікарів зі сходу — з Бердянська, з Маріуполя, були з Харкова. Сестри теж з Маріуполя, Бердянська й інших міст. Вони як люди, планували побути тут трошки й поїхати додому, але так склалося, що в них тепер другий дім", — сказав Сергій.

Найскладніше у роботі, каже керівник центру, бачити каліцтва, які залишились на тілах пацієнтів після поранень.

"Проблема в тому, що дуже багато скалічених: це кінцівки, одна або декілька. І це дуже складно бачити. Ми бачимо хлопців, вони молоді, вони гарні, вони сильні. Це генофонд", — розповів керівник центру.

Працюють лікарі навіть під час повітряних тривог, каже Сергій. Це також дає сильне психологічне навантаження.

"Коли гудить ця сирена, і коли летить жужалка ("шахед", — ред.) ця, це дуже важко. Але ми нікуди не йдемо, ми не можемо нічого кинути. Ми стоїмо в операційній, дівчата стоять тут і вони працюють. На все воля, але ми гадаємо що Господь на нашій стороні", — сказав він.

Кожен медик — це військовий, і кожен має тримати цей фронт, говорить Сергій.

"Я пам’ятаю що кожен медик — це військовий. І якщо медик це військовий, то це його фронт, це його окопи, це його бліндажі, і він повинен працювати на своєму місці, бо він принесе набагато більше користі чим він візьме в руки автомат", — сказав керівник центру.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок